Кілька років тому приїжджав похресник зі своєю дівчиною( корінна сургутчанка, а він родом звідси, тільки вже багато років живуть у Росії). То відвідали Львів, інші міста, і потім мені його Аня сказала:" Вы совсем другие. У вас даже продавцы вежливые. А у нас как гаркнет " чего надо?" А у вас ко мне обращались " Слухаю вас, пани".....

А позаминулого року я була в Трускавці. І от сиджу собі в холі на диванчику. Тут відкривається ліфт, звідти висуваються якісь люди з валізами, присунули те все до мене і чую:" Женщина, вы ещё сколько здесь сидеть будете?!"

Я очі витріщила, кажу, а що таке?
--А мне надо, чтобы вы за моими вещами посмотрели, мне отойти надо!
І все в такому наказовому тоні.

А я кажу, я вам що, охоронець. Підійдіть до охоронця, нехай дивиться за вашими речами. І все так культурно, українською...Ні, якби вона звернулася по-людськи, мовляв, чи не могли б ви, ПАНІ!, а не женчіна, подивитися за речами, мені на хвильку треба відійти, то я б погодилася. А це диви, вказує мені якась москалька. Як нас та кацапня вже дістала! Хай жоден з них сюди не їде, неможливо вже їх ні бачити, ні чути!