Пам’ятаєте цю маленьку дівчинку?
Це дитина, яка отримала нагороду за свого загиблого батька.
А ось вони разом.
А ось він один, на війні.
А ось вона одна, назавжди.
Це прикордонник, молодший сержант Андрій Матвієнко.
Помер від поранень у шпиталі 08.08.14. Він загинув, захищаючи нас з Вами від рук російських окупантів. Він віддав своє життя за те, щоб у Ваших містах і селах було світло.
“Я не хочу тата-героя, я хочу тата з собою.
Дайте мені стілець, я його з неба дістану!”
Слова маленької доні загиблого героя Андрія Матвієнка.
Ця історія надихнула активістів намалювати її портрет.
Джерело
 |
|
