Вишивала мама синіми нитками, - зацвіли волошки буйно між житами. Узяла матуся червоненьку нитку, запалали маки у пшениці влітку. Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали квіти України: маки та волошки, мальви біля хати. Долю для дитини вишивала мати. Шила-вишивала хрестики зелені,- зашуміло листя на вербі й калині. Золотилось сонце у розлогій кроні. Вишивала долю наче по долоні. Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали квіти України: і верба, й калина, сонях біля хати. Щастя для дитини вишивала мати. Білими по білім вишивала ненька, до ниток вплітала всю любов серденька. Дрібно гаптувала росяні мережки, щоб не заростали у дитинство стежки. Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали квіти України. Мамину турботу збереже сорочка, захистять від лиха хрестиків рядочки)