Коли на волю проситься сльоза
Зника останній промінець надії
Коли душа від болю зарида
Ти притулись до серденька Марії
Коли душа від болю зарида
Ти притулись до серденька Марії

Збагни якого болю завдає
Засліплена гріхом черства людина
Стікають сльози з безсилених очей
Бо через нас розп’яли Її Сина
Стікають сльози з безсилених очей
Бо я і ти розп’яли Її Сина

Як прокрадеться сором мучитиме страх
Наважся хоч би поглядом зустрітись
Ти не побачиш докору в очах
Лиш Мама може так тебе любити 
Ти не побачиш докору в очах
Лиш Мама може так всіх нас любити

Відтоді як повстав гріх на любов
Людина прагне в світі панувати
Якщо ти хочеш бути так як Бог
Навчися так любити і прощати
Якщо ти хочеш бути так як Бог
Навчися так любити і прощати
→http://pesenok.ru/17/Strasni-pisni/tekst-pesni-Koli-na-volyu-prositsya-sloza

У різний час почули голос божий:
"Ідіть, сини, в ряди Василіян"
І кожний з них до ангела був схожий,    |
Яким, Віталій і Северіян.               | (2)
Вони пізнали крехівську землицю,
Дорогу хресну, силу джерела,
Любові вічній подали правицю,           |
Любов Христа в Дрогобич повела.         | (2)

Приспів:
Блаженна скорбота, блаженні хрести,
Блаженна Голгота - ну, як не іти?..
Знялися як птахи у вічні вінці
Блаженні монахи, блаженні отці.

У різний час почули голос божий:
"Ідіть, сини, чекає жнивний лан"
І кожний з них до ангела був схожий,    |
Яким, Віталій і Северіян.               |  (2)
Місійні стрічі, молодь, товариство,
Відправи, сповіді і дітвора,
Слова золотоусті і пречисті,            |
Блаженною була тоді пора.               | (2)

Приспів.

У різний час почули голос божий:
"Ідіть, сини, і не лякайтесь ран"
І кожний з них до ангела був схожий,    |
Яким, Віталій і Северіян.               |  (2)
І кожний з них родився на аскета
Вести до правди, що перемогла,
Та ждала смерть в мундирах та кашкетах, |
Любов Христа на жертву повела.          | (2)

Приспів. (2)

О, світла правдо вічного життя,
О, незбагнена мудросте любові,
Прийди у наші зболені серця,
В святому Тілі, в найсвятішій Крові! | (2)

Приспів:
Припадаю до Тебе, мій Христе,
Щоб позбутись пекельних оков,
Чиста Крове і Тіло причисте,
В моїм серці замешкайте знов! | (2)

Спаситель сам обійми нам відкрив
І рожі перетворюються в терня -
Тож блудний син вернувся бо прозрів,
І на колінах просить про прощення. | (2)

Приспів.

Ягня покірне і, страшний судде,
Небесна славо, і, спасіння світу,
Допоки суд Твій праведний гряде,
Прийми нас грішних під Твою опіку. | (2)

Приспів.

Витай між нами, Христе, витай!

Щастя єдине в цей час гостини

В невиннім серці, серці дитини: (2)

Ти наше сонце, життя і рай,

Витай між нами, Христе, витай!

Витай між нами, Христе, витай!

Нехай радіє душа Тобою

І наповняється чаром-красою: (2)

Ти наше сонце...

Витай між нами, Христе, витай!

Хай ця хвилина раєм нам стане,

Хай в нашу душу радість загляне:. (2)

Ти наше сонце...

Витай між нами, Христе, витай!

У святих тайнах Ти найсвятіший,

Людському серцю Ти найлюбіший, (2)

Ти наше сонце...

Вірую, Господи, і визнаю,

Що Ти - Син Бога живого,

(2) Прийшов на землю, щоб душу мою

Спасти від всякого злого.

Ти за причасника в храмі святім

Прийми мя в тайній вечері.

(2) Тайну Твоїм ворогам не повім

І не відчиню їм двері.

Не як той Юда, цілую Тебе,

Щоби віддати на муки,

(2) А як розбійник той, ще за життя

До Тебе взношу я руки.

Господи Боже, мене пом'яни,

Як прийдеш в царство небесне,

(2) І благодаттю мене осіни,

Нехай і грішник воскресне!

Нехай причастя це пресвяте

На кару м'я не осудить,

(2) Лиш на щасливе і вічне життя

Душу і тіло пробудить.

Боже, Ти милостив грішному будь

Мені в великій провині.

2. І безчисленні гріхи мої забудь,

Прости ми, Господи, нині

ЧИ ЧУЛИ, БРАТЯ, ПРЕДИВНУ НОВИНУ?
(На нуту «Новая радість світу ся з’явила»)

Чи чули, братя, 2) предивну новину,
Ірод завзявся 2) на Божого Сина!

Ірод лукавий 2) того розізлився,
Що Князь Всесвіта 2) на світ народився.

Щоб своє царство 2) собі схоронити,
Схотів Ісуса 2) маленького вбити.

Своїх вояків 2) у світ посилає,
Христа зловити 2) він їх заставляв.

А Божа Мати 2) про теє узнала,
Та в Україну 2) з Христом утікала.

Йде Мати Божа, 2) буйний вітер вів,
А там господар 2) пшениченьку сіє.

«Ой, господарю, 2) не дай нам пропасти,
Дай уникнути 2) вражої напасти!»

— Втікайте скоро 2) лугами, полями,
Я вас не зраджу, 2) хай Бог буде з вами!

Лиш Божа Мати 2) на стежку ступила,
А вже пшеничка 2) зійшла і зацвіла:

Лиш Божа Мати 2) за нивкою стала,
А вже пшеничка 2) під серп дозрівала!

«0й, чудо, чудо!» — 2) господар так каже, —
А тут вже шляхом 2) їде військо враже!

«Гей, господарю, 2) не смій укривати»;
Чи сюди ішла 2) з дитиною мати?»

— Ой, ішла, ішла, 2) буйний вітер віяв,
— Тоді я свою 2} пшениченьку сіяв!

«Коли ж це було! 2) Шкода здоганяти!»
Лютився Ірод, 2) казав завертати!

Тоді до Мами 2) сказала Дитина:
«Буде щаслива 2) уся Україна!
«Хоч і зазнає 2) терпінь дуже много,
Діждеться слави 2) і щастя від Бога!».