В продолжение темы. Просто поразительно, как поэты сами того не подозревая излагают сакральные знания:)  

Крок від учора — у путах ночі,
За спину руки, обличчям в завтра,
Повз тіло осінь іти не хоче,
І склом розбитим — під ноги правда.

І склом розбитим — сльоза дитини
В плащах буранів, в обіймах смерчів.
Життя майнуло й застигло нині,
І йде за ранком не день, а вечір.

На хрест віконний розіпнуть захід
Блідого сонця прадавні боги,
В долонях хруснуть дитячі жахи,
І склом розбитим впадуть під ноги.

Сергій Рожко, Харків

Если рассмотреть рисунок Дугина с точки зрения Полярных реалий (Лето=День, Зима=Ночь), но исправить его досадную ошибку в движении Солнца (оно в любом случае движеться по часовой стрелке, т. е.с лева на право), получиться дествительно, что за утром идет не день, а вечер!

В рисунке 2. Стрелка указывает видимое суточное движение Солнца.