Пливуть гроби по морю, як човни - по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини на хвилі молитов і переспіву.
Так, ніби в жилах замерзає кров, а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь, а серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече, і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний Ангелом стає, бо він герой. Герої не вмирають...
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.
© Мар’яна Савка, сайт uapoezia.com
Симфонічна Поема-Реквієм «Небесна сотня»
Композитор: Заслужений Діяч Мистецтв України - Ростислав Демчишин
Виконує: Симфонічний оркестр Львіського державного музичного училища ім.С.Людкевича
|
 |
|
Miledi1950 обратиться по имени
Воскресенье, 22 Февраля 2015 г. 20:32 (ссылка)
