- Так, мені теж пофіг, що про мене подумають. Але в мене інше розуміння того, що зі мною відбувається. Розумієш, я вважаю, що мій стан – це не просто депресняк. Це розумова імпотенція, більш того, я не знаю коли вмене відпустить. Труба... Як ти гадаєш, в мене є надія стати нормальним? Воно пройде?

- Не знаю. У меня когда такое в последний раз было, так меня несколько месяцев трясло. Знаешь, как оно бывает – то отпустит, то опять накроет. То отпустит…Дым, короче…