довольна лисяча морда))

Гора з хрестом на ній, яку мудрі люди радили мені оминати. На ній-то я й опинилась, коли виломилась зі згаданих вище хащів, але не пошкодувала...

готичне небо над хребтом лякає грозою. але минулося - дурним-бо щастить...

піднебесся

так виглядає місце, де шамани пророчать погоду. метеостанція, тобто. цього разу вони були до мене гостинними...

Вершина, ура!
На цій благословенній ноті у мене здіхли батарейки і подальші казки лишились поза кадром. а ще я довго-довго переходила невідомий мені хребет і вилізла до містичної канатки, що була в розібраному стані, натомість, мені вдалося нею спуститися і-ще-багато-всякого... До Львову я доповзла о 3-ій ночі "готова" і майже просвітлена...

стежина і Великий Верх, власне, пункт мого призначення...

30 км за пів дня??? Це за скільки годин?? ОГО

з 14.00 до 19.30 десь... ломилась як нарвана, майже без перепочинку, ноги потім відвалювались... але похід того вартував!!!)

за 5,5 годин, ты просто не нор мальна :) Я в шоці :) Я знаю, що таке 30 км з похідним наплічником з хавчиком і палаткою, ппц

Ответ на комментарий Gear

:):):)U!Dobrogo RankuU!:):):)Sorry,ale ce-edynyj dosjazhnyj meni zasib cyvilnogo zvjazku:)Znaju ter taku MellonHoly-vsku shtuku: specialnyj Klych:
ZZGuUuSHCHyK!:)
z pojanesnennjam dlja tyh, komu mozhe zdatysja cikavoju "ne-Lysja4a" to4ka zoru:
Vykonuec iz vyrazom poednannja starannog pryhovuvannja zacikavlenosti iz nedovirlyvym zdyvuvannjam na obly44i:):):)

Сонце, да, я псіх!!! )) щоправда, наплечник був не дуже похідним, замість намету там були кілька стопок книг і журналів - я ж, типу, у відрядження їздила)) це була друга спроба, рік тому я ходила тим же маршрутом і ночувала в лісі, але до вершини не дійшла - піднявся туман і не стало видно дороги(( так що це булда мая данина горам))

Аноним, у!!! Згущик...?! Де згущик..?!

Теж підіймалися туди, але без наплічників (залишили в таборі), зате з підірваним здоров'ям після алкогольної ночі, тобто вода скінчилася на 3-й годині)..
саме сходження зайняло 5 годин.

а спускалися як? через Шипіт, чи тим самим шляхом, що й піднімались?))

Gear, враховуючи, що це було декілька років, вже не пам'я таб назви.

саме, ми йшли з Шипоту! наверх йшли 5 годин, по тропинках, але вже на 3-й годині в нас скінчилася вода, як я же казав. тому поверталися ми на Шипіт вже напряму, тобто вже не по тропинках, а щоб скоріше дістатися води просто вперед йшли) врезультаі вийшли до сирної ферми, біля самого Шипоту , дей купили козячого молока ( таке відчуття, що смачнішого я не пив ніколи)

доречіі, ось посилання на похід по майже цій місцевості.

Теж полюбляємо з друзями довгі прогулянки (десь по 15-20 км).
Але 30 км за 5,5 годин... відважна!