А Ти, найкращий в світі чоловік,
Рука в руці ми по життi ідемо,
Мені б з Тобою так іти повік,
На ниві цій і як межу пройдемо.
В обіймах Твоїх затишно й тепло,
Я не боюся грому і хуртечі,
І як життя б дощами не сікло,
Ти сльози витреш і підставиш плечі.
Ти небо можеш до душі схилить,
В серденько вкласти втрачену надію,
І сірі будні в свято перелить,
Подарувати посмішку і мрію.
Скупати в щасті й на руках нести,
Через роки,крізь бурі й лихоліття,
Твоєї ніжності,любові й доброти,
Ще вистачить не на одне століття,
За Тебе Богу дякую щодня,
І не віддячусь я йому довіку,
За дар безцінний, що дістала я,
За кращого у світі чоловіка.
