Цитата сообщения Ивалон " за активістами полюють «органи позасудової розправи», утворені з колишніх і нинішніх правоохоронців"

"злодіяння відбуваються за потурання, а часто і прямої участі силових органів"

"Ні дня в Україні не обходиться без повідомлень про напади і катування активістів Євромайдану, підпал їхніх машин, помешкань, моральний терор.
Усе вказує на те, що злодіяння відбуваються за потурання, а часто і прямої участі силових органів. Про це нинішнє свавілля розмовляємо з київським колегою Володимиром Бойком, який спеціалізується у жанрі журналістських розслідувань. Родом він із Донецька, у засобах масової інформації працює майже чверть віку. У 2002 році вперше оприлюднив інформацію про колишні судимості Віктора Януковича (на той момент – голови Донецької облдержадміністрації). У 2003 році брав участь у розслідуванні обставин загибелі директора інформаційної агенції «Українські новини» Михайла Коломійця. Чимало писав про кримінальний бізнес нинішнього Генерального прокурора України Віктора Пшонки та його попередників – Геннадія Васильєва й Святослава Піскуна. Загалом Володимир Бойко є автором кількохсот публікацій, присвячених викриттю протиправної діяльності міліціонерів, суддів і прокурорів усіх рівнів.

- За свою журналістську кар’єру ви провели багато резонансних розслідувань. Хто, на ваш погляд, стоїть за теперішніми злочинами – викраденням і катуванням активістів Євромайдану Ігоря Луценка, Юрія Вербицького, Дмитра Булатова?

- Для розуміння причин і встановлення виконавців тих жахливих злочинів, що нині масово відбуваються в Україні, треба чітко усвідомити: ніякої політичної кризи в державі немає, – каже Володимир Бойко. – Є антикримінальне повстання народу проти донецького злочинного угруповання «Люкс».

В Україні чотири роки тому до влади прийшло (причому у легітимний спосіб) організоване злочинне угруповання, яке перед тим з початку 90-х років тероризувало Донецьку область. Це примусило народ, урешті-решт, підняти бунт. Розпочався він на Миколаївщині – спочатку в селі Чаусове Друге, а потім у райцентрі Врадіївка. Нині Врадіївка розширилася до розмірів майже всієї Украї ни (за винятком Донецької та Луганської областей і Криму).

Україна зараз проходить шлях багатьох інших держав, де встановлення кримінальної диктатури відбувалось за однаковою схемою – шляхом формування криміналізованою владою органів позасудової розправи. Класичним прикладом є загони тонтон-макутів, створених на Гаїті Дювальє-батьком. У нас з тією ж самою метою президентське оточення рекрутує «тітушок», які під проводом міліцейських чинів розправляються з громадськими активістами.

- Багато говорять про «ескад рони смерті»…

- І це не вигадка. «Ескадрони смерті» комплектують з колишніх та нинішніх співробітників так званих правоохоронних органів і громадян з кримінальним досвідом. Учасникам цих незаконних формувань добре платять. Зарплати «тітушок» мають широкий діапазон: від 200 грн. за добу (стільки коштує участь у погромах крамниць чи автомобілів у Києві) до 8 тис. грн. на добу (участь у викраденні та вбивствах, підпаленні автомобілів громадських активістів).

Діяльність міліції, СБУ та «тітушок» не можна розглядати окремо, це – різні боки однієї системи державного терору. Викрадення людей чи підпалення автомобілів активістів Майдану здійснюють виключно за участі офіційних «правоохоронців». Вони формують списки жертв, за даними пересування телефонних апаратів у мережі базових станцій мобільного зв’язку забезпечують терористів інформацією про місцеперебування противників режиму. Також встановлюють місцезнаходження автомобілів, що підлягають знищенню.

- Вважаєте, що так було і у випадку з викраденням Ігоря Луценка та Юрія Вербицького?

- «Ескадрон смерті» відстежив ці свої жертви, прослуховуючи телефон Ігоря. Прослуховуванням займається Служба безпеки України – єдина установа в країні, яка має відповідні технічні можливості. Викрадачам було надано інформацію про те, що Ігор та Юрій їдуть до Жовтневої лікарні. В операції викрадення були задіяні, щонайменше, п’ять автомобілів – власне, сам мікроавтобус, в якому Ігоря та Юрія вивезли у ліс, і кілька машин прикриття, які блокували під’їзди до лікарні й супроводжували мікроавтобус.

Активістів вивезли в ліс поруч із базою МВС України в Дарницькому районі Києва, де їх катували та кинули понівечених. Ігорю вдалось вижити лише тому, що терористам не вдалося перебити йому ноги залізним ломом. А Юрію не пощастило – він з переламаними кінцівками не міг вибратися із зимового лісу.

У це ж саме місце згодом був доставлений і Дмитро Булатов.

- Чи тяжко буде встановити виконавців цих жахливих злочинів?

- Їх розкриття жодних складнощів не становить – терористи користувались мобільним зв’язком, тому встановити, які саме телефони перебували в певний час в районі, де катували Ігоря, Юрія чи Дмитра, – справа кількох хвилин. Особа одного з викрадачів уже відома, це – діючий співробітник міліції. Зрозуміло, що міліція, яка порушила кримінальне провадження за цими фактами, жодного розслідування не проводить, лише займається поширенням сміховинних заяв. Зокрема, стверджує, що Луценка та Вербицького викрали… активісти Автомайдану, тобто зробив це Булатов разом зі своїми товаришами – «з метою скомпрометувати владу». А Булатов, мовляв, сам себе викрав задля того ж самого…

- Скільки правди у повідомленнях, що активістів Майдану міг викрадати російський спецназ?

- Вигадки про участь «російського спецназу» поширюють люди, які мають віддалену уяву про предмет своїх фантазій. Викраденнями та катуванням людей відкрито займаються працівники «правоохоронних органів» України – особливо не приховуючись і залишаючи безліч доказів своєї злочинної діяльності. Наведу один лише приклад: 20 січня 2014 року у Києві, на Хрещатику, невідомі особи, одна з яких була одягнута у форму співробітника підрозділу «Беркут», викрали 19-річного Кирила Бунтова й 30-річного Сергія Сікорського. Їх вивезли в ліс і, роздягнутих, катували з особливим садизмом, відбиваючи гумовими палицями п’яти й м’язи гомілки. Після цього викрадачі кинули своїх жертв в лісі помирати. Лише дивом цим хлопцям вдалося вижити.

Після оприлюднення цього факту Головне управління МВС України у Київській області відмовилося розслідувати викрадення й катування Бунтова і Сікорського. За офіційним твердженням речника ГУ МВС України в Київській області, «правоохранители если и задерживают, то официально, имея веские причины – например, открытое уголовное производство. А хватать людей, вывозить в автобусах в лес и бить – это совершенно негуманно».

Таких прикладів – десятки. Щодо активістів Майдану, які зникли (на сьогодні нарахували 36 осіб), то, боюся, що тіла багатьох з них буде знайдено після того, як зійде сніг…

- Чим би ви пояснили те, що викрадачі залишили Булатова живим?

- Діяльність українських «тонтон-макутів» спрямована не стільки на фізичне знищення опонентів режиму, скільки на створення в суспільстві атмосфери страху. На жаргоні донецького криміналітету це називається «кошмаріть лоха». Бо небезпеку для режиму становить не сам Булатов, а згуртовані навколо нього активісти Автомайдану, які пікетують маєтки «слуг народу» й патрулюють Київ. Зникнення Булатова жодною мірою не призвело до згортання їхньої активності, інша річ – коли напівживий лідер Автомайдану розповів, як його понад тиждень катували в лісі. Напевно, сподівались, що хтось з повстанців після цього перестане брати участь у масових заходах."
Журналіст Володимир Бойко каже, що за активістами полюють «органи позасудової розправи», утворені з колишніх і нинішніх правоохоронців
http://www.wz.lviv.ua/ukraine/125699