Євангеліє нічого не згадує про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва й Успіння Божої Матері, засноване на традиціях Церкви й на апокрифічних книгах (невизнаних офіційною церквою), передусім на протоєвангелії Якова і псевдоєвангелії Матея «Про Різдво Пречистої Діви Марії». Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці св. Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин з св. Йосифом.

Празник Введення належить до дванадцяти великих празників. Він має один день перед- і чотири дні посвяття. Про нього маємо згадки від V ст., але аж через кількасот років, поки він став загально поширеним по цілому Сході. З проповідей на цей день Константинопольських патріархів, Германа (715—730) і Тарасія (784—806), випливає, що празник Введення був установлений у VIII столітті. Синайське Євангеліє з VIII століття, котре подарував до синайського монастиря імператор Феодосій III (715—717), між дванадцятьма празниками згадує і празник Введення. Цей празник мають і грецькі богослужбові книги з IX століття. Із ІХ ст. його починає святкувати вся східна Церква. Синайський Канонар (збірник церковних законів) з IX-X ст. подає празник Введення під такою назвою: «Празник Пресвятої Богородиці, коли була приведена в храм Божий, маючи три роки». Типікон Великої Константинопольської Церкви (IX—X ст.), хоча не подає ані апостола, ані євангелія на цей празник, але день 4 грудня поданий як: «Собор Святої Богородиці, коли була передана своїми батьками і приведена у храм Господній від трьох літ». Евергетицький Типікон з XI ст. має службу Введення з перед- і посвяттям. Службу на цей празник склали Григорій Нікомидійський (IX ст.), Василій Паґаріот і Сергій Святогорець.

На Захід празник Введення прийшов досить пізно — аж наприкінці XIV ст., а в половині XV ст. поширився по цілій Європі. Західна Церква святкує празник Введення також 21 листопада.

Введення Пречистої у Храм.
Розступились люди і століття.
Йде Вона – взірець і приклад нам –
Палестинська Дівчинка трилітня.
Вже окреслена в цій юній чистоті
Місія жертовності і болю,
Що стражданням на Голгофському Хресті
Випаде на Материнську Її долю.
Вона йде – маленька і Свята,
Щоб знайти велику ласку в Бога:
Стати Богоматір’ю Христа
І Заступницею скривджених і вбогих.
Нині, як і в той далекий час,
Божий Храм осанною світліє:
В ореолі святості до нас
Йде маленька Дівчинка Марія.
Білокрилі ангели мовчать,
І собор душі благоговіє,
На обличчях – радості печать:
Йде Пречиста, йде Свята Марія…
Н.Кметюк

Молитва в день Святої Богородиці

«До кого ще, як не до Тебе, Матінко небесна, зверну я молитви свої. Почуй сподівання раба твого (ім’я). Утіш в горі своїм, і не лишай без захисту в цьому грішному світі. Убережи від спокус і дозволь замолити гріхи вільні і невільні. Настав на шлях віри і допоможи не відступати від заповідей християнських. Дай сил боротися зі злом, яке всередині мене прибуває. Пом’якши серце моє і прийми покаяння щире. Помолися за мене Господу нашому всемогутньому, щоб не залишив мене без милості. Амінь»

Величання Пресвятої Богородиці

«Велика і Пресвята захиснице наша. Величаємо тебе і молимося за твої діла на славу Господа. Ти залишила цей світ гріховний і зійшла під очі Спасителя нашого. Спокутувала своєю жеpтвою всі гріхи і стала захистом і опорою душ наших від зла великого. За тебе, Заступниця, молимося. Вище за всіх твоя віра істинна. І нас не полишай, хто моляться і віруючих. Амінь»

https://v24.com.ua

Людмила56