Зроблено в Україні

«Газета по-киевски», №88, 14.05.2010

VIA COMBUSTA, або ВИПАЛЕНИЙ ШЛЯХ (фіолетові діти-2)


































VIA COMBUSTA, або ВИПАЛЕНИЙ ШЛЯХ

Маріанна Малина



На вершині самотньої гори він виспівує при місяці та мріє серед хмар.
У пучині великого океану він здіймає бурю та ковзає по хвилях.
Чанський афоризм

Свобода — це втрата всілякої надії.
Чак Паланік

— Чи можна вибачити собі гріх?
— Я не знаю. Я не пробував...
— Не пробував? Ну, що ж... тоді я піду і спробую!
Фінальна фантазія VII


Розділ I

1

Був уже кінець серпня, та спека стояла неймовірна. В повітрі не відчувалося жодного поруху вітерцю. Навіть курява, яку ми здійняли, висіла над землею лінивою сірою хмаркою і не квапилась осідати. Піт укупі з пилюкою та волоссям, що спадало на очі, заважав бачити, і я раз по раз дмухав собі під ніс, аби трохи розкуйовдити залиплий чуб.
Шуля мене обігравав. На якусь мить мені таки вдалося перехопити м’яч. Та Шуля знову примудрився майстерно вивернутись і відібрати його у мене. Я, на цей його маневр, щосили влупив ногою. Від мого відчайдушного удару м’яч крутнувся і полетів. Зависоко полетів — і по траєкторії було видно, що цілить він просто в шибку першого поверху. Я сіпнувся, щоб перехопити м’яч руками, та не встиг. Захекані, ми зупинилися, очманіло спостерігаючи, як м’яч невідворотно, навіть трохи ліниво наближається до вікна. Потім ми обидва скривилися на те, як луснула шибка і посипалося скло. М’яч щез у темній пащі чужої квартири. Ми перезирнулися. В Шулиних очах, як і в моїх, не було й натяку на намір іти визволяти шкіряного друга. Найкраще, що ми могли зараз зробити, це якнайшвидше дременути геть.
Та за секунду моє вухо хруснуло гучніше за скло — його з ентузіазмом взявся накручувати здоровезний дядько, який невідомо звідкіля взявся за нашими спинами.
— Відпустіть! Я не хотів! — крутнувся я вужем, силкуючись звільнитися від нього.
— Ах ти гаденя! — засичав здоровань, із задоволенням далі відкручуючи моє вухо.
В його обличчі було щось гоблінське — короткий, як обрубаний, ніс та глибоко посаджені вузькі очі. У людини з такою зовнішністю годі було благати прощення. Тому я знову розпачливо крутнувся й у відчаї хапонув його за руку зубами.Читать далее...

В ЗНУ відбулася зустріч з відомими письменниками

 

В ЗНУ відбулася зустріч з відомими письменниками

8 грудня студенти факультету журналістики зустрілися з лауреатами літературного конкурсу «Коронація слова» Андрієм Кокотюхою, Мілою Іванцовою та Маріанною Малиною в Науковій бібліотеці ЗНУ.

Тільки Маріанна Малина раніше презентувала свої твори в Запоріжжі. В жовтні вона представила читачам свою книгу «Фиолетовые дети». Андрій Кокотюха та Міла Іванцова стали відкриттям для студентів. Кожен з гостей пише в різних літературних жанрах – майбутні журналісти могли ознайомитися з трьома підходами до літературної творчості. Андрій Кокотюха з дитинства писав казки-бойовики, Мілі Іванцовій ближчою є реалістична проза – вона вивчає молодіжний сленг. Маріанна Малина – автор фантастичних романів, яка читає все, що попадає в поле її зору.
Після зустрічі та презентації книг «Повзе змія», «Родовий відмінок» та інших творів, студенти поставили письменникам запитання та змогли отримати автографи.

Олександр Карпюк,
фото автораhttp://sites.znu.edu.ua/news_details.php?news_id=8339&lang=ukr