Пахне кава терпкими словами,

Пахне згірклим світанком осіннім,

Пахне мо́роком сизих туманів,

А ще небом: таким світло-синім.

Вона мовчки холоне, без болю.

Тихо стигне, на когось чекає.

І так часто буває з любов'ю:

Вона просто стоїть й остигає.

А від кави йде спогадів запах...

Чи то спогади кавою пахнуть...

Ми цю терпкість залишим на згадку.

Ну а решту - відправим на плаху.

автор: Blondberry