Коли працює установка залпового вогню «Град»

По житлових кварталах —

Чи це ліванські, сирійські, грузинські житлові квартали,

Чи житлові квартали Маріуполя,  Артемівська,  Антрацита —

В цьому є щось природне,

Я навіть сказав би, буденне звичне —

Звісно, якщо є щось природне в тому,

Що працює установка залпового вогню «Град».

Природно коли вогняні кулі,

Випущені установкою залпового вогню «Град»,

Потрапляють в дитячі кімнати,

Де сплять маленькі діти.

Природно коли вони залітають

У переповнені людьми супермаркети,

На залізничні вокзали, в аеропорти.

Природно, коли гинуть сотні і тисячі

Цивільних мешканців.

Бо це природно, коли цивільні мешканці

Гинуть на війні —

Звісно, якщо природно, що йде війна,

Що працює установка залпового вогню «Град»,

Що гинуть цивільні мешканці.

Природно, коли діти вибігають на дитячі майданчики

І знаходять іграшки, заляпані кров’ю,

Іграшки загиблих дітей,

Яких напередодні просто з дитячого майданчика

Відвезли до моргу.

Діти, як то діти,

Тулять до себе іграшки, заляпані кров’ю,

Іграшки мертвих дітей.

Батьки намагаються відібрати в них іграшки - 

Діти плачуть.

У них таких гарних іграшок немає,

Іграшок, заляпаних кров’ю їхніх однолітків.

І це природно...

І це природно...

Природно коли немічні бабусі,

Яких родини залишили охороняти квартири,

А самі евакуювалися від війни подалі

А тут війна,

На третій день перебування в підвалі

Без води і їжі,

Вирішили обрати найдужчу, наймолодшу з поміж себе

І відправити з двома десятилітровими пластиковими пляшками

До найближчої колонки.

Мужня бабця вже верталася назад,

Вони крізь щілину вже бачили її,

Коли вибухнув снаряд і відірвав їй ногу.

Тоді інша бабуся виповзла з підвалу,

Підповзла до пораненої,

Взяла з її рук пляшки з водою,

Сказала: «Пробач, Валю», -

І поповзла назад у підвал.

І це природно...

І це природно...

Природно коли лікар-акушер з двадцятилітнім стажем,

Атеїстка без жодної сльозинки в оці,

Мужньо прооперувала весь Майдан,

Біжить до церкви ставити свічки Господу,

Падає на коліна, голосить:

"Господи, буде війна!

Другий місяць поспіль народжуються самі хлопчики".

Це природно, коли на війні гинуть люди —

Звісно, якщо природно, коли війна.

Війну неможливо оминути,

Війну неможливо облетіти на «Боїнґу»

На надвисокій висоті.

Війну неможливо пересидіти, перечекати, перебути.

Природно, коли снаряд залітає на цвинтар

І стирає з лиця землі могили наших батьків,

Природно, коли солдати риють на цвинтарі окопи,

Копають траншеї, зводять бліндажі,

Бо цвинтар знаходиться в стратегічному місці

На панівній висоті.

І ми вже ніколи не дізнаємося:

Ці окопи — це могили наших коханих

Чи могили коханих інших людей.

Це війна всіх проти всіх

І стосується всіх - 

Мертвих, живих і ненароджених.

Неприродно на війні те, що снаряд,

Випущений з установки залпового вогню «Град»,

Залітає в поле - 

Це геть неприродно.

Неможливо дивитися, коли горить

Дозріле нескошене жито.

Неможливо слухати, як кричать

І згорають у вогні ховрашки, 

Як розбігаються у різні боки миші.

А вогонь на пару з війною

Наздоганяє і зжирає їх,

Бо вогонь і війна ненаситні.

Неможливо дивитися

Як над своїми гніздами,

Охопленими вогнем і війною,

Кружляють перепели,

Як кричать про допомогу пташенята,

Як змовкають одні й інші,

Як зрештою усі згорають безневинно...

Перепелів по-справжньому шкода, 

Бо ця війна мало б стосуватися лише людей

Бо ця війна стосується лише людей,

Бо перепели не винні в цій війні,

Перепели ні в чому не винні