сложно, когда в голове есть мысли, которые жрут тебя изнутри. прогрызая в твоем и так не очень крепком сознании дыры. и ты ничего не можешь с ними сделать, потому что они не хотят тебя покидать. от этого наверное только лоботомия может помочь.
сложно пытаться анализировать свои поступки, так как нет уверенности, что они правильные, а зачем анализировать НЕ-истинну.

я не знаю, что так правильно. но а как тогда по другому? /////пока пишу..... нашел три рисунка//// они как цветовые таблицы Лушера отражают меня.

вообщем что-то мне видимо нужно постигнуть, раз так у меня все. или уйти из всего этого.............................................

Боб Марлей был очень позитивным дядькой... очень...

6 лютого всі растамани і просто хлопчики-дівчатка, які люблять слухати реггі та носити червоно-зелено-жовті шалики і шапочки, мали велике свято – день народження одного з їхніх кумирів (та й одного з кумирів їхніх кумирів) - Боба Марлі.

Його ім’я пов’язують не лише із суперпозитивним стилем в музиці, а й з дредами, вірою у краще і цікавим релігійно-світоглядним напрямом. То хто ж він, цей Боб Марлі? Звідки взявся і чим так полюбився широкій аудиторії? Вулканічний Удар На початку лютого 1945 року на Ямайці з’явився на світ “містичний поет і космічний гуру”. Дитинство генія не було безтурботним (взагалі, перші роки життя майже всіх відомих і харизматичних особистостей були не надто солодкими). Батько Норвіл Марлі після народження сина повернувся до своєї колишньої сім’ї, тому виховувати маленького Боба доводилося мамі і дідусеві. Жили вони в місті Кінгстоуні, в одному з найбідніших кварталів – Тренч-Тауні (про нього Марлі, часто згадує у своїх піснях). Бідний квартал і дитинство без батька робили свою справу – Боб Марлі ріс бандитом і забіякою, а у вуличних боях навіть отримав прізвисько Вулканічний Удар (Tuff Gong). Потім цей “туфф ганг” з прізвиська переродився у назву власного музичного лейблу поета-співака. В сімнадцять років, коли Марлі здобував професію зварника, він уже дружив з учасниками музично-визвольного руху Ямайки: Пітером Тошем і Банні Лівінгстоном. Їхні музичні записи, на жаль, збереглися погано, тому їх “розкручували” лише на ринку Ямайки. Політика... на іміджі «крутих хлопців» Зміни на горизонті замайоріли лише у кінці 60-х років, коли Тошем та Лівінгстоном зацікавився власник знаменитої фірми Island Recоrds Кріс Блеквел (також ямаєць), котрий побачив усю силу, і (ніде правди діти) комерційність ямайських мотивів. Крім комерційності, не останню роль відіграла й політика – деякі діячі були зовсім не проти скористатися іміджем “крутих хлопців”. Отак, завдяки грошам і політиці, й відбулося підписання контракут з Island Recоrds. Музика гурту Wailers (основного на той час місця роботи Боба Марлі), змінюється в бік комерційного звучання завдяки елементам традиційного року. Містичні моменти, характерні для ранніх робіт гурту, зникають, однак волелюбний дух залишається непорушним. Але яка пристойна група може обійтися без конфліктів і скандалів? Wailers не була винятком – у 1975 році виник конфлікт між Бобом Марлі і Пітером Тошем. Останній звинувачує “космічного гуру” у намаганні присвоїти усі права в групі. Пітер Тош продовжував обурюватися, і на тлі цього слава Боба Марлі росла у геометричній прогресії. Справжньою супермега-зіркою він став після концерту у лондонському театрі Lyceum. Там, до речі, була наживо записана пісня No Woman, No Cry, яка потім стала справжнім хітом. Сонячний миротворець У 1978 році Боб Марлі зі статусу музичного гіганта переходить у статус миротворця-любителя. Тоді він стає символом примирення між двома ямайськими політичними партіями, котрі ворогували. Цьому примиренню було присвячено великий концерт гурту, під час якого Марлі поєднав руки політиків-ворогів. Найвідоміший представник Ямайки під час гри у футбол отримав травму ноги. Лікарі знайшли у нього ракову пухлину і запропонували термінову ампутацію пальця. Однак Боб Марлі відмовляється від операції. The Happy End Згодом Марлі розриває усі зв’язки з головним растаманом Ямайки Мортімером Пленноу, зрізає довжелезні дреди і починає дотримуватися стилю “афро”. У 1980 році, під час прогулянки Сентрал-Парком у Нью-Йорку, Боб Марлі відчуває різке погіршення здоров’я. Його терміново відвозять до Німеччини, а звідти – до Маямі, де він і помирає. Йому було 36 років. Прихильники кажуть, що зі смертю Марлі закінчується “сонячна ера реггі”. Прийшли попсові дискокопії – дешеві і нецікаві. До речі... * Растафаріанство – це релігійно-світоглядний напрям, що зародився в Ефіопії. Його ще називають “релігією сонця і тепла”. Впізнати растаманів (представників цього напряму) дуже легко: вони слухають реггі, носять дреди і завжди вірять у краще. * Дреди – своєрідні ефіопські косички. Є легенда, що потрібні вони для того, аби раста під кінець життя людини мав за що вхопитися, витягаючи її на небо... Інші дослідники кажуть, що дреди символізують “коріння народів”, котрі закликають усіх дітей Землі повернутися в Царство Любові і Добра. Ось так! * Реггі – стиль в музиці, що став особливо популярним в Європі та США завдяки скромно згаданому вище Бобу Марлі і його групі. Тепер реггі виконує дуже багато виконавців, серед яких вистачає й українських. Володимир БЄГЛОВ.

http://nswn.nagruzka.ru  NSWN InfoSystem

Ну и сама Нагрузка www.nagruzka.ru

Ну просто слов нет... Правильный пацан едет.

http://www.youtube.com/watch?v=AzccVwImCqI

 

В 2006 году были зарегистрированы такие имена, как Черешня (в Закарпатской области), Золушка (в Полтавской), Атлантида (в Ивано-Франковской), Таймер (в Луганской), Сервер (в Запорожской) и Космос (в Донецкой).

В целом же на Украине в минувшем году были популярными около 20 распространенных имен, отмечает РИА Новости.

Девочкам чаще всего дают такие имена, как София, Дарина, Дарья, Кристина, Анна, Мария, Виктория, Екатерина, Анастасия, Елизавета и Валерия.

Мальчиков чаще всего называли Вадимами, Романами, Глебами, Владиславами, Максимами, Данилами, Денисами и Андреями.

Наставление по наматыванию портянок

на примере правой ноги

1. Поместите портянку на табуретку слева направо так, чтоб ее правый конец свисал сантиметров на 5 с края табурета (точные размеры определяются размером ноги). Встаньте перед табуреткой.

2. Поставьте ногу на середину табуретки так, чтоб от большого пальца до края портянки оставалось 0,5 см.

3. Возьмите правой рукой правый дальний угод портянки и заверните его на стопу. При этом уголок портянки должен немного (см 10) свисать с левого (внутреннего) края стопы.

4. Упираясь внешним (правым) ребром стопы в табуретку, приподнимите внутреннее (левое) ребро стопы и подсуньте под него свисающий уголок портянки. При этом левой рукой придерживайте портянку, не допуская складок.

5. Опустите внетреннее ребро стопы на табуретку, прижав им подоткнутый уголок. Правой рукой расправьте складки сверху стопы.

6. Левой рукой перекиньте левый край портянки через стопу. Возьмитесь за него правой рукой и натяните. Левой рукой расправьте складки.

7. Левой рукой возьмитесь за нижнюю часть ближнего края портянки (то, что выступает из-под пятки). Натягивая портянку по стопой к себе, приподнимите пятку. При этом носок должен оставаться прижатым к табуретке для фиксации подоткнутого уголка портянки (см. п.4). Правой рукой, сильно натягивая портянку во избежание складок, пропустите ее под стопой. При этом примерно половина ширины портянки должна оказаться за пяткой.

8. Продолжая натягивать портянку обеими руками (левой - от пятки к себе, правой - от себя влево), опустите пятку на табуретку, фиксируя обмотку. Раправьте складки.

9. Возьмитесь за свисающий конец портянки двумя руками: правой - за дальний край (примерно в 10-15 см от угла), левой - за ближний край (за самый угол). Натягивая портянку, перекрутите конец на полоборота по часовой стрелке (при этом левая рука окажется впереди правой). Обратите внимание - портянка должна плотно охватить пятку снизу и сзади.

10. Натягивая портянку правой рукой, левой рукой оберните портянку вокруг голени на полоборота по часовой стрелке. Отпустите тот край портянки, который вы держите правой рукой - он должен быть прижат к голени вторым краем. На этом этапе образуется множество складок в районе голеностопа, что нормально.

11. Продолжая натягивать портянку, оберните ее два-три раза (в зависимости от длины) вокруг голени с небольшим подъемом, стараясь обеспечить равномерную толщину. При этом верхний край обмотки должен быть примерно на уровне края высокого носка.

12. Закрепите уголок портянки, засунув его между ранее намотанных слоев.

Портянка считается намотанной правильно, если:
а) Нет складок или пустот на стопе.
б) Свисающий край портянки перед стопой (в районе большого пальца) не превышает одного сантиметра.
с) Обмотка на голени равномерна и уголок держится устойчиво.

Левая портянка наматывается строго симметрично.

Норматив намотки одной портянки для опытного солдата: 2-3 секунды. Рекорд - менее 1 секунды.

Б1 - сегодня Gogol Bordello . Собираюсь сходить.

http://firework.deviantart.com/

http://myownself.deviantart.com/

 

Тута лежит альтернативное мое меня видение. http://www.liveinternet.ru/users/nikla/

Вот типичный пример "морда тяпкой" , а мне раньше... мик чего у тебя "морда тяпкой". вот теперь я знаю как это бывает.