Як усе вірно ви описали.
Ми на роботі теж збирали гроші та купували теплі шкарпетки-шапки трикотажні-рукавички.
Жінки по вихідних та по буднях готували і возили на Майдан їжу.
Збирали теплі речі.
Усе самі. Ніхто нас не зорганізовував.
Ніхто нас не просив ні про що, ніхто нам за це не платив гроші.
Як гірко зараз усвідомлювати, що це хайло з бандою - "прєзік-дєнт" України...
Як боляче, коли усілякі нЕрусі поливають лайном наш Майдан.
Я вдячна тим, людям, які були тоді на Майдані цілодобово, приїхали з усієї України.
Ми тоді були усі за одне.
Майже не було байдужих.
Люди усім своїм єством хотіли кращих змін для усіх.
Це в наших душах і серцях назавжди.
Тим, хто не з нами, ніколи цього не зрозуміти.
Мине час, буде нове переосмислення усього.
Час Майдану вже увійшов в історію України та всесвітню історію.