У мене немає слів..Просто почитайте..

Юлія Смагіна.

Вчора ми були в пеклі...
Звісно, це було вже пекло після армагеддону, і неможливо навіть уявити, як почувалися люди під час пожежі... Вогнеборці кажуть, вогонь з лісу йшов стіною заввишки до 40 м, і підійти ближче 300 м до цієї вогняної стіни було фізично неможливо. Розплавлені залишки будівлі з шлакоблоку нагадують застиглу вулканічну породу, він кипів... Чорний ліс без натяку на зелень, сірий прокалений пісок, з асфальту (так, новенький асфальт) бусом з'їжджати зась, бо вгрузнеш...

У Воронові, декілька км від Сєвєродонецька, вщент згоріли майже всі будинки, де-не-де залишки стін, обгоріла піч з димарем, а то й просто купка сміття - те, що кілька днів було чиєюсь затишною домівкою з килимками, рушничками, бабусиним буфетом та батьковим портретом в рамочці на стіні...

Люди настільки в шоці, що навіть не плачуть, хтось розбирає завали, бо чимось треба зайнятися, хтось вкотре оповідає приїжджаючим волонтерам історію свого спасіння. Бабуся затягла козу до льоху, там і врятувалися удвох, добре, була з собою вода, син вже і не сподівався знайти мамцю живою під уламками будинку, але пощастило, відкопав... Декому пощастило менше, були жертви, в основному літні люди... Жахлива смерть...

В селі наразі працюють військові з своєю технікою, допомагають розбирати завали, підгодовують місцевих, ті спочатку їх сприйняли вороже, бо це село далеко від лінії фронту, тому раніше тут ЗСУ не бачили. Потім зрозуміли, що це єдина допомога поки що, і почали потроху спілкуватися...
Добре розуміють, що це були навмисні підпали, дехто в Муратові розповідав, що бачили чужих на машинах (зазвичай там чужі не їздять), а потім з лісу пішов вогонь...

На сьогоднішній день потреби в речах немає, слідкуємо за оновленнями від місцевих волонтерів, має включатися влада, бо є потреби в постійному розміщенні людей, відновленні електро- та газопостачання, взагалі, експертній оцінці масштабів лиха та можливості відновлення цих об'єктів. Маю досвід 2015 в Сватовому, там місцева і центральна влада спрацювали дуже швидко, і протягом тижні була отримана вся необхідна інформація і виділені кошти на відновлення. Зараз ситуація на порядок трагічніша, крім матеріальних збитків, маємо справжню екологічну катастрофу. Знищені сотні гектарів повноцінного соснового лісу, рослинність, звірі й птахи, родючі грунти, натомість ми отримали величезну пустелю з піщаними буревіями та іншими принадами.

Тактика випаленої землі - не нова, але надзвичайно ефективна! Перестать стрєлять, перестать вести розвідку і відловлювати диверсантів, прибрати снайперів і безпилотники? Ось вам результат, ось вам довгоочікуваний мир, іншого миру у Путіна для вас немає...

Туди ж додамо спалені посадки разом з мінними полями у сірій зоні Золотого, спалені ВОПи в багатьох місцях від Станиці до Горлівки, знищену рослинність... Що далі? Страшно...

І весь цей феєричний 3,14здець відбувається на фоні щойно заасфальтованих доріг, їх ще й учора активно робили, куди ці дороги, Україно?
Камо грядеши?
У мене немає відповіді...
Сум. Розпач. Де взяти сили? Чим зарадити?
Дякую, що дочитали до кінця...