104 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
Апофігєй |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
102 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
101 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
97 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
96 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
95 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
94 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
90 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
88 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
ЕтноЕволюція-2008. Космач. |
"Великдень у Космачі - 2008" | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
86 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
84 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
Берег дитинства |
Сорочка
Пам’яті бабусі
Феодосії Овсіївни
(1899-1989)
Сорочку білу полотняну, "Морями" густо вишивану, Що від бабусі в спадок маю, Із скрині бережно виймаю. Візьму у руки, придивлюся, Щокою ніжно притулюся, Яка тут вишивка чудова, Оце бабусина обнова! Сама бабуся вишивала, Узор з любов’ю вибирала, Хотіла і сама вдягати І своїй внучці передати. Це видно з того, як тут кріпко, Нитка до нитки, слались чітко, Як підшитий у неї рубчик - Нитка в нитку, зубчик в зубчик. "Моря" всі чорним зашивались І тільки квіти залишались, Не вишиті, зовсім біленькі, Усі: і більші, і дрібненькі. Між білим й чорним є тоненька : Прошита нитка червоненька, А по краях узору - хвилі Червоно-чорні та ще й білі. Внизу, на білім полотні, Барвисті квіти "розкидні", Червоно-чорним вишивали, Рукав широкий прикрашали. Ця сорочина - подолянка Бо й на подолі вишиванка, "Моря" й понизу нашивали, "Подилки" вишивку назвали. Та перш ніж квіти вишивати, Потрібно полотно придбати, То все бабусина турбота, Велика то була робота. Коноплі й льон спочатку сіять, Полоть і брать, зерно провіять, А потім тіпать, микать мички Та все удосвіта, до свічки. Потім тонесенько напрясти Та ще й верстать у хаті скласти, На снивницю снувать основу Щоб виткати сорочку нову. | А коли виткала - білила, На воду навесні носила, На березі полотна слала, З любов’ю часто поливала. Полотна вбілені збирала, На кладці їх прачем збивала, При яснім сонечку сушила, А потім вже й сорочку шила. В турботі кожна мить спливала За рік сорочка "виростала". Всі люди добре труд той знали, Сорочку білу цінували. Віками прожила в народі І була завжди у пригоді: Чоло спітніле витирала, Малу дитинку годувала. То ж не картайте сорочки, Не рвіть же їх на ганчірки! Огляньтеся та пожалійте, Зробити схожу ви зумійте! Що по собі ми залишаєм? Сорочок ми не вишиваєм, Час швидкоплинний змарнували, У телевізор прокуняли. Тож схаменімось, починаймо, Сорочку білу вишиваймо! Недарма трудяться хай руки, Щоб нас також згадали внуки. На сьоме небо підлітаю, Коли сорочку сю вдягаю, Ходжу у ній, не находжуся, Дивлюся і не надивлюся! Цвіте душа її узором, Співа душа пташиним хором, Землі, немов, не відчуваю - Легкі, широкі крила маю! Летіти хочу та співати Ту пісню внучці передати, Разом з сорочкою бабусі, То їй привіт прапрабабусі!.. Шануй сорочку, моя доню, І бережи, як свою долю, У ній пісні твого народу, Любов і труд усього роду. |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|
80 |
LIci WP - WordPress crossposting plugin
|
|