Ингредиенты для "Тыквончики"

* Тыква — 500 г.
* Мука (ушло больше чем 2 стакана) — 2 стак.
* Сахар (лучше 2 - с 1-ой совсем не сладко) — 1 ст. л.
* Дрожжи прессованные — 15 г.
* Масло растительное (1 ст.л - в тесто, остальное для фритюра) — 500 мл.
* Сахарная пудра (для посыпки) — 2-3 ст. л.

Очищенную тыкву нарезать и отварить в небольшом количестве воды, до готовности.
Протереть, остудить. Замешиваем тесто из муки, сахара, дрожжей, масла, тыквенного пюре. Оставляем его на 2 часа для брожения, оно должно увеличиться в 2-3 раза. Тесто обмять, если необходимо- добавить муки, оно не должно прилипать к рукам, формуем пончики и выкладываем их на смазанную растительным маслом поверхность. Обжариваем наши пончики до красивого золотистого цвета. Выкладываем на бумажное полотенце чтобы убрать лишнее масло. Остывшие пончики щедро посыпаем сахарной пудрой.
Приятного аппетита!!!

Программы:

Koch/bunt – стирка белого/цветного (хлопок) загрузка 4,5 кг.:
1. normal – стирка на 4,5 кг. t 300-900 (белое – t 500-900 , цветное – t 300-500);
2. eko – экономия порошка и воды;
3. kurz – короткая стирка на 2,5 кг.;
4. schleudern – отжим.
Pflejeleicht – деликатная стирка (синтетика) загрузка на 2,5 кг.:
5. normal – стирка на 2,5 кг при t 300-500;
6. eko – экономия порошка и воды;
7. kurz – короткая стирка на 1,5 кг.;
8. schleudern – отжим.
Feinwasche – легкая стирка (тюль, гардины, шелк)
9. загрузка max – 1,5 кг. t до 500
Walle – шерсть (загрузка max – 1,5 кг.)
10. normal – стирка t 300-400;
11. kurz – стирка на 1 кг. при t 300;
12. schleudern – отжим.
Abpumpen
13. слив воды (если включена программа без отжима).

Vorvwasche – стирка с замачиванием.
Wasser plus – тщательное полоскание.
Spul stop – без отжима.
800-500 – уменьшение оборотов отжима.
Ein/Aus – сеть (Вкл/Выкл).

Вложение: 3837185_O.doc

Формулы

Вложение: 3837184_excel.docx

Облепиха, свойства, рецепты
Высота облепихи 1,5—6 м, она имеет многочисленные жесткие колючки, неприхотлива, является прекрасным декоративным растением. Облепиха крушиновидная быстро разрастается в стороны, образуя живую изгородь, хорошо закрепляет пески, овраги и откосы. Но самое привлекательное в ней — это то, что она отличается редким среди плодовых и ягодных культур богатством и разнообразием биологически активных веществ. Ее плоды (ягоды) — не только вкусная и ценная пища, но и лекарственное сырье. Это мясистые сочные и округлые костянки, диаметром около 5—10 мм, оранжевого цвета, с короткой ножкой, ароматные и вкусные. Созревают ягоды в период с конца августа до начала октября. Они хорошо держатся на ветках до глубокой зимы, поэтому собирать плоды можно и зимой, однако тогда в них будет несколько меньше витаминов.
ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ
В плодах обнаружены белки и жиры, яблочная, винно-каменная, щавелевая и янтарная органические кислоты, микроэлементы, 3—9% Сахаров (глюкоза и фруктоза), пектин, дубильные и другие биологически активные вещества. Но прежде всего плоды облепихи славятся высоким содержанием витаминов и масла. Так, количество витамина С в них доходит до 300—450 мг%, В1— до 0,035 мг%, В2— до 0,056 мг%, Е — до 8-14 мг% (по содержанию его облепиха уступает только проросткам пшеницы), каротаноидов — до 10—20 мг%, фолиевой кислоты (витамина Вс) — около 0,79 мг%. В небольшом количестве присутствует в плодах также витамин К. Есть и Р-активные вещества — полифенолы (катехины, лейкоантоцианы, рутин, фенолкарбоновые кислоты), правда, содержание их невысокое — до 53 мг%.
Количество масла в плодах зависит от места произрастания облепихи и колеблется от 1 до 18% на сырую массу плодов (в основном в пределах 2,5—5%).
В облепиховом масле растворены такие витамины, как Е, К, провитамин А (каротиноиды, они обусловливают желтый, оранжевый и красный цвет плодов), содержит оно также вещества стериновой природы (ситостерин, фосфолипиды, холин, беатин) и другие важные в лечебном отношении соединения.
Облепиховое масло — уникальный природный концентрат многих биологически активных веществ. Это прекрасный, высокоэффективный лечебный препарат, обладающий выраженным противовоспалительным, бактерицидным, ранозаживляющим, обезболивающим и антиоксидантным действиями.
В семенах облепихи также содержится масло (до 13%). Оно желтоватое, почти бесцветное (в нем мало каротиноидов) и менее полезное, чем масло мякоти. Однако масло из семян обладает важным достоинством — оно содержит линоленовую кислоту, которой нет в масле мякоти. Кислота эта входит в состав противосклеротического витамина F.
В листьях содержатся органические кислоты, флавоноиды, много витамина С (до 370 мг%), провитамин А, Р-активные и другие вещества. Они обладают антимикробным, противовоспалительным и капилляроукрепляющим действиями. В народной медицине листья используют при лечении ревматизма, желудочно-кишечных и кожных заболеваний. В коре обнаружен алкалоид серотонин, способный стимулировать деятельность центральной нервной системы. Он обладает также радиозащитным и противоопухолевым действиями. Содержит кора дубильные и другие вещества. Ее настой используют в народной медицине при лечении дизентерии, а отвар семян — как слабительное средство.
В листьях и коре облепихи присутствуют почти все биологически активные вещества, содержащиеся в ее плодах.
ПРИМЕНЕНИЕ
С лечебной и профилактической целью обычно используют плоды, реже листья, ветки, кору и семена облепихи.
Листья облепихи можно заготавливать, например, со сломанных во время уборки веток, высушивать в тени, использовать для приготовления витаминного чая. Еще лучше будет, если вы смешаете их с листьями малины, земляники, мяты и других растений. Вы получите отличный витаминный, сосудоукрепляющий чай.
Отвар плодов и веток облепихи можно втирать в кожу волосистой части головы для укрепления волос.
Ягоды облепихи могут употребляться как в свежем, так и в сухом и консервированном виде. Из свежих ягод готовят сырой джем, варенье, желе, соки, компоты, кисели, вино, пастилу, мармелад и многое другое. Отвар плодов облепихи употребляется при лечении болезней желудка (особенно при его пониженной кислотности).
Ягоды и сок из плодов облепихи можно рекомендовать как поливитаминное средство. Принимать их следует в основном в зимний и весенний периоды, когда организм испытывает недостаток в витаминах, а также в периоды наибольших физических и эмоциональных нагрузок.
Из мякоти плодов облепихи получают жирное масло. Оно может применяться наружно и внутрь. Наружно его применяют обычно в виде марлевых повязок и тампонов (меняют их через день) при заболеваниях и повреждениях кожи и слизистых оболочек, для лечения плохо заживающих язв, трещин и ран, а внутрь — при заболеваниях слизистых оболочек рта, пищеводе, при язве желудка и двенадцатиперстной кишки и онкологических заболеваниях по 1 ч. ложке или по 1/2 ст. ложки 2—3 раза в день. Назначают его и при недостатке витаминов в организме.
Облепиховое масло применяют также в виде ингаляций при хронических воспалительных заболеваниях верхних дыхательных путей. Действует оно болеутоляюще, кроме того, способствует ускорению заживления при повреждениях кожи и слизистых оболочек (например, при отморожениях, ожогах, пролежнях, воспалительных заболеваниях кожи и слизистых оболочек).
Марлевые салфетки пропитывают облепиховым маслом, отжимают, укладывают в один слой на предварительно обработанную ожоговую поверхность и закрепляют легкими повязками. Если не возникает нагноения ожоговой раны, то заживление наступает на 8— 12-й день.
Ожоги лица лечатся в основном открытым способом — после первичной обработки ожоговые поверхности орошают 1—2 раза в сутки облепиховым маслом.
При расстройствах желудочно-кишечного тракта и острых холециститах, гепатитах и панкреатитах прием облепихового масла противопоказан.
Иногда может отмечаться аллергия к плодам и маслу облепихи. Она проявляется зудящими высыпаниями, отечностью лица, общей слабостью и т.п.
Для лечения экземы, нейродермита, чешуйчатого лишая, язвенной волчанки и других заболеваний кожи используется 3-5%-ная мазь (при содержании в ней облепихового масла более 5% она вызывает раздражение кожи).
Мазь облепиховая: 3—5 г облепихового масла хорошо смешайте с 95—97 г жировой основой (топленым внутренним свиным, куриным или гусиным жиром, спермацетом и т.п., можно воспользоваться и детским кремом). Наносите полученную мазь на поврежденную кожу два раза в сутки. Одновременно можно принимать облепиховое масло внутрь по 1 ч. ложке 1 раз в день.
Два раза в день смазывать слизистую оболочку полости носа (при хроническом рините), миндалины (при тонзиллите), заднюю стенку глотки (при хроническом фарингите) и т.д. ватным тампоном на палочке, обильно пропитанным облепиховым маслом. Одновременно принимать внутрь по 3 мл облепихового масла. Курс лечения может составить от 10 до 45 дней.
При лечении язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки облепиховое масло принимается внутрь по 1 ч. ложке 3 раза в день за 30-40 минут до еды в течение 3-4 недель. Одновременно следует давать больным по 50 мл 2%-ного раствора питьевой соды (предпочтительнее соединять ее с облепиховым маслом и, хорошо взболтав, выпить, тогда лечение переносится лучше).
Прием облепихового масла без соды может вызывать кислую отрыжку. При хорошей переносимости доза его может быть постепенно доведена до 1 ст. ложки на прием 2—3 раза в день.
В период лечения необходимо соблюдать противоязвенную диету.
При лечении эрозии шейки матки тампон, обильно пропитанный облепиховым маслом (5—8 мл на 1 тампон), ввести во влагалище и прижать к предварительно очищенной от слизистых выделений шейке матки. Через 16—24 часа заменить его новым. Курс лечения составляет 12—15 ежедневных процедур. Если к этому сроку заживление эрозии не происходит, то лечение следует продлить до 3 недель. При необходимости курс лечения повторить через 1—1,5 месяца.
Таким же образом лечатся и другие гинекологические заболевания — кольпиты (воспаления слизистой оболочки влагалища), эндоцервициты (воспаления слизистой оболочки шеечного канала матки) и др.
При лучевой терапии рака пищевода рекомендуется принимать по 1/2 ст. ложки масла 2—3 раза в день в течение всего курса и 2—3 недель после его окончания.
Выпускаемый фармацевтической промышленностью препарат облепихового масла представляет собой его раствор в растительном масле (рафинированном подсолнечном, оливковом, кунжутном или другом). Расфасовывается оно во флаконы по 50, 100 и 200 мл.
Спрос на облепиховое масло превышает объем его производства. Однако пусть вас это не огорчает. Целебное, уникальное облепиховое масло можно получить и в домашних условиях. Работа эта несложная, но кропотливая, требующая много времени и терпения. Если соблюдать соответствующие санитарные условия и температурный режим, то масло получится высокого качества. Приведу некоторые эффективные способы приготовления «оранжевого бальзама».
Способ первый («горячий»). Отберите вполне созревшие плоды облепихи, дважды промойте их в кипяченой воде комнатной температуры, дайте ей стечь, затем разложите тонким слоем на ткани и, когда они хорошо высохнут, пропустите через соковыжималку. Сок отстоять сутки при комнатной температуре. На его поверхности всплывает оранжево-красный слой, представляющий собой выделившееся из мякоти облепиховое масло. Его нужно слить в отдельную посуду, а сок пастеризовать и использовать как напиток, особенно полезный детям, ослабленным и пожилым людям.
Жом следует разложить тонким слоем и высушить в темном месте при температуре не выше 60° С, время от времени перемешивая (он становится темно-коричневым и крошится под пальцами). Процедура эта весьма ответственная, ведь жом может заплесневеть, и тогда его приходится выкидывать (грибки плесени содержат сильный яд). Высушенный жом можно измельчить на мясорубке, но предпочтительнее сделать это в кофемолке, так как чем мельче будет размол, тем больше облепихового масла удастся получить. Разделив жом на три равные порции, одну из них поместите в небольшую эмалированную кастрюлю и залейте подогретым до 50° С оливковым или подсолнечным маслом, простерилизованным на водяной бане. Слой его над жомом должен составить не менее 1—1,5 см(на 1 кг жома обычно берут 1 кг масла). Закрыв крышкой, кастрюльку поставьте в большую кастрюлю, подобранную таким образом, чтобы ручками она опиралась на ее стенки и не касалась дна. В большую кастрюлю налейте воду и поставьте на огонь. В полученной водяной бане массу нагреваете до температуры не выше 45° С и выдерживаете ее в течение 8—10 часов, время от времени помешивая ложкой из нержавеющей стали. На ночь кастрюлю укутайте чем-нибудь теплым. Утром массу слегка подогрейте на водяной бане и отожмите через марлю, сложенную в 2—3 слоя. Отжатым маслом залейте вторую часть неиспользованного жома и повторите описанную процедуру экстракции. То же самое проделайте и с третьей долей жома.
С каждой последующей экстракцией процент облепихового масла будет увеличиваться. В заключение к полученному маслу добавьте то, которое всплыло при отстаивании сока. Затем перелейте его в стеклянную бутылку, поставьте на неделю в темное место, после чего профильтруйте. Еще раз дайте отстояться неделю, и опять профильтруйте (осадок можно использовать для заправки салатов и винегретов). Полученное масло имеет красно-оранжевый или желто-оранжевый цвет и характерный запах облепихи. Оно не уступает промышленному. Облепиховое масло является наиболее богатым источником провитамина А (содержит до 300 мг% каротина и каротиноидов) и витамина Е(до 160 мг%). Хранить его следует в хорошо закрытой стеклянной таре, заполненной доверху, в темном и прохладном месте (лучше в холодильнике). При этом оно не теряет своих лечебных свойств в течение года. При комнатной температуре масло может окислиться в течение 5—6 месяцев. Тогда, принятое внутрь, оно оказывает раздражающее действие (так как приобретает токсические свойства).
Способ второй, при котором масло получают из замороженных плодов облепихи. Их заливают в эмалированной кастрюле растительным маслом в соотношении весовых частей 1:1, накрывают крышкой, ставят в большую кастрюлю с кипящей водой (как это описано в первом случае) и выдерживают 30—40 минут, затем массу процеживают через сложенную вдвое марлю, масло сливают в бутылку, а выжимки заливают новой порцией растительного масла и снова ставят на водяную баню. Подобную процедуру выполняют еще один раз (одна порция жома экстрагируется тремя порциями растительного масла), затем масло, полученное при трех экстракциях, сливают в бутылку из темного стекла и отстаивают в течение дня при комнатной температуре. Облепиховое масло при этом всплывает вверх, его сливают в бутылку из темного стекла и хранят в холодильнике.
Облепиха, пересыпанная сахаром: свежесобранные плоды перебрать, вымыть, обсушить, хорошо перемешать с сахаром в соотношении 1:2, уложить в стеклянные банки и закрыть крышками.
Следите, чтобы сверху ягоды всегда были прикрыты слоем сахара (если берете очередную порцию, то на оставшуюся облепиху вновь насыпайте сахар). Храните банки в темном прохладном месте (в зимнее время можно на балконе, только оберните их тканью, защищающей витамины от разрушающего действия света).
Замороженная облепиха: созревшие плоды перебрать, промыть под струей воды, обсушить на ткани или под вентилятором, разложив тонким слоем в поддоны, и поставить в морозильник. Когда они станут достаточно твердыми, пересыпать в полиэтиленовые пакеты и хранить в морозильной камере.
Быстро замороженная облепиха имеет привлекательный вид и вкус и содержит почти все биологически активные вещества, присутствующие в свежих ягодах. Она может украсить стол в любое время года и использоваться в натуральном виде, для переработки, а также как приправа к мясным блюдам.
Облепиховый сок без сахара: полностью созревшие свежесобранные плоды облепихи (они должны храниться при комнатной температуре не больше суток, а в холодильнике — не более 2—3 дней) перебрать, промыть, обсушить, отжать сок на соковыжималке (выход его колеблется от 60 до 76%), разлить в простерилизованные банки объемом 0,5— 1 л, закрыть металлическими крышками и пастеризовать в кипящей воде соответственно 15 и 30 минут.
Использовать для приготовления различных напитков и приправ. Из оставшегося жома (после его подсушивания) может быть получено облепиховое масло.
Сок богат витамином С (около 600 мг%), провитамином А (до 20 мг%), содержит целый ряд других витаминов, микроэлементов и антиоксид анты.
Облепиховый сок с сахаром: облепиховый жом залить горячей кипяченой водой из расчета 2 стакана воды на 1 кг выжимок, перемешать, оставить на 2 часа, затем снова пропустить через соковыжималку. Полученный разбавленный сок соединить с натуральным соком, профильтровать через сложенную вдвое марлю, добавить по 600 г сахарного песка на 1л сока, довести до кипения, разлить в простерилизованные банки емкостью 1—2 л и пастеризовать в кипящей воде 20—30 минут, после него герметически закупорить.
Облепиховый сок хорошо смешивается с соком черноплодной рябины, черной смородины, калины и др.
Сырой облепиховый джем: перебрать свежесобранные плоды облепихи, промыть, обсушить на ткани и в эмалированной посуде растереть деревянным пестиком с сахаром в соотношении 1:2 (сахарный песок добавлять постепенно). Хранить в темном и прохладном месте.
Пюре из облепихи с сахаром: подготовленные плоды облепихи бланшировать с небольшим количеством воды (200—300 мл на 1 кг плодов) при закрытой крышке, после чего протереть через дуршлаг, добавить сахар (на 1 кг пюре — 0,8—1 кг сахара), прогреть на слабом огне до растворения сахара, расфасовать в горячие банки, наполнив их доверху, закрыть крышками, пастеризовать при температуре 85—90 С (0,5-литровые банки 10 минут, 1—литровые — 20 минут) и герметически укупорить.
Пюре из облепихи и боярышника: подготовленные плоды боярышника бланшировать 1—2 минуты в кипящей воде и протереть через дуршлаг. К пюре облепихи (рецепт приготовления см. выше) добавить протертый боярышник (в соотношении 2:1), столько же сахара и расфасовать смесь в горячие банки.
Пюре оказывает положительное влияние на деятельность сердца, обладает выраженным антисклеротическим и общеукрепляющим эффектами.
Варенье из облепихи: плоды облепихи перебрать, удалить плодоножки и промыть. На 1 кг ягод — 1,5 кг сахара. Сварить сахарный сироп (на 1 кг сахара — 150 мл воды), залить им приготовленную облепиху (горячим) и оставить на 6—8 часов для пропитывания. Затем довести до кипения и варить 25—30 минут.
В готовом варенье плоды не разварены и размещены в сиропе равномерно. Оно ароматно и вкусно, однако содержание грубых семян является его существенным недостатком.
Пастила из облепихи: на каждый килограмм подготовленных плодов облепихи добавить стакан воды, варить до размягчения, затем для отделения семян протереть через сито. Полученное пюре смешать с сахаром (1:1) и уварить в кастрюле с открытой крышкой до консистенции густого повидла. Затем переложить в лотки, поставить в негорячую духовку и подсушить при открытой дверце. Нарезав кусочками, пастилу пересыпать сахарной пудрой и хранить в стеклянных банках.
Чай из листьев облепихи: 1 ч. ложка сухих, измельченных листьев облепихи заварить в чайнике 1 стаканом кипятка, настоять 10—12 минут и пить по 100—200 мл 2—3 раза в день как общеукрепляющее, противосклеротическое, антимикробное и ротивовоспалительное средства.
Можно готовить чай из смеси листьев облепихи со зверобоем, листьями черной смородины и мяты, взятых в равных частях.
Витаминный чай с облепихой: 200 грамм облепихи, 2 столовые ложки меда, 1 ст. ложка зеленого чая, пол литра воды; доведем на медленном огне температуру воды до 60-70 градусов. Завариваем в этой воде столовую ложку зеленого чая. Завариваем в течении 5 минут, после чего добавляем измельченную в блендере облепиху и мед. Процеживаем через сито и получаем 2 порции бодрящего, полезного и весьма ароматного напитка.

Легинсы - очень удобная деталь гардероба, в продаже имеются самые разные модели по цвету и составу ткани.
Предлагаю схему выкройки во вложенном файле, надеюсь кому-то понатодобиться!

Лепешки со свининой
Ингредиенты
горячие хлебные лепешки
измельченная китайская капуста 6 чашок
рисовый уксус
свежезаваренный имбирь
тертая морковь 200 г
жареная свинина 500 г
лук-порей 1 шт.
сахар
соус хойсин 1 чашка

Свинину замочить в 1/3 чашки соуса хойсин с имбирем. Дать настояться до 6-9 часов или до тех пор, пока свинина не станет нежной. На разделочной доске используя 2 вилки, порвать мясо на кусочки.
Обжарить кусочки на сковороде. Перемешать капусту, морковь, лук-порей, сахар в миске. В каждую лепешку положить свинину и порезанные овощи и залить оставшимся соусом хойсин.
Салат "Мимоза"
Ингредиенты
вода
майонез
тертый сыр 100 г
яйцо куриное вкрутую 5 шт.
консeрвированный лосось (или сардина) 1 банка
срeдняя луковица 1 шт.
уксус


Уксус развести 150мл воды. Лук почистить и порезать полукольцами, залить подкисленной водой и оставить мариноваться 10-15 минут.
Яйца отварить вкрутую. Отделить белки от желтков. Белки натереть на крупной терке. Содержимое консервы слегка размять вилкой.
Слить с лука жидкость. В салатницу выкладываем все слоями: сначала выложить весь белок, сверху распределить половину консервы,полить майонезом, посыпать тертым сыром, выложить лук, полить майонезом, потереть замороженное сливочное масло на мелкой терке, на него вторую половину консервы, полить майонезом,
сверху потереть все желтки.
Украсить зеленью.

Вложение: 3837179_Receptuy.docx

Хотите быстро освежить цвет лица, придать блеск и пышность волосам, снять усталость с натруженных ног и при этом не использовать никакой химии, только натуральные средства? Этого вы легко добьетесь с помощью наших советов, проверенных, кстати, на собственном опыте.
1) Черные точки (угри)
Лечение Раз в неделю заваривайте кипятком пригоршню свежих или 2 столовые ложки сухих листьев мяты, и, накрыв голову полотенцем, принимайте паровые ванны по 10 минут.
Почему помогает Пар и вяжущие компоненты мяты раскрывают и очищают загрязненные поры.

2) Мешки под глазами
Лечение Намочите теплой водой два пакетика ромашкового чая. Положите пакетики на глаза и полежите так 15 минут.
Почему помогает Ромашка отлично снимает отеки, выгоняя лишнюю жидкость.
3) Прыщи
Лечение. Дважды в день ватным тампоном смазывайте прыщи экстрактом масла чайного дерева.
Почему помогает. Чайное дерево останавливает инфекцию.
4) Сухая кожа
Лечение Раз в неделю применяйте старинный африканский рецепт – намажьте тело маслом ши (или оливковым маслом) и полежите на полотенце в течение получаса. Затем под душем жесткой мочалкой смойте масло.
Почему помогает Масло ши, а также оливковое масло отлично смягчают и питают кожу тела.
5) Растяжки
Лечение Смешайте 7 капель эфирного масла лаванды, 5 капель мандаринового эфирного масла и 5 столовых ложек масла жожоба. Дважды в день наносите смесь на растяжки или места их потенциального появления.
Почему помогает Лаванда, мандарин и жожоба обладают великолепным лифтинговым и омолаживающим эффектом.
6) Ожог
Лечение Ватным тампоном наносите гель алоэ на обожженный участок 3—4 раза в день.
Почему помогает. Алоэ останавливает инфекцию и способствует росту новых клеток.
7) Слабые волосы
Лечение Смешайте 4 столовые ложки крапивы с одним стаканом воды и томите на медленном огне 15 минут. Остудите, процедите и наносите на вымытые влажные волосы.
Почему помогает Крапива обволакивает и утолщает волосы, способствует их быстрому росту.
8) Перхоть
Лечение Приготовьте отвар: 2 столовые ложки чабреца на 1 стакан воды, варите 5—7 минут. Остудите, процедите, после мытья ополосните волосы отваром, не смывайте.
Почему помогает Чабрец обладает противогрибковым действием.
9) Жирные волосы
Лечение После мытья вместо кондиционера ополосните волосы растворенными в стакане воды 2 столовыми ложками яблочного уксуса.
Почему помогает Яблочный уксус удаляет избытки жира.
10) Секущиеся волосы
Лечение Подогрейте в микроволновой печи 3 столовые ложки оливкового масла. Массируя, нанесите масло на сухие волосы, оберните голову теплым полотенцем. Через полчаса вымойте волосы шампунем. Повторяйте процедуру раз в неделю.
Почему помогает Оливковое масло увлажняет волосы и помогает пригладить чешуйки.
11) Непослушные локоны
Лечение Приготовьте натуральный гель для волос. Залейте 1 столовую ложку льняного семени ½ стакана воды и доведите до кипения. На медленном огне варите 1 минуту. Затем дайте настояться в течение 15 минут. Процедите, остудите и перелейте в стеклянную бутылочку. Наносите на влажные волосы перед укладкой или на сухие, когда нужно их зафиксировать.
Почему помогает Льняное семя образует в процессе варки клейкую питательную жидкость.
12) Желтые зубы
Лечение Чистите зубы смесью из 1 столовой ложки пищевой соды, 1 столовой ложки морской соли и совсем небольшого количества перекиси водорода, придающей смеси кашеобразную консистенцию.
Почему помогает Такая паста обладает мягким отбеливающим эффектом.
13) Сухая кожа рук и ломкие ногти
Лечение В кофемолке измельчите ½ стакана овсяной крупы. Смешайте обычный крем с овсянкой и намажьте на кожу рук на 20—30 минут. Затем в микроволновой печи нагрейте немного миндального масла и опустите в него руки на 10 минут. Промокните излишки масла салфеткой и нанесите крем для рук. Повторяйте процедуру раз в неделю.
Почему помогает Овсянка удаляет омертвевшие клетки, а миндальное масло питает и укрепляет кожу и ногти.
14) Грубая кожа на локтях
Лечение Протирайте локти кожицей свежего авокадо.
Почему помогает У этого фрукта слегка абразивная структура и, кроме того, он содержит увлажняющие компоненты.
15) Боль в ногах
Лечение Опустите на четверть часа ноги в таз с растворенными в теплой воде 2 столовыми ложками морской соли. Затем вытрите ноги и намажьте питательным кремом.
Почему помогает Морская соль буквально «высасывает» боль и напряжение.

Красивые, упругие ягодицы – серьезный повод для гордости. Но как их заполучить, если вы мало двигаетесь и целый день сидите? WDay.ru предлагает специальный комплекс для мышц бедер и ягодиц, который поможет расквитаться с неприятными жировыми отложениями.
Упражнение № 1
Для чего: качаем мышцы бедра и «прорабатываем» спину.
Как делать: лежа на животе, приподнимите бедра и держите на весу, упираясь в пол носками. Носки вытяните на себя и начинайте медленно поднимать прямую правую ногу пяткой вверх. Подержите 10 секунд, смените ногу. Колени не сгибайте, должен работать тазобедренный сустав. Повторите 20 раз.
Упражнение № 2
Для чего: работают мышцы ягодиц и бедер. Это упражнение часто называют «ходьбой на ягодицах», и оно считается одним из самых полезных для попы.

Как делать: садимся на пол, ноги вытянуты вперед, руки перед собой. Не двигая ногами, «ползем», приподнимая и продвигая то правое бедро, то левое. Делаем упражнение вперед и назад. Если жестко делать это упражнение на полу – сядьте на коврик, хотя есть вероятность, что вы будете «ползать» вместе с ним.
Кстати: даже обычная ходьба по лестнице придаст мышцам ягодиц и ног особую гибкость и улучшит вашу выносливость. Если у вас хватает дыхания, шагайте через ступеньку. Спина при этом прямая, колени расслаблены, ступни мягко перекатываются.
Упражнение № 3
Для чего: с помощью известного упражнения под незамысловатым названием «махи» заставляем работать мышцы бедра, которые помогут сгореть жировым отложениям.
Как делать: встаньте лицом к стене и отводите прямую напряженную ногу в сторону. Носок на себя, пяткой тянитесь вверх и делайте не мах, а короткое и медленное движение. Махи совсем не обязательно делать возле стены. Упражнением можно заняться у подоконника, у стола и даже на гимнастическом мяче.
Упражнение № 4
Для чего: заставляем на полную работать бедра и ягодицы.



Как делать: лягте на пол буквой «Г», держите ноги прямыми. Поднимайте медленно одну ногу вверх, тяните носок на себя, пятку – вверх. Повторите 15 раз и перевернитесь на другой бок.
Кстати: большая ягодичная мышца относится к самым сильным в человеческом организме. Ее главная функция – распрямление бедра, когда, к примеру, вы встаете со стула или поднимаетесь по лестнице. Если большая ягодичная мышца слишком слабая, таз выдвигается вперед, и возникает опасность лордоза крестцового отдела позвоночника. Хорошо тренированная большая ягодичная мышца вкупе с мышцами живота стабилизирует таз.
Упражнение № 5
Для чего: каждый из вариантов известного упражнения укрепляет мышцы бедер, ягодиц и талии.

Первый вариант: лягте на пол, сожмите ягодицы, поднимите таз. Опускайте таз вниз, а затем поднимайте (в этот момент старайтесь дополнительно напрягать ягодицы), возвращая его в исходное положение.
Второй вариант: лягте на пол, держите колени вместе. Поднимите таз, а затем опустите, но не касайтесь пола. Сжатием ягодиц вытолкните таз вверх. Старайтесь как можно сильнее напрягать ягодицы.
Упражнение № 6
Для чего: это упражнение полезно для бедер, ягодиц и даже талии.
Как делать: встаньте на колени. Спина прямая, бедра и позвоночник составляют прямую линию. Не помогая себе руками, садитесь на пол вправо (колени и голени остаются неподвижными), вставайте, а затем садитесь влево. Будет трудновато, но нужно терпеть! Повторите 20 раз.


http://turi100.net/interesting/?interesting_id=446
http://mediashare.com.ua/serialy_rus/15616-margosha-2009-satrip.html
http://smi.marketgid.com/news/3354
http://www.pravda.ru/beauty/
http://www.bagnet.org/news/fine-life/kumiry/2009-03-15/10489
http://news.gnezdo.ru/t/437/3240/?token=303012397927648921995544213089



http://irma-beautiful.blogspot.com/

http://www.superstyle.ru/19aug2009/grehovnyj_plod?page=1


http://love.mail.ru/vindima/

Все о чайном грибе
В некоторых домах, обычно на кухне, можно увидеть стеклянные банки с плавающими в них организмами, похожими на медуз. Это так называемый «чайный гриб». Иногда его называют «японским», или «китайским», или «маньчжурским» грибом, а также морской гриб, «японская матка». В наших краях чайный гриб появился еще в начале прошлого века. Его завезли как трофей участники русско-японской войны. Однако в качестве настоящей родины чаще всего называют Тибет.
Биологически чайный гриб (медузомицет) представляет собой сообщество нескольких организмов - дрожжевых грибков и уксуснокислых бактерий. Дрожжевые грибы очень похожи на те, которые обитают в вытекающем соке коры дуба, на поверхности мягких плодов или забродивших плодово-ягодных соках. Верхняя часть колонии блестящая, плотная, а нижняя имеет вид многочисленных свисающих нитей и выполняет роль ростовой зоны.
Именно в нижней части чайного гриба и происходит превращение смеси сахарного раствора и чайной заварки в полезный напиток.
В чайном грибе найдены также бактерии с антибиотическими свойствами, которые убивают многие болезнетворные микробы или задерживают их рост. Через месяц от гриба отделяется тонкая нежная пленка. Ее можно поместить в отдельную банку для размножения.
Дрожжевые грибки сбраживают сахар в винный спирт. При этом выделяется углекислый газ. Уксуснокислые бактерии превращают спирт в уксусную кислоту. Через 6-8 дней получается освежающий, слегка алкогольный напиток приятного кисло-сладкого вкуса. Напиток сливают, оставляя при этом около 1,5 л, и процеживают через несколько слоев марли. После сливания чайный гриб промывают чуть теплой кипяченой водой и снова заливают сладким чаем.
Через 3-4 дня напиток опять готов. Настой чайного гриба активно взаимодействует с пищей в вашем желудке, поэтому не рекомендуется пить его непосредственно перед едой, во время еды и сразу после еды, иначе вы очень быстро ощутите чувство голода. Пить настой чайного гриба рекомендуется не ранее чем через два часа после вегетарианской пищи и через три-четыре часа после пищи мясной по 1/2 стакана.
Чайный гриб. Уход за чайным грибом.
Но чайный гриб дает полезный напиток лишь при соблюдении определенных условий его приготовления. Для роста и развития гриба необходим раствор чая с сахаром. Его готовят из расчета 30-50 г сахара на 1 литр воды. Воду для раствора слегка подогревают, растворяют в ней сахар и затем, уже остывший, доливают в банку. Нельзя сыпать сахар прямо в банку, так как можно нанести ожог слизистой оболочке гриба, в результате чего он погибнет. В условиях прямого попадания солнечных лучей и низкой температуры воздуха жизнедеятельность чайного гриба останавливается.
Оптимальная температура для чайного гриба 25 градусов. Для него вредны прямые солнечные лучи, поэтому лучше держать его в тени. Температура ниже 17 градусов также вредна, так как снижает активность гриба и в нем может завестись сине-зеленные водоросли.
Также не надо забывать, что чайный гриб необходимо регулярно промывать чистой прохладной водой, в летний период это нужно делать через 1-2 недели, а зимой каждые 3-4 недели. Если чайный гриб перестоит в растворе, то верхняя пленочка начинает буреть. Это верный признак, что гриб начинает погибать. При несвоевременном подкармливании этого живого организма или же при полном прекращении его питания, жидкость превращается в уксусную кислоту, на теле чайного гриба появляются дыры, он болезненно переворачивается, долго лежит боком, а затем и вовсе умирает, медленно опускаясь на дно.
Полезные свойства чайного гриба.
Впервые чайный гриб начали культивировать в странах Востока. В Японии гейши пили его для сохранения стройности фигуры, уксусною кислотою из него выводили бородавки, коричневые пятна на лице и на теле, полоскали волосы после мытья для шелковистости и блеска, а также для укрепления волос и избавления от седины. В Индии таким уксусом укрепляли краски на тканях, готовили напиток, утоляющий жажду, обмывали младенцев с проблемной кожей. В Индонезии употребляли при различных отравлениях.
Настой чайного гриба вмещает в себя сахара, винный спирт, угольные и органические кислоты (молочную, уксусную, глюконовую и коевую, ароматические вещества, ферменты, поливитамины разряда В, вещество, которое подобно аскорбиновой кислоте).
Лечебные свойства чайного гриба.
Лечебные свойства чайного гриба издавна используются в народной медицине при головной боли, болезнях желудка, кишечника, печени, почек, мочевого пузыря. В нем много целебных веществ - витаминов, ферментов, алкалоидов, глюкозидов, ароматических и дубильных веществ. Содержит он также и спирт, уксусную кислоту и сахар.
Он имеет антибиотические, противовоспалительные и обезболивающие свойства, снижает артериальное давление и уровень холестерина в крови, регулирует деятельность желудочно-кишечного тракта, а также является прекрасным профилактическим средством при атеросклерозе, ревмокардите, полиартрите.
Настой дает хороший эффект при лечении ангин, тонзиллитов, хронического насморка. Сильное лечебное действие он оказывает при лечении энтеритов, колитов, а при бактериальной дизентерии дает лучшие результаты, чем применение аптечных препаратов. Употребление настоя снижает кровяное давление, уменьшает содержание холестерина в крови, улучшает самочувствие больных, особенно в пожилом возрасте (уменьшаются головные боли и боли в области сердца, исчезает бессонница). А вот при язве желудка, подагре, повышенной кислотности желудочного сока чайный гриб применять не рекомендуется.
Употребление настоя показано и дает прекрасные лечебные эффекты при гастрогенном энтерите (поносах, вызванных воспалением тонкого кишечника вследствие недостаточного соковыделения желудка), колите дизентерийного поражения, при спастическом колите у пожилых людей, очень эффективен при борьбе с запорами.
Пьют настой чайного гриба при склерозе, в том числе и рассеянном, при гипертонической болезни, при простудах (особенно помогает при воспалении верхних дыхательных путей). При ангинах применяют настой для полоскания глотки и промывания носовых путей. Промывания гнойных ран ускоряют заживление.
Настой чайного гриба тонизирует, успокаивает, снижает умственное утомление. Очень полезно пить его утром и вечером с профилактическими целями: выпитый натощак настой подготовит вашу пищеварительную систему к дневной нагрузке, а принятый перед сном - продезинфицирует желудок, успокоит нервы и улучшит сон

http://www.refine.org.ua/page-cat-11-0.html
Статті при звільненні:
З огляду на це працівник не може бути звільнений за пунктом 1 статті 36 КЗпП за угодою сторін, якщо одна зі сторін не дає згоди на припинення трудового договору за цим пунктом або не було досягнуто домовленості про дату звільнення. У цьому випадку трудовий договір може бути розірваний з ініціативи працівника або власника чи уповноваженого ним органу з інших підстав, передбачених КЗпП, та з додержанням відповідно до встановлених для таких підстав звільнення вимог закону, наприклад статей 38–44 КЗпП.
На практиці часто плутають припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) та розірвання трудового договору з ініціативи працівника (за власним бажанням, ст. 38 КЗпП), незважаючи на те, що ці самостійні підстави припинення трудового договору передбачають різні порядок і оформлення звільнення працівника, а також різні правові наслідки як для працівника, так і для власника або уповноваженого ним органу.
Слід зазначити, що виплата вихідної допомоги проводиться лише в разі припинення трудового договору з підстав, чітко визначених КЗпП, а саме:
– відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП);
– змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП);
– виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП);
– поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).
При звільненні працівників за власним бажанням чи за згодою сторін право на отримання ними вихідної допомоги втрачається.
Для працівника, якого звільняють на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП,
Директору швейної фабрики
Пилипенку М. А.
інженера відділу охорони праці
Миленця І. В.
Заява
Прошу звільнити мене з роботи згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін 10.06.2005.
06.06.2005 (підпис) І. В. Миленець



До наказу До трудової книжки
2. ЗВІЛЬНИТИ:
2.1. МИЛЕНЦЯ Івана Васильовича, інженера відділу охорони праці, 10.06.2005 за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Підстава: заява Миленця І. В. від 06.06.2005.
Звільнений за угодою сторін,
п. 1 ст. 36 КЗпП України.

КАДРОВЕ ДІЛОВОДСТВО
1. Вимоги до організації кадрового діловодства . Структура документації кадрів.
2. Особові справи.
3. Накази по кадрах.
4. Документація з трудових книжок.
5. Документація по відрядженнях.
1. Вимоги до організації кадрового діловодства
Однією з основних частіш спеціального діловодства є кадрове діловодство. Ведеться воно за правилами та принципами, встановленими для загального діловодства.
Термін "кадри" у перекладі з французької означає професіонали, які займаються тією чи іншою діяльністю, працею у тій чи іншій системі, галузі, на тому чи іншому підприємстві.
Кадрове діловодство визначається як діяльність, що охоплює питання документування та організації роботи з документами стосовно особового складу підприємства (чи системи) з питань приймання, переведення, звільнення, обліку працівників тощо. Правильна організація кадрового діловодства має велике значення. Саме у кадрових службах громадяни укладають трудовій договір, ознайомлюються з правилами внутрішнього розпорядку, умовами праці, побуту, відпочинку, перспективами професійного зростання. Кадрова служба є дзеркалом установи, і від того, як у ній організоване документаційне забезпечення управління, складається враження про установу в цілому.
Кадрове діловодство ведеться у таких напрямах;
1. Облік особового складу установи та її підрозділів.
2. Підготовка звітів та необхідних довідок про переведення кадрів, розробка та виготовлення необхідних форм та бланків для цього.
3. Облік стану підготовки, перепідготовки кадрів та зарахування їх до резерву.
4. Облік та реєстрація надходження документів, що стосуються особового складу, контроль за їх виконанням, насамперед виконання наказів та розпоряджень по кадрах.
5. Організація документообігу для забезпечення оперативного і чіткого виконання та проходження документів і доручень керівництва стосовно всіх напрямів роботи з кадрами, додержання загальних та специфічних для кадрової роботи правил складання та виконання документів.
6. Складання номенклатурних справ з кадрового діловодства, їх оформлення та ведення.
7. Підготовка документів з кадрів для передачі в архів на зберігання.
8. Механізація, автоматизація і комп'ютерна обробка даних з особового складу.
Збільшення обсягів виробництва, перебудова управління економікою викликали значне збільшення обсягу інформації у сфері управління кадрами. Щороку зростає кількість службових документів. Впровадження їх машинної обробки у ряді служб великих підприємств і об'єднань не скорочує кількість персоналу. Для вирішення цієї проблеми потрібна правильна організація та механізація: обробки документів, від якої залежить ефективність процесу управління кадрами. Значну частішу часу забирає документаційне обслуговування: попередній розгляд, облік, зберігання, контроль тощо.
Організація праці в кадрових службах передбачає вирішення раду завдань, серед яких:
чітка організаційна побудова роботи діяльності та вибір найбільш раціональної форми організації роботи з документами;
правильний розподіл функцій між окремими виконавцями і підрозділами, застосування кращого досвіду та методів ведення діловодства. Вирішення цього питання здійснюється шляхом розробки та впровадження нормативних документів, посадових інструкцій, стандартів. Особливу увагу необхідно звернути на правильну розробку посадової інструкції інспектора по кадрах;
визначення критеріїв оцінки праці співробітників, їх навантаження;
підвищення кваліфікації та культури праці персоналу кадрової
служби;
раціональна організація робочих місць, забезпечення персональними ЕОМ.
Робоче місце кожного працівника кадрової служби має бути організоване таким чином, щоб розумові та фізичні зусилля спеціаліста спрямовувалися на виконання його функціональних обов'язків без будь-яких перешкод.
Робочі приміщення кадрової служби залежно від характеру робіт умовно поділяють на такі зони:
1. управління (робочі приміщення заступника керівника установи з роботи з кадрами, начальника відділу кадрів, начальника відділу підготовки кадрів тощо);
2. робота з відвідувачами (об'єднує зону робочого місця інспектора (референта) з кадрів і зону відвідувача, обладнану необхідним набором меблів);
3. роботи з документами (тут знаходяться робочі місця більшості співробітників кадрової служби, обладнані всім необхідним для одержання інформації, її обробки, зберігання та видачі документів та матеріалів);
4. очікування (тут відвідувачі чекають прийому і одночасно можуть отримати первинну інформацію про підприємство, в разі необхідності заповнити формуляри кадрових документів);
5. зберігання документів (тут зберігаються картотеки, особові справи та трудові книжки працівників, звіти про стан роботи з кадрами тощо).
Як свідчать розрахунки, оптимальний розмір приміщень кадрової служби на підприємстві з кількістю працюючих до 2,5 тис. чоловік становить близько 150 кв. метрів.
Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини у процесі праці. Це передусім санітарно-гігієнічні умови (освітлення, тиша, температура, вологість) та комплект меблів і засобів оргтехніки для робочих місць (письмові столи, столи-приставки для персональних ЕОМ, крісла, картотека, канцелярські предмети, телефонні апарати, факс, ксерокс тощо).
Обладнання робочих місць співробітників кадрової служби має здійснюватися відповідно до посадових категорій та інструкцій. Рекомендується врахувати такі вимоги:
1. Встановлювати меблі, обладнання, полиці для документів так, щоб ними можна було зручно користуватись.
2. Розташовувати предмети та засоби праці з урахуванням виконуваних операцій.
3. Матеріали, котрі не потребують термінової обробки, зберігати у спеціальних папках. Якщо документи потребують подальшої обробки, складати їх у місця, доступні іншим співробітникам.
4. Засоби малої оргтехніки варто розташовувати у визначених місцях, щоб добитись автоматизму рухів. Матеріали, котрі постійно використовуються, розміщувати так, щоб їх можна було легко знайти.
5. Для швидкого та безпомилкового знаходження документів використовувати швидкозшивачі різних кольорів.
Використання спеціальних меблів відіграє важливу роль у поліпшенні робочих місць працівників діловодства, сприяє підвищенню продуктивності їх праці.
Для роботи інспектора відділу кадрів необхідних письмовий стіл. Звичайно використовують двотумбові столи 78 см заввишки та розмірами поверхні 78x156 см. Бокові тумби можуть бути обладнані пристосуванням для зберігання картотеки. Робочий стіл мусить бути обладнаний необхідними засобами оргтехніки. У верхньому лівому ящику столу повинна знаходитись касета з клейкою стрічкою, зшивач, пристрій для дрібних канцелярських предметів. У правому верхньому ящику можна розмістити реєстраційну чи контрольну картотеку.
Для того, щоб правильно і вчасно прийняти рішення з будь-якого питання керівнику установи необхідно володіти інформацією про стан особового складу та рух кадрів. Чітка організація обліку особового складу є необхідною передумовою успішної аналітичної і оперативної роботи з кадрами.
Облік кадрів ведеться на всіх підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, які мають право самостійно здійснювати прийняття та звільнення працівників. Обліку підлягають працівники усіх категорій незалежно від характеру роботи чи посади.
Безпосередньо організація обліку кадрів покладається на відділ кадрів, інспектора з кадрів, персонал-менеджера, секретаря чи іншого співробітника, який призначається наказом керівника чи власника підприємства, установи, організації залежно від кількості особового складу.
Облік кадрів має забезпечувати достовірні відомості:
про кількість працівників за категоріями, професіями, кваліфікацією, освітою, стажем роботи, статтю, віком та іншими ознаками;
про зміну кількості і складу працівників в установі у цілому та її підрозділах, а також про причини цих змін;
про стан роботи з підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки кадрів за фахом та категоріями;
про кількісний та якісний склад кадрів, просування молодих працівників;
про стан підготовки та стажування осіб, зарахованих до резерву, тощо.
Можливість одержання згаданих та інших даних про особовий склад забезпечується веденням кадровою службою відповідної документації.
Документація з особового складу утворюється як результат роботи з кадрами підприємства, установи, організації (їх підбір, переведення, підготовка, перепідготовка та виховання). Характеризує правові, трудові та службові взаємовідносини окремої особи з установою. Виникає ця документація разом з появою людини на світ і супроводжує її все життя.
У документації з особового складу відображується діяльність установи з гопань обліку, прийняття, переведення, підготовки, перепідготовки, атестації, нагородження і пенсійного забезпечення кадрів тощо. Службові документи з особового складу є підставою для надання громадянам документів, що засвідчують їх особу, посаду, фах, а також основою для одержання пільг, стипендій, пенсій чи іншої фінансової допомога.
Документація з особового складу використовується у довідкових справах. Мільйони громадян, практично усе працююче населення, не раз і не два звертаються за довідкою чи іншим документом. Особливо зростає значущість документації з особового складу у час виходу працівника на пенсію.
Можливо, найхарактернішою рисою кадрової документації є те, що вона завжди відображає діяльність конкретних осіб, тобто є іменною документацією. Не випадково документація з особового складу лежить в основі фондів особистого походження.
Сказане дає змогу зробити висновок, що ведення кадрової документації, її облік, використання та зберігання повинні бути оставлені зразково.
Комплекс документів за функціями управління кадрами включає такі основні групи документів:
особисті та особові документи працівників;
організаційно-розпорядча документація; первинна облікова кадрова документація. До групи особистих документів працівників відносяться паспорт, трудова книжка, військовий квиток, диплом, свідоцтво, атестат та інші документи, які являють собою юридичне підтвердження відомостей, котрі працівники повідомляють про себе. До них можна також віднести посвідчення особи, документи про сімейний стан, стаж роботи, спеціальність тощо.
Особистими також є документи, що видаються установами своїм працівникам для цільового відрекомендування: перепустка, посвідчення про відрядження, довідки, що підтверджують місце роботи, посаду, заробітну плату. За юридичним призначенням до особових документів можна віднести заяви працівників про прийняття на роботу, звільнення чи переведення, автобіографію, а також документи особової справи, що характеризують ділові та моральні якості працівника - атестаційний лист, подання про призначення на посаду тощо.
Типова технологічна схема обробки кадрової документації -стадії: документування трудових правовідносин; ведення особових справ та трудових книжок; ведення довідково-облікової та звітної роботи з кадрів.
Організашйно-розпорядча документація закріплює трудові правовідносини громадян з установами, підприємствами. Умовно її можна поділити на ті ж самі різновиди, що застосовуються у загальному діловодстві: організаційні (положення, інструкції, правила, статути); розпорядчі (накази, постанови, рішення, вказівки, розпорядження, ухвали); довідково-інформаційні (доповідні та пояснювальні записки, листи, переліки, акти, протоколи, довідки, звіти, тощо).
Первинна облікова кадрова документація виконує функцію обліку працівників і є накопичувачем даних, які постачає первинна реєстрація і наступне оновлення необхідних відомостей про склад та переміщення кадрів.
Виходячи з технології реєстрації та накопичення інформації з кадрів, групу первинної облікової кадрової документації поділяють на дві взаємопов'язані підгрупи: вихідні (початкові) облікові документи; похідні (повторні) облікові документи.
Вихідні облікові документи заповнюють відповідно до особистих документів громадян. Це: особовий листок з обліку кадрів, доповнення до особового листка, особова картка та інші спеціалізовані облікові документи.
Похідні облікові документи мають другорядний характер. Основне їх призначення - забезпечити повну, достовірну інформацію з усіх напрямів довідкової, довідково-контрольної та звітної роботи з кадрів. До цієї підгрупи облікових документів відносять: картки спеціалізованого обліку спеціалістів, журнальні (книжкові) форми реєстрації (вказівні списки, книга обліку та інші).
2. Особова справа
Особова справа - це сукупність документів, які містять найповніші відомості про працівника і характеризують його біографічні, ділові, особисті якості. Вона посідає основне місце у системі персонального обліку працівників. На підставі документів, що групуються в ній проводиться вивчення, добір та використання кадрів управління. Заводяться особові справи на керівника підприємства, його заступників, начальників відділів та служб, їх заступників, матеріально відповідальних осіб, спеціалістів тощо. Оформлюється після зарахування працівників на роботу. Спочатку до особової справи заносять документи, що відображають процес приймання на роботу, потім - всі основні документі, які виникають протягом трудової діяльності працівника в установі.
Систематизуються особові справи в алфавітному порядку або по структурних підрозділах згідно зі штатним розписом. Справи на матеріально відповідальних осіб зберігають окремо. Кожній особовій справі присвоюється номер відповідно до номеру у штатно-посадовій книзі. Цей номер записується і в алфавітну книгу особових справ.
Особова справа складається з таких документів:
1) додаток до особового листка з обліку кадрів;
2) особовий листок з обліку кадрів з фотографією працівника розміром 4x6 см;
3) автобіографія;
4) копії документів про освіту, вчений ступінь, підвищення кваліфікації;
5) перелік наукових праць (для працівників, які мають учений ступінь чи звання);
6) різного роду характеристики чи рекомендаційні листи;
7) документи, на основі яких видаються накази про призначення, переведення, звільнення працівника (контракт, подання, листи про переведення тощо);
8) копії наказів (розпоряджень) про прийняття (призначення), переведення за звільнення працівника або виписки з цих наказів;
9) матеріали проведення атестації;
10) опис документів.
Автобіографія складається у довільній формі. Можна у вигляді таблиці-анкети.
І. Конфіденційна інформація. 1. Прізвище, ім'я, по батькові.
2. Адреса.
3. Телефон.
4. Дата народження.
5. Сімейний стан.
6. Діти (кількість та вік).
7. Володіння мовами.
8. Комп'ютерна грамотність,
9. Область спеціалізації.
II. Освіта (у хронологічному порядку).
1. Час освіти.
2. Назва учбового закладу.
ІІІ. Трудова діяльність (у хронологічному порядку).
1. Період роботи.
2. Місце роботи.
Якщо для інофірми, то починаємо хронологію ВІДПОВІДНО з останнього місця навчання (роботи).
Рекомендаційний лист - це документ, в якому дається оцінка ділових та моральних якостей робітника.
Як правило складається з:
1. Назви документа.
2. Анкетних даних (прізвище, ім'я, посада, вчена ступінь, звання, дата народження, освіта).
3. Дані про трудову діяльність (спеціальність, строк роботи на даному підприємстві, рівень професійної майстерності та ін.)
4. Характеристики, де розглядаються відношення до роботи, відношення у трудовому колективі, згадуються міри заохочення.
5. Висновки.
За додатковою інформацією можна звернутися за телефоном:
Підпис - безпосереднім керівником робітника (не завіряється печаткою);
- керівником підприємства (завіряється круглою печаткою).
Заява про прийняття на роботу (у довільній формі). Повинна включати реквізити:
назва організації, посада, прізвище, ініціали посадової особи, яка має право приймати на роботу;
відомості про заявника (прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса);
назва виду документа;
текст;
перелік доповнень із вказівкою кількості сторінок;
дата заяви;
підпис заявника.
До особової справи можуть бути внесені також довідки - об'єктивки, копії наказів, розпоряджень, постанов вищої організації або витяги з них, витяги з протоколів наукових рад (для наукових співробітників, які брали участь у конкурсному заміщенні вакантних посад), витяги з протоколів зборів трудового колективу для керівників, яких обирає на посаду трудовий колектив), а також інші документи, що характеризують діяльність працівника. Порядок розміщення цих документів, як правило, хронологічний. Усі вони підшиваються.
Довідки з місця проживання, медичні довідки та інші документи другорядного значення можуть групуватись у самостійну справу окремо від особових справ або розміщуватись у "кишеньці" на зворотному боці обкладинки особової справи.
Включення до особової справи наказів (розпоряджень) про відпустки, про направлення у відрядження, на курси перепідготовки, підвищення кваліфікації чи стажування не допускається.
Документи особової справи містять інформацію не лише про прийняття, переведення та звільнення працівника, а й про його вік, освіту, трудовий стаж, сімейний стан, багато інших відомостей про його життя та діяльність. З огляду на це вони можуть бути використані для проведення соціально-демографічних досліджень. Крім того, як свідчить досвід вивчення особових справ, в них нерідко можна знайти документи, необхідні для вивчення історії розвитку тих чи інших підприємств, установ.
Документи особової справи ведуться не по роках, а протягом усього часу праці особи на підприємстві і в номенклатуру справ не заносяться.
Розглянемо оформлення обкладинки особової справи Заголовок, що розташовується на обкладинці, повинен містити повну назву підприємства, номер справи, прізвище, ім'я, по батькові особи, на яку вона заведена, у називному відмінку.
Обов'язково проставляється дата заведення (день прийняття особи на роботу) та закінчення (день звільнення) особової справи. Оскільки справа є документом тривалого зберігання, її необхідно вкласти у тверду обкладинку і переплести.
Після звільнення працівника заяву про його звільнення, копію наказу (розпорядження) або витяг з нього, а також інші документи (лист про переведення на іншу роботу, подання на звільнення тощо), на підставі яких видано наказ (розпорядження), підшивають в особову справу та записують в опис. У додатку до особової справи працівника робиться запис про його звільнення. Після виконання цих процедур особова справа вилучається та зберігається у відділі кадрів протягом двох років, потім здається на зберігання в архів організації до кінця загального строку зберігання - 75 років.
Доступ до особових справ повинне бути обмеженим. Вони перебувають на особливому зберіганні нарівні з секретними документами.
Як правило, особові справи розміщують у сейфах чи, на крайній випадок, у спеціально для цього пристосованих залізних шафах, що замикаються.
Відповідальність за зберігання особових справ несе начальник відділу кадрів, референт з персоналу або секретар.
Видаються особові справи для службового користування лише особам, коло яких визначене керівником установи. Не дозволяється затримувати особову справу більше, ніж на один день, виносити її за межі підприємства. У разі використання особової справи забороняється робити будь-які виправлення раніше зроблених записів або вносити нові, вилучати документи чи долучати нові. Не дозволяється видавати особову справу особі, на яку вона заведена.
Щоб запобігти втраті особової справи, у ній необхідно тримати контрольну картку, яку рекомендується вести за наведеною у додатку __ формою. Контрольна картка залишається у відділі кадрів на період видачі особової справи. Після повернення останньої у контрольній картці ставиться дата повернення. Особова справа повертається на своє місце.
У разі відправлення особової справи поштою вказується дата відправлення, адресат, вихідний номер супровідного листа, дата повернення справи.
Після передачі особової справи в архів контрольна картка знищується.
Зберігається особова справа в архіві як самостійна одиниця зберігання. В разі переведення працівника на іншу роботу особова справа, як правило, не передається. Виняток становлять випадки переведення особи з підприємства на підприємство однієї системи.
Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов'язується виплачувати заробітну плату та забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір укладається на:
невизначений термін;
на визначений термін за угодою сторін;
на час виконання певної роботи..
Укладається в усній чи письмовій формі.
Особлива форму договору - контракт, у якому термін його дії, права, обов'язки, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання - встановлюються за угодою сторін. Укладається у письмовій формі у 2-х примірниках. За 2 місяці до закінчення терміну чинності контракту може бути продовжено або укладено на новий термін. Типова форма контракту затверджена наказом Мінпраці від 15.04.94 р. № 23, зареєстрована в Міністерстві юстиції України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" 15 квітня 1994 р. наказом Міністерства праці України № 23 була затверджена, а 28 квітня 1994 р. Міністерством юстиції за № 84/293 зареєстрована типова форма контракту з робітником.
Коментарі до заповнення типової форми контракту
Робітник приймається, якщо є засновником чи особою, що вклала яку-небудь суму у розвиток підприємства. В усіх інших випадках робітника наймають.
Згідно ст.27 КЗОТ України, випробувальний термін може бути 3 місяці, в окремих випадках за домовленістю з профспілками - б місяців.
Необхідно вказати всі функціональні обов'язки, які співробітник повинне буде виконувати, займаючи відповідну посаду.
Може бути додана посадова інструкція.
П.6. Якщо працівник приймається на посаду, де є загроза здоров'ю, треба обумовити додаткові пільга:
скорочений робочий день, що не впливає на розмір заробітної плати (п.2 ст.51 КЗОТ України);
додатковий вихідний; додаткова відпустка;
матеріальна Компенсація.
П.8. Згідно ст.50 КЗОТ України, подовженість робочого дня не може бути більше 40 годин у неділю. Тому, якщо немає чітких границь початку та кінця робочого дня на підприємстві, користуються формулюванням: "ненормований робочий день, але не більш як 40 годин на тиждень".
П.9. Розміри виплат, що гарантуються контрактом, не можуть бути меншими, ніж це визначено діючим законодавством (мінімум).
У більшості випадків на приватному підприємстві робітник отримує відсотки від затолоченої угод. І чи проданого товару, тому п.9 може виглядати так: "За виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, працівнику встановлюється __% від (зміст роботи)".
п.,12. Якщо за умовами контракту передбачено переїзд робітника в іншу місцевість, то визначаються гарантії та компенсації такого переїзду, умови, забезпечення житлом чи оплати за наймання житла.
П.18. До причин розірвання контракту відносять: оголошення інформації, що є конфіденційною;
серйозні помилки, що привели до втрати прибутку підприємства та ін.
П.19. Згідно ст.44 КЗОТ України, у випадку, коли (якщо):
робітник відмовився від переїзду в іншу місцевість разом із підприємством чи відмовився від продовження роботи у зв'язку із зміною умов праці (п.6 ст.Зб КЗОТ України);
проведене скорочення чисельності чи штату робітників (п. 1 ст.40);
робітник звільнений у невідповідності до посади, що займалася (п.2 ст.40);
відновлений на робочому місці робітник, що виконував роботу раніше (п.6 ст.40) робітникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Якщо робітника призивають до лав армії (п.З ст.36), йому виплачується не менше 2-х місячного середнього місячного заробітку. 3. Накази за особовим складом
Кадрові накази регламентують питання:
прийняття на роботу, переведення на іншу посаду; надання відпустки; виплата винагороди; накладання штрафу; відрядження; звільнення.
У наказах про прийняття на роботу відмічають:
посаду;
відділ (структурний підрозділ);
з якого числа прийнятий;
вид роботи: - постійна;
- з випробувальним терміном;
- із стажуванням;
тимчасова: - по сумісництві;
на певний термін.
У наказах про переведення відмічають:
вид переведення;
мотивацію.
У наказі про надання відпустки відмічають:
вид відпустки: основна, додаткова, творча, у зв'язку із тимчасовою
непрацездатністю без зберігання заробітної плати;
кількість робочих днів;
дату початку та закінчення відпустки;
за який період роботи надається відпустка.
У наказах про звільнення відмічають:
дату звільнення;
причину звільнення, згідно КЗОТ.
У кінці пункту вказують причину, що привела до написання цього наказу "Підстава".
Останній пункт - покладення контролю за виконанням наказу.
Накази про нагороду та накладення штрафів складаються за типом адміністративних наказів.
З наказом необхідно ознайомити співробітника, на ім'я якого написаний даний документ, письмово. У протилежному випадку наказ може бути визнаний недійсним правовими структурами.

Приклад № 1.
Пана Коваленка Миколу Павловича наймають на посаду рекламного агента з 1 грудня 1998 року з випробувальним терміном на 1 місяць.
Приклад № 2.
Проробивши 2 місяці на посаді рекламного агента, п. Коваленко був переведений першою особою фірми на посаду менеджера з реклами.
Реєстрація наказів у "Книзі наказів" з кадрів
№ наказу Дата Короткий зміст Примітка
7-0 29.11.1998р. Про наймання Коваленка М.П. Термін випробування - 1 місяць
8-0 29.12.1998р. Про переведення Коваленка М.П.
МП "Пролісок" НАКАЗ№8-0 .,,. 29.01.1999р. м Київ
Про переведення п. Коваленка М.П.
1.Перевести пана Коваленка Миколу Павловича з посади рекламного агента на посаду менеджера по рекламі з 01.02.99 р.
Підстава: вакантна посада менеджера по рекламі.
2. Контроль за виконанням наказу покладаю на менеджера офісу.
Генеральний директор З наказом ознайомлено: Коваленко М.П.
Кадрові накази реєструють в ."Книзі наказів по кадрах".
Аркуші прошиті, пронумеровані.
У кінці книга пишуть: "У даній книзі пронумеровано та прошнуровано ____аркушів". Цей запис опечатується та
завіряється першою особою фірми.
Особові справи систематизуються в алфавітному порядку чи за структурними підрозділами. Кожній особовій справі надається номер, що відповідає номеру в "Алфавітній книзі", її називають "Книгою обліку кадрів".
Алфавітна книга ведеться для оперативного пошуку особової справи. В ній е коротка довідкова інформація про працюючих.
Книга ділиться на частини по алфавіту.
До алфавітної книги не вносять накази про відпустки, відрядження, штрафи, нагороди.
Приклад: Прийом на роботу та переведення п.Коваленка.
№ № Прізвище, ім'я, Дата Посада Дата Примітка
п/п особистої по батькові прийому звільнення
справи
1 5 Коваленко 01.12.96 Рекла- 01.02.97 Було
Микола наказ № 7-0 мний наказ переведено
Павлович ВІЛ агент №8-0 від на іншу
29.11.96р. 29.01.97 посаду
4. Трудові книжки та документація з їх обліку Основні вимоги до ведення трудових книжок викладені в
"Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і в організаціяx", що затверджена наказом Мінпраці,
Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р. № 58.
Трудові книжки ведуть на робітників підприємств всіх форм власності, які проробили на підприємстві більш як 5 днів. Трудова книжка не ведеться при роботі:
у підприємців, що не мають прав юридичної особи;
І з обслуговування окремих громадян (домашні господарки, няні, особисті водії, охоронці). Ця робота, що підтверджується довідкою організації-посередника, за участю якої заключений трудовий договір між наймачем та працівником.
Якщо в особи, що поступає на роботу, немає трудової книжки, її треба завести на протязі 15 днів після представлення необхідних документів.
Документи, що представляються для отримання трудової книжки:
працевлаштування вперше
1. паспорт
2. документ про освіту
3. заява
для тих, що були військовослужбовцями 1. військовий квиток 2. заява.
При втраті трудової книжки
1. заява про втрату трудової книжки
2. документ, що підтверджує втрату (наприклад, довідка з міліції) При втраті трудової книжки виписують дублікат (не пізніше 15 днів після повідомлення).
У трудову книжку строго за датами, на підставі наказів, вносять дані:
про прийняття на роботу;
про переведення;
про звільнення;
про нагороди та заохоченню
Дані про штрафи, відпустки, відрядження до трудової книжки не вносять. При запису про звільнення, крім наказу про звільнення, необхідно вказати статтю Кодексу законів про працю України, згідно якої проходять звільнення. Запис про звільнення завіряється підписом першої особи фірми та круглою печаткою.
Печаткою також завіряються дані про нагорода та заохочення. Записи у трудовій книжці проводяться тільки синіми, чорними, чи фіолетовими чорнилами.
Якщо зроблено помилку;
1. Невірній запис закреслюємо однією рискою;
2. Біля нього пишемо вірний запис;
3. Ставимо круглу печатку та перша особа фірми підписує наступні слова "Виправленому вірити".
Якщо заповнені всі сторінки відповідних розділів - доповнюється вкладишем: вшивається у трудову книжку. Окремо від книжки не дійсний. У трудовій книжці ставлять штамп "Виданий вкладиш №__, серія __".
Документація з обліку трудових книжок
"Книга обліку руху трудових книжок та вкладишів до них" була затверджена наказом № 180 від 11.08.93 р. Мінстатом України.
Книга ведеться співробітником, що займається кадровими питаннями на підприємстві. В ній реєструються всі трудові книжки, що прийняті від робітників при працевлаштуванні, а також трудові книжки та вкладиші до них, що видані вперше.
При звільненні трудова книжка видається працівнику під розпис у "Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них". Як ведеться така книга
Вказують дату прийому, прізвище, ім'я, по батькові власника трудової книжки; дата і № документа, на підставі якого прийнято працівника; серія та № трудової книжки чи вкладиша, сума, що отримана при виписці трудової книжки, дата та підстава видачі працівнику трудової книжки при звільненні; розписка в отримання трудової книжки.
"Книга обліку бланків трудових книжок та вкладишів до неї" ведеться бухгалтерією підприємства. До неї заносять всі операції, що пов'язані з надходженням та витрачанням трудових книжок та вкладишів з фіксацією серії та номера кожного бланку.
Ці книги обліку мають бути прошнуровані, опечатані, завірені підписом першої особи, листи в них пронумеровані.
Після закінчення кожного місяця особа, що відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів та про суми, одержані за заповнені трудові книжки і прибутковий ордер каси.
Опис особової справи Вся інформація, що міститься у особовій справі, у короткій формі відображається в "Опису особової справи".
Опис розміщується на початку особової справи та ведеться паралельно, з поступом документації, що стосується даного співробітника.
Сторінки особової справи нумеруються знизу вверх 1-й документ, що підшитий в особову справу співробітника - особовий листок з обліку кадрів (з 2-х сторінок). Нумерувати: нижній листок буде № 1, верхній - № 2.
Наступний документ - копія документу про освіту - буде знаходитися на сторінці 3.
Порядок заповнення опису:
№ п/п Назва документу Кількість аркушів Дата надходження Стор. Приміт
1. Особистий листок обліку кадрів 2 1
2. Копія документу про (освіту 1 3
Оформлюються справи у стандартних папках швидкозшивач.
Після звільнення особова справа співробітнику на руки не видається, а зберігається у архіві підприємства п'ять років.
Лицьова сторона справи перекреслюється червоним олівцем по діагоналі.
Службові відрядження Це ще один розділ кадрового діловодства. Максимальні строки службового відрядження: не більш як 1 місяць (у межах України та на території СНГ);
не більше 60 календарних днів (за кордон).
Відрядження оформлюється наказом чи розпорядженням де відмічають:
пункт призначення;
назва організації, куди направляється робітник у відрядження;
термін;
мета.
Оформлюється посвідчення встановленого зразка. На підприємстві ведуть "Журнал обліку працівників, що прибувають (вибувають) у відрядження".


Підбір персоналу
Коли розроблено план функціонування фірми, складовою частиною якого є план трудових ресурсів, настає час для виконання найважливішої роботи менеджера - підбору персоналу. Суть цього процесу полягає в тому, щоб з урахуванням вимог до кандидата на наявну вакансію залучити придатних кваліфікованих працівників для наступної їхньої оцінки і прийому на роботу.

Значимість цієї функції менеджера очевидна. Разом з тим у більшості випадків працівника підбирають за інтуїцією, за порадою знайомих, за направленням бюро з працевлаштування та зайнятості, за зовнішніми ознаками. Відсутність апробованих методик підбору кадрів приводить до такої ситуації, коли менеджер вважає: нехай краще місце пустує, ніж буде зайнято невідповідним працівником. Тому важливо встановити відповідність працівника займаній посаді, тобто чітко виділити види робіт, функції і під них підібрати людей, що мають потрібну кваліфікацію. Ця робота може бути ефективною тільки в тому випадку, якщо вона ґрунтується на правильній оцінці наявності в кандидатів усіх якостей, необхідних для конкретного виду діяльності.

Відповідальність за підбір співробітників цілком лягає на плечі менеджера з кадрів. Процес підбору персоналу настільки ж складний і точний, як і будь-яка інша управлінська робота. На цьому етапі особливо важливо повно і правильно визначити і роз'яснити претенденту суть майбутньої роботи, інакше можна витратити багато часу на прийом і бесіди з людьми, що не мають потрібної кваліфікації.

Кадрова політика з підбору персоналу полягає у визначенні принципів прийому на роботу, кількості працівників, необхідних для якісного виконання заданих функцій, методології закріплення і професійного розвитку персоналу. Підбор кадрів розглядається як підфункція управління. Процес підбору персоналу починається з вибору критеріїв оцінювання особистості і роботи претендентів. Критерії включають норми поводження і характеристику професійних навичок. Наступний етап підбору персоналу - його експертне оцінювання, що ґрунтується на проведенні тестів, рішенні задач і виконанні вправ. Після тестування випливає спостереження: запрошення претендентів і проведення інтерв'ю. На підставі вищевикладеного, відбувається опис отриманих результатів і порівняння їх із критеріями оцінки кандидатів. Завершує процес підбору кандидатів ухвалення рішення; якщо виникають труднощі з остаточним ухваленням рішення, можна провести додаткове тестування.

Значимість правильного рішення проблеми підбору кадрів пов'язана з високою вартістю робочої сили, тому насамперед необхідно визначити, чи потрібна ця людина фірмі. Набагато дорожче коштуватиме помилка (наприклад, через три місяці вона заявить про своє звільнення).

Внутрішній пошук персоналу ґрунтується насамперед на системі розвитку кадрів у плані переведення співробітників на вищу посаду у своєму готелі. Внутрішній пошук - це перший крок до заняття вільних місць у готелі.

Можна припустити, що внутрішній ринок переважає. Ми краще знаємо "свого". "Свій" уже адаптований до умов праці організації. Крім того, не можна не враховувати й бажання кожного працівника рухатися по службових сходах. І якщо організація не надасть такої можливості "своїм" працівникам, то кращі з них звільняться.

До переваг підбору персоналу усередині організації відносяться:

- можливість просування, згуртованість на підприємстві, гарний клімат на виробництві;
- незначні витрати при наборі;
- знання виробництва;
- знання співробітників та їхніх можливостей;
- дотримання виробничого рівня винагород (при прийомі працівника з боку- підвищений оклад ринкової кон'юнктури);
- швидке заміщення посади;
- вільні місця для молоді.

У процедурі підбору персоналу використовують зовнішній і внутрішній канали.

Однак при наборі не можна не враховувати аргументів і проти внутрішнього ринку: психологічну несумісність і професійну некомпетентність окремих "своїх" працівників (а це випадок, коли можна від них позбутися).

До недоліків підбору персоналу усередині організації відносяться:

- зменшення можливості вибору;
- високі витрати на підвищення кваліфікації;
- "виробнича сліпота" (тобто на своєму підприємстві недоліків не видно);
- розчарування серед колег;
- заміщення місць і підвищення в посаді тільки "заради миру і спокою"; не хочуть сказати "ні" співробітникові, який пропрацював тривалий час.

У цьому аспекті залучення працівника ззовні буде кращим. Вважається, що набір ззовні, як правило, обходиться для організації дорожче. Зрозуміло, що якщо ми пропонуємо роботу людині з іншої організації, то одночасно потрібно запропонувати йому і велику заробітну плату.

Якщо ж претендент ззовні підходить, то ефект досягається насамперед за рахунок накопиченого ним досвіду роботи в іншій організації. Він уже знає, як вирішуються проблеми організації, аналогічні проблемам у них, тому що володіє технологією, яка в нас відсутня і яку ми хотіли б запропонувати. Тому ми беремо людину, що удосконалити технологію і зробить істотний внесок у розвиток нашої організації. Коли встановлено, щоб внутрішніх кандидатів немає або менеджери вищої ланки з певних причин не бажають призначати "свого" співробітника, звертаються до інших можливостей, зокрема залучають працівника з зовнішнього ринку робочої сили.

Переваги підбору персоналу за межами організації:

- велика можливість вибору;
- нові імпульси для підприємства;
- прийом на роботу безпосередньо задовольняє попит у кадрах.

Недоліки підбору персоналу ззовні:

- великі витрата при наборі;
- висока частина прийнятих працівників сприяє плинності кадрів;
- негативний вплив на клімат у колективі;
- багато часу затрачається на випробовувальний термін через відсутність знань і умінь у нового працівника;
- новий працівник не має знань виробництва;
- заміщення посади потребує великої витрати часу;
- новий менеджер на початковому етапі не здатний повною мірою використовувати демократичний стиль.

Якщо прийняти рішення, що місце (посада) повинне бути зайняте шляхом пошуку персоналу ззовні, то, як правило, указуються критерії оцінки співробітників:

1. Освіта і виробничий досвід.
2. Поводження (манера триматися).
3. Цілеспрямованість.
4. Інтелектуальні здібності.
5. Манера розмови.
6. Особливості.
7. Професійна придатність.

Таким чином, інтуїтивні методи підбору кадрів неприйнятні для формування трудових колективів ринкового типу. Підбирати персонал потрібно на плановій основі. У процесі планування трудових ресурсів визначають наявність, майбутні потреби в кадрах і розробляють програми їх розвитку. Для підбору кадрів доцільно використовувати внутрішній і зовнішній ринки робочої сили.
Оцінювання персоналу
Керівництву готелю завжди слід пам'ятати про те, що воно відповідає за правильний підбір людей, які могли б реалізувати стратегію фірми, а також за те, щоб співробітники добре почували себе на роботі, і вона відповідала б їх здібностям і можливостям.

Оцінювання персоналу - це цілеспрямований процес установлення відповідності ділових і особистих якостей особистості вимогам посади робітника чи місця.

Методи оцінювання персоналу можна об'єднати в три основні групи:

1) прогностичні методи. Використовуються анкетні дані, письмові чи усні характеристики, думки та відгуки керівника й колег по роботі, особисті бесіди і психологічні тести;
2) практичні методи. Перевіряється придатність працівника до виконання службових обов'язків на основі результатів його практичної роботи. Для цього використовують техніку випробовувальних переміщень;
3) імітаційні методи. Претендентові пропонують вирішити конкретне завдання.

У підсумку проводиться експертне оцінювання властивостей і ділових якостей особистості.

У кожному випадку набір критеріїв оцінювання залежатиме від змісту і якості виконуваної в майбутньому роботи.

При аналізі відношення до роботи оцінюють:

- ініціативність працівника;
- можливість витримувати великі навантаження;
- вміння пристосовуватися до різних ситуацій. Старанність у роботі передбачає відношення до засобів виробництва, їх використання, оптимальність використання сировини й матеріалів, ступінь зменшення матеріальних витрат на робочому місці тощо.

Оцінюючи готовність до співробітництва, беруть до уваги участь працівника у вирішенні спільних завдань, взаємини в колективі, уміння брати участь у колективній роботі, реакцію на зауваження з боку, інші особистісні якості.

Ця критерії складають основу для оцінювання працівника. Важливо, щоб кожний з цих критеріїв можна було виразити кількісно (наприклад, у балах). Бальна оцінка дозволяє визначити, наскільки висунуті критерії наявні в того чи іншого працівника.

Способи і методи добору й оцінки претендентів на вакантні посади найчастіше поділяють на особисті й технічні. До особистих відносяться:

- аналіз і оцінювання документів;
- тестування;
- інтерв'ю-співбесіда.

Технічні способи оцінювання персоналу:

- робочий експеримент (оцінні центри);
- графологічний висновок.

У групі особистих способів оцінювання персоналу найскладніше проводити інтерв'ю-співбесіди. Інтерв'ю-співбесіда- це не ідеальний метод особистісного оцінювання претендента, тому воно доповнюється іншими методами. Основна мета співбесіди- виявити, чи зацікавлений кандидат на вакантну посаду в даній роботі і чи здатний він її якісно виконувати.

У процесі ознайомлювальної бесіди з кандидатом рекомендується використовувати оцінні аркуші, щоб зафіксувати враження.

В ознайомлювальній бесіді комбінують різну техніку питань (вільні, структуровані або стандартизовані). Бесіда може проводитися з двома та більше особами. Краще, якщо з боку готелю в бесіді бере участь відповідальний за відділ, у якому є вакансія, і співробітник відділу кадрів.

Після ознайомлювальної бесіди випливає оцінка, яка враховує такі критерії:

- поводження;
- зовнішній вигляд;
- товариськість, люб'язність;
- манера розмови, вимова, красномовність;
- кмітливість;
- чи підходить кандидат команді;
- професійна придатність, освіта, досвід роботи;
- відношення до посади і до готелю.

Мета розмови з кандидатом - вибрати кандидатів, чий особистий і професійний профіль якнайкраще збігається з визначеним профілем вимог. При цьому приймається до уваги можливість розвитку кандидата, планування кар'єри.
Прийом на роботу
Проведена процедура оцінювання та виявлений один кандидат, який одержав найвищу оцінку і згоду керівника, може бути прийнятим на роботу у фірму.

Контракт заключають не одразу, а тільки після підготовки співробітника до прийому на роботу. Як правило, рада готелю заслуховує інформацію про дане заплановане призначення.

Рада готелю має право брати участь у прийнятті рішень як під час планування персоналу, оголошення конкурсу на робочі місця, установленні критеріїв вибору, так і під час приймання претендентів на роботу. Раді представляється інформація про кандидата, запланований термін прийому, передбачене робоче місце, тарифне прирахування до визначеної категорії і про можливі результати прийому даного співробітника в готель.

Рада готелю може протягом одного тижня після повідомлення про наймання подати протест проти запланованого прийому на роботу. Підстави для протесту регулюються відповідним договором. Якщо протест ради готелю обґрунтований, то прийом на роботу не відбудеться. Зі свого боку, працівник може зажадати досягнення згоди з радою готелю через суд чи в комісії з трудових спорів. Якщо згода досягнута, відділ кадрів готує трудовий договір.

Новому співробітникові виділяють візитні картки, ключі від шафки для гардероба, кодову картку для реєстрації часу, в разі необхідності виділяють місце в будиночку для обслуговуючого персоналу, надають різного роду інформацію.

На заключному етапі підготовки до прийому на роботу відбувається введення в посаду й освоєння спеціальності новим співробітником (виконує відділ кадрів і відділ, де передбачається використовувати нового співробітника).
Введення в посаду й освоєння спеціальності новим співробітником
Введення в посаду й освоєння спеціальності може тривати до закінчення домовленого іспитового терміну (як правило, 6 місяців). Цей етап має велике значення для успішної і довгострокової підтримки робочих відносин.

При введенні працівника в посаду в перший день відбувається розмова з ним у відділі кадрів. Співробітникові передають його робочі документи і необхідні робочі матеріали. Потім здійснюють інструктаж, у який включено такі філософія й історія готелю, клієнти й успіхи підприємства, структура і співробітники. Крім того, пояснюють (бажано в письмовій формі), які права й обов'язки в його колег, а потім проходить екскурсія по готелю.

У відділі ведучий менеджер знайомить нового співробітника з колегами, описує способи і хід роботи у відділі і характеризує коло завдань.

Після закінчення перших шести місяців роботи слід установити, чи відповідає співробітник усім вимогам і чи добре він влився в існуючу команду. При позитивному рішенні з новим співробітником заключають контракт.

Варто мати на увазі, що обговорення контракту - це частина процесу наймання на роботу і відбувається воно як до, так і після ухвалення рішення про зарахування на роботу. Тому пропозиції, зроблені в ході співбесіди, хоч і в усній формі, уже є частиною контракту. Менеджер, який проводить співбесіду, повинен твердо знати, що може запропонувати фірма претендентові в майбутньому.

Співробітником є той, хто уклав контракт про найм, а не той, хто надає послуги.

Ефективна діяльність кадрових менеджерів як запорука успіху організації
Актуальність питання
Управління кадрами – багатогранний та винятково складний процес, що має специфічні особливості та закономірності. Комплексний підхід до управління персоналом передбачає врахування організаційно-економічних, соціально-психологічних, правових, технічних, інформаційно-освітніх та інших аспектів у їх сукупності та взаємозв’язку. Системний підхід до організації ефективної діяльності кадрових менеджерів передбачає врахування взаємозв’язків між різними аспектами і виражається у розробці кінцевих цілей, визначенні шляхів їх досягнення, створенні відповідного механізму управління, що має забезпечити комплексне планування, організацію, стимулювання і контроль роботи з персоналом.
В умовах ринкової економіки управління кадрами має набути системності і завершеності на основі комплексного вирішення кадрових проблем, впровадження нових та вдосконалення існуючих форм і методів кадрової роботи.
Постановка проблеми
Психологія кадрового менеджменту – це галузь психологічної науки, основу якої становлять психологія управління, частково психологія маркетингу та інші аспекти психологічних наук, певним чином відображені в діяльності менеджерів, у кадровому забезпеченні персоналом, знання та використання яких зумовлюють успішну діяльність організації в умовах ринкової економіки.
Г. Щокін у праці „Як ефективно управляти людьми: психологія кадрового менеджменту” розрізняє такі аспекти управління кадрами: техніко-технологічний – відображає рівень розвитку конкретного виробництва, особливості техніки та технологій, що використовуються в ньому, виробничі умови; організаційно-економічний – питання, пов’язані з плануванням чисельності та складу персоналу, моральним та матеріальним стимулюванням, використанням робочого часу, організацією діловодства тощо; правовий – включає питання дотримання трудового законодавства; соціально-психологічний – відображає питання соціально-психологічного забезпечення управління кадрами, впровадження соціологічних та психологічних процедур у практику кадрової роботи; педагогічний – передбачає вирішення питань, пов’язаних з підвищенням професійної компетенції та вихованням кадрів, наставництвом [14, с. 63].
Головним елементом системи управління є кадри. Кадри – найскладніший елемент управління в організації, тому що він, на відміну від факторів виробництва, є „живим”, що обумовлює його здатність самостійно вирішувати, критично оцінювати вимоги, які до нього висуваються, мати власні інтереси, а також реагувати на будь-які управлінські рішення [15, с. 803]. Кадри характеризуються чисельністю і структурою, які розглядаються як у статиці, так і в динаміці, та професійною принадністю, компетентністю, віком, статтю, освітою тощо.
Іншим елементом системи управління є персонал, тобто особовий склад, колектив працівників установи, підприємства, що працюють в одному відділі, на одній ділянці роботи або виконують однакові функції, мають той самий фах [16, с. 617]. Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їх механізації та автоматизації, комп’ютеризації. Ці фактори задають її нормативну (планову) величину. Але на практиці персонал більше характеризується величиною за списком (фактичною), тобто чисельністю працівників, які офіційно працюють на організацію. До його складу за кількістю (за списком) входять як постійні (прийняті на роботу безстроково чи на термін, обумовлений контрактом або договором), так і тимчасові (прийняті на термін до двох місяців чи для заміни тимчасово відсутньої особи – на чотири місяці) і сезонні (прийняті на роботу, що носить сезонний характер) працівники. За характером роботи персонал поділяється на робітників і службовців (кадри управління) [11, с. 94].
Кадрові менеджери на підприємстві, в організації чи в установі відповідають за: ефективність підбору та розстановки персоналу; справедливість в оплаті за працю, стимулювання до ефективної індивідуальної чи колективної діяльності; підвищення працівників кар’єрними сходинками.
Потреба в кадрах організації задовольняється в процесі підбору персоналу і створенні резерву працівників, з яких потім можна відібрати осіб, найбільш придатних для роботи в організації. В цьому аспекті розрізняють джерела і методи набору. Існує два джерела набору: внутрішній (з працівників організації) та зовнішній (з осіб, які не працюють нині в цій організації). Методи набору кадрів можна поділити на активні і пасивні (таблиця 1)
Таблиця 1
Методи набору кадрів
Назва методу Умови на ринку праці
Активні методи набору кадрів Попит на робочу силу з конкретної спеціальності перевищує пропозицію
Пасивні методи набору кадрів Пропозиція робочої сили перевищує попит

До активних методів звертаються, як правило, тоді, коли на ринку праці попит на робочу силу конкретної спеціальності перевищує пропозицію. Це, насамперед, „вербування” персоналу – налагодження контактів з тими, у кому організація зацікавлена в даний момент як у потенційних працівниках та має на меті залучити їх для співробітництва [1, с. 134].
Безпосередній підбір кадрів відбувається в навчальних закладах, за посередництвом державних центрів зайнятості та приватних посередницьких фірм, з використанням особистих зв’язків персоналу, що вже працює, шляхом проведення презентацій, оглядів, виставок, участі в ярмарках вакансій, корпоративних святах, професійних фестивалях. Спеціально організовані презентації можуть привернути увагу не тільки бажаних, але й випадкових осіб, а також тих, хто шукає додаткового заробітку (наприклад, у якості рекламних чи торгових агентів). Ярмарки вакансій привертають увагу тих, хто хоче змінити роботу, а на професійних святах і фестивалях можна підібрати висококваліфікованих працівників, що зацікавилися конкретно цією організацією.
До пасивних методів підбору кадрів звертаються, коли пропозиція перевищує попит на робочу силу. До таких методів належать розміщення рекламних оголошень у засобах масової інформації. В оголошеннях про прийом на роботу має бути вказано: особливості організації (назва, розташування, провідна діяльність), характеристика посади (коло трудових завдань, місце в ієрархічній трудовій структурі, перспективи зростання), вимоги до кандидата (освіта, досвід роботи, кваліфікація), система оплати праці та стимулювання, особливості процесу відбору (усне спілкування чи резюме, необхідні документи і терміни їх подання), адреса, телефони [13, с. 152].
Кожний метод має свої переваги і вади (таблиця 2).
Таблиця 2
Особливості джерел підбору персоналу
Назва джерела Позитиви Негативи
Зовнішнє джерело Широкі можливості вибору;
нові ідеї та технології;
„свіжа кров”. Значні економічні витрати;
ризик взяти не „ту” людину;
необхідність адаптації її в нових умовах.
Внутрішнє джерело Процес можна планувати;
економічні витрати нижчі;
коротший термін адаптації. Витрати на перекваліфікацію або підвищення кваліфікації;
погіршення мікроклімату;
зростання внутрішньої конкуренції.
Перевагами зовнішнього джерела залучення персоналу вважаються широкі можливості вибору кандидатів; поява нових ідей, які можуть принести кандидати з собою. До недоліків таких форм чи методу відносять великі витрати, погіршення морально-психологічного клімату внаслідок конфліктів серед нових і старих працівників; високий ступінь ризику через те, що приймається на роботу незнайома людина; потреба в періоді адаптації для неї тощо.
Переваги залучення працівників, які вже працюють в організації, полягають у тому, що цей процес можна планувати, витрати на нього нижчі; людям надаються можливості службового зростання, що підвищує задоволення роботою та віру в себе; ці працівники-претенденти добре знають структуру організації, що забезпечує легку адаптацію до нової посади. Недоліки цього методу полягають у тому, що існує невелика кількість вакансій; потреба у витратах на перенавчання; можливість погіршення психологічного мікроклімату внаслідок внутрішньої конкуренції тощо [3, с. 118].
Основний матеріал дослідження
Процес відбору персоналу – це процес вивчення психологічних і професійних якостей працівника з метою встановлення його компетентності відповідно до обов’язків на конкретному робочому місці чи посаді. Цей процес складається з вибору із сукупності претендентів тих, хто найбільше задовольняє організацію з урахуванням відповідності їх кваліфікації, спеціальності, особистих якостей та здатності виконувати ту чи іншу роботу в інтересах організації і самого претендента.
Процес відбору кадрів відбувається в кілька етапів. Основними є попередня співбесіда (кастинг); заповнення анкети і заяви; спілкування з менеджером з кадрів; перевірка рекомендацій; інколи тестування і медичний огляд. На основі цих даних приймається рішення про прийом на роботу [12, с. 104]. Основними критеріями для прийняття такого рішення мають бути досвід, ділові якості, професіоналізм, комунікативність, потенційні можливості.
Таких критеріїв не повинно бути дуже багато, оскільки це лише ускладнює процес відбору. Якості, що повинні мати претенденти, визначаються в професіограмі чи карті компетентності. Образно їх можна назвати „портретом” ідеального працівника.
Професіограми складаються з кількох розділів. У першому, враховуючи перспективні завдання фірми з усіх напрямів розвитку організації, описуються загальна характеристика професії та її значення. Потім, на основі детального вивчення рис професії, умов праці, складається розділ особливостей трудового процесу, роботи (її специфіка, обсяг, відповідальність працівника, стосунки з співробітниками, підлеглими і керівництвом, вимоги до знань, навичок, умінь тощо). Третій розділ включає інформацію про психологічні характеристики, відповідність яким є необхідною умовою для виконання професійних обов’язків (психологічні функції, особливості сприйняття простору і часу, характеристики уваги, чіткості, темпу роботи, типові помилки, вимоги до надійності працівника, комунікативність, навички тощо). Останній розділ – це сукупність всіх вимог, що висуваються до особистості, яка може працювати на певній посаді, ділові та професійні якості співробітника (загальна і професійна спрямованість, знання, уміння і навички, здібності, риси характеру тощо).
Процес відбору претендентів на посаду складається з такого „алгоритму”: 1) перше знайомство та співбесіда з претендентами; 2) збирання та опрацювання інформації про них; 3) оцінка професійних якостей кандидата і створення достовірних „портретів”; 4) порівняння фактичних якостей претендентів і функціональних вимог посади; 5) порівняння професійних та особистісних якостей різних кандидатів на посаду; 6) призначення і затвердження кандидатів на посаду, підписання трудового договору; 7) перевірка роботи в адаптаційний період [9, с. 76].
Велике значення для успішного розвитку організації має мотивація працівників (сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; мотиви, потреби, стимули, ситуаційні чинники, які обумовлюють поведінку людини).
Мотивації ґрунтуються на ідентифікації внутрішніх потреб, які змушують працівників діяти так, а не інакше. Їх можна пояснити, спираючись на „піраміду” потреб А. Маслоу (див. схему). В основу теорії ієрархії потреб А. Маслоу покладено: тезу про те, що поведінка людини зазвичай спрямовується прагненням задовольнити її найсильнішу на даний момент потребу; передбачення, що потреби людини мають ієрархічну структуру, тобто вони можуть бути впорядковані за критерієм зростання їх важливості для людини; припущення, що найсильніша потреба визначає поведінку людини доти, доки вона не буде задоволена. Якщо одночасно існують дві чи більше однаково сильні потреби, то домінуючою є потреба нижчого рівня. Це означає, що потреби задовольняються в певному порядку: потреби нижчого рівня мають бути в прийнятному ступені задоволені, перш ніж для людини стануть істотно важливими потреби більш високого рівня.
Схема
„Піраміда” потреб А. Маслоу

Звичайно, мотивація – не єдиний чинник, який визначає ефективність трудової діяльності. Її зв'язок з трудовою діяльністю опосередкований статтю, віком, станом здоров'я людини, її кваліфікацією, виробничим досвідом, задоволенням роботою тощо [6, с. 42].
Що ж стосується задоволення різних потреб працівників, то одним з важливих чинників, який сприяє цьому є: забезпечення працівника гідним заробітком; використання матеріальних засобів стимулювання (премії, додаткові відпустки, пільгові путівки) за високоефективне виконання завдань; створення умов для роботи за сумісництвом (за умови успішного виконання основної роботи); створення госпдоговірних центрів, які можуть надавати платні освітні послуги населенню тощо.
Види та кількість винагород, що ними організація може заохочувати своїх працівників, мають важливе значення для оцінки якості трудового життя. Як показують дослідження, винагороди впливають на рішення людей щодо того, поступати на ту чи іншу роботу, на кількість прогулів, роздуми, чи має сенс залишити цю роботу. Дослідження показують, що залежність між прогулами, плинністю кадрів і винагородою носить прямий характер. При добрій роботі, що дає відчуття задоволення, кількість прогулів має тенденцію до зниження. Коли робота неприємна працівникові, то кількість порушень трудової дисципліни значно зростає [8, с. 362].
Заробітна платня спрямована на винагороду за виконану роботу (реалізовану послугу) та на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності. Працедавці не можуть набирати й утримувати робочу силу, якщо не виплачується винагорода за конкурентоспроможними ставками, якщо не існує шкали оплати, що стимулює людей до ефективної праці в організації. Розробка структури заробітної платні є обов’язком відділу кадрів і трудових ресурсів. Структура зарплати в організації визначається шляхом аналізу дослідження рівня зарплати, умов на ринку праці, а також продуктивності і прибутковості організації.
Окрім заробітної платні організація надає працівникам різні додаткові пільги. Вони можуть мати вигляд грошових виплат, соціальної допомоги, соціального обслуговування. Традиційний підхід до надання додаткових пільг полягає в тому, що однакові пільги мають всі працівники одного рівня. Однак при цьому не враховується різниця між людьми. Те, як такі пільги ціняться, залежить від таких факторів, як вік, сімейний стан, розмір сім’ї тощо. Зважаючи на це, на деяких фірмах організована система „винагород за принципом кафетерію” – коли працівник може сам вибрати собі пакет додаткових пільг [7, с. 289].
Висновки
Поглиблене і різнобічне вивчення властивостей кожного працівника дозволяє виробити систему профдобору, яку застосовують кадрові менеджери у своїй роботі. У діяльності кадрового менеджера можна виокремити такі функції: 1) забезпечення організації кваліфікованими кадрами; 2) створення необхідних умов для ефективного використання знань, навичок та досвіду працівників; 3) система оплати праці і стимулювання до ефективної діяльності; 4) підвищення задоволення працею всіх категорій працівників; 5) надання працівникам можливостей для розвитку, підвищення кваліфікації і професійного зростання, стимулювання творчої активності; 6) формування і підтримання позитивного морально-психологічного клімату; 7) вдосконалення методів оцінювання діяльності персоналу, управління внутрішніми переміщеннями та кар’єрою співробітників; 8) участь у виробленні організаційної стратегії; 9) контроль за дотриманням законодавства у трудовій сфері.
Практикуються активні і пасивні методи підбору кадрів. До них належать презентації, ярмарки вакансій, професійні фестивалі, корпоративні свята, рекламні оголошення.
Процес відбору персоналу складається з таких основних етапів, як попередня співбесіда, заповнення анкет чи заяв, тестування, перевірка рекомендацій тощо. Основними критеріями для прийняття рішення про прийом на роботу мають бути досвід, ділові якості, професіоналізм, комунікативність, потенційні можливості.
Велике значення для успішного розвитку організації має психологічний та матеріальний супровід працівників організації. До цього процесу належать мотивація працівників, уявлення себе на місці персоналу, винагороди, заробітна платня, премії, додаткові відпустки, пільгові путівки, соціальні допомоги.
Кадровий менеджер повинен володіти глибоким професіоналізмом і знаннями з психології, щоб застосовувати їх при підборі кадрів та при психологічному супроводі працівників, що й сприятиме успішному розвитку організації.

АРОМАТЫ ЛЮБВИ
Ароматы-афродизиаки применяются испокон веков. Все известные в истории женщины обольстительницы, хорошо знали о влиянии запахов на сексуальность. И успешно ими пользовались. А слово «афродизиак» идет от имени богини любви - Афродиты.
Запахов - афродизиаков существует большое количество. Каждое эфирное масло несет свою информацию и свое воздействие на чувственность, одно пробуждает нежность, другое разжигает страсть. Одни больше подходят сильной половине человечества, другие предназначены для женщин. Способов применения также существует несколько: можно принять ароматическую ванну, можно сделать массаж, можно просто зажечь аромалампу или свечу пропитанную маслом, и создать романтическую атмосферу. Здесь огромный простор для фантазии, любая женщина интуитивно найдет наиболее подходящий именно ей способ. Ведь все мы в душе обольстительницы, знающие тайные дорожки к мужскому сердцу. Для начала давайте поподробнее разберемся с подходящими для романтики ароматами.
Ароматы, действующие на чувственность.
Иланг-иланг. Сладкий, соблазняющий аромат. Женский. Очень сильный афродизиак усиливает потенцию мужчины и восприимчивость женщины, поднимает обоих на самые высокие вершины оргазма.
Пачули. Теплый земляной мужской запах. Также очень сильный афродизиак. Повышает сексуальность, усиливает потенцию и чувствительность эрогенных зон.
Сандал. Мужской, глубокий, чувственный аромат.
Корица. Идеальный возбуждающий запах. Запах для мужественных мужчин.
Роза. Запах нежности и романтики. Любви. Наверное, самый известный из ароматов любви.
Петитгрейн. Цитрусовый запах, женский.
Нероли. Успокаивает и поднимает настроение.
Мускат. Терпкий, теплый пряный. Мужской.
Кедр. Древесный мужской аромат. Воодушевляет на благородные поступки.
Бергамот. Женский аромат. Идеальное средство для эротического массажа.
Жасмин. Женский цветочный запах, подчеркивающий все грани чувственности.
Имбирь. Усиливает потенцию, увеличивает продолжительность сексуального контакта.
Сосна. Мужской аромат. Запах мужественности, избавляет от комплексов.
Ветивер Мощный антидепрессант, поднимающий настроение.
Пальмароза. Нежный, пьянящий, женский аромат.
Розмарин. Делает отношения более чувственными. Женский аромат.
Грейпфрут. Свежий, цитрусовый аромат.
Как видите ароматов афродизиаков много, на свой вкус сможет подобрать любая женщина. Также можно применять смеси из этих масел. Можно составить как женскую композицию для себя, так и мужскую для любимого. А еще очень мощным воздействующим на чувственность ароматом, является запах ваших духов, тех которыми вы пользуетесь постоянно и которые ассоциируются у вашей половинки только с вами. И этим тоже можно с успехом пользоваться.
Аромаванны. Приведу несколько рецептов подходящих для принятия чувственной ванны. Но сначала общие правила. Масла нельзя добавлять непосредственно в воду, сначала разведите их в молоке, меде или просто соли. Таким образом, эфирные масла смогут раствориться в толще воды, а не собраться на поверхности. Температура для ванны должна быть комфортной, где-то около 36 градусов. Время приема, около 20 минут.
Итак, рецепты.
Смесь Афродиты (1-й вариант): 3 капли Иланг-иланг + 3 капли розмарина + 2 грейпфрута.
Смесь Афродиты (2-й вариант): 2к. иланга + 2к. пачули + 2к. бергамота.
Смесь Афродиты (3-й вариант): 2к. иланга + 1к. кедра + 2к. пачули.
Смесь Афродиты (4-й вариант): 2к.иланга+2к. розы + 1 к.сандала.
В принципе, для эротической ванны подойдут любые масла-афродизиаки. Главное, чтобы запах нравился вам обоим. Просто возьмите любимые масла и поэкспериментируйте.
Ароматизация помещения. Для создания запаха, например в спальне, выбирайте ненавязчивые, слабые ароматы для нежности, более сильные для страсти. Можно поставить аромалампу со смесью масел: 3капли иланг иланга и по 2 сандала и бергамота, а можно зажечь свечи. Последние создадут дополнительный романтизм. Свечу можно сразу купить ароматическую, а можно натереть эфирным маслом. Очень хорошо подойдут цитрусовые запахи нероли и петитгрейна., аромат розы. Но это тоже сугубо индивидуально, что кому нравится. Для страсти подойдет смесь корицы, сандала и иланга. Для нежности роза, розмарин.
Массаж. Не использовать неразбавленные масла! Для массажа подойдет только смесь на базовом масле. Основой романтической смеси лучше всего послужит масло сладкого миндаля. Я использую такую смесь: 10 мл. основы, 2 капли Иланг-иланга, 2 бергамота, 4 муската. Такая смесь и согреет и настроит на романтический лад.
А вот для огня страсти подойдет следующая: 30мл. основы.4 капли иланг иланга,4 нероли, 3 ветивер. Или такая: 10 мл основы, по 2 капли корицы, пачули и жасмина.
Также масла можно использовать вместо духов. Можно создать свой неповторимый аромат, который будет присущ только вам. Он будет подчеркивать вашу чувственность.
А можно создать парфюмерные мешочки, переложить ими постельное белье в шкафу, повесить у кровати. В мешочки можно положить как пропитанную маслами тряпочку или ватку, можно использовать как один, так и смесь ароматов.
Специальный вариант для дня Святого Валентина. Надушите «валентинку», которая предназначена для любимого любым из женских ароматов или просто своими любимыми духами. Поверьте, связанный с вами запах создаст особые ощущения от подарка.
Так что главное это творческий подход. Не бойтесь экспериментировать и успех, не заставит себя ждать. Вы почувствуете себя самой желанной, любимой. Появится уверенность в себе и своих возможностях. Ароматы помогут вам в этом. Ведь обоняние самое «быстрое» из чувств. Мы чувствуем запах и сразу создаются образы, которые у нас с ним ассоциируются. Память на запахи одна из самых сильных памятей нашего организма. Ведь запах, с которым было связано, что-то приятное много лет назад, тот час вернет вас в те мгновения, стоит его чуть уловить.
Так что дерзайте, соблазняйте, влюбляйте в себя и влюбляйтесь сами.

Аромаэротика. Ароматы любви
Какие же они, ароматы любви?
Бергамот — манит и расслабляет, волнует и будит фантазию.
Гвоздика — делает тело чувствительным, способным к яркому и продолжительному оргазму.
Герань — преимущественно женское масло, для взрослой и опытной женщины, уставшей от рутинных отношений.
Жасмин — великолепное женское масло, позволяющее женщине ощутить свою привлекательность и испытать наслаждение близостью.
Иланг-иланг — традиционное эротическое масло, дает возможность отгадывать и исполнять самые сокровенные желания партнера; повышает потенцию мужчины и восприимчивость женщины.
Имбирь — мужское масло, усиливающее потенцию, согревает, возбуждает, придает решительность и уверенность в своих силах.
Кедр — придает свежесть отношениям, продлевает время любовной игры.
Кипарис — тонизирующее масло для немолодых мужчин, дает чувство выносливости, усиливает чувствительность.
Корица — замечательное эротическое масло, во много раз повышает запас энергии, согревает, вносит в отношения фантазию, дает прочувствовать магию прикосновений, также повышает потенцию.
Майоран — мужское масло, которое помогает мужчине быть тактичным и умелым любовником, чувствующим свою партнершу, усиливает гибкость позвоночника и чувствительность эрогенных зон.
Мирра — женское масло, помогающее женщине избавиться от эгоизма и суметь принести себя в дар, что столь ценимо мужчинами.
Мускат — усиливает желания и ощущения людей, помогает лучше почувствовать друг друга.
Можжевельник — делает отношения естественными, укрепляет мужскую силу, позволяет проводить многократные сексуальные контакты.
Нероли — страстное масло, усиливает потенцию и чувственность, позволяет ощутить длительное наслаждение оргазмом.
Пачули — древнейшее эротическое масло, усиливает потенцию и чувствительность эрогенных зон, дает возможность наслаждаться каждой минутой, способствует омоложению и раскрытию в любовной игре.
Пихта — тонизирует, женщине помогает почувствовать защиту в руках мужчины, а мужчине обрести уверенность в своих силах.
Роза — масло для молодых и неискушенных любовников, дает трепетное отношение к партнеру, может быть маслом первой ночи, которая запомнится на всю жизнь.
Розмарин — тонизирует, усиливает восприимчивость, притягивает и способствует повторению эротических контактов.
Сандал — мужское масло, повышающее потенцию, от которого женщины сходят с ума, повышает чувствительность, делает мужчину неотразимым, а женщину самой желанной.

ПРАВИЛА АРОМАТЕРАПИИ

1. никогда не наносите неразбавленное масло на кожу и слизистые;
2. никогда не используйте эфирные масла в повышенных дозировках;
3. при первом применении данного эфирного масла, проведите аллергопробу: для этого нанесите на носовой платок 1 каплю масла, и иногда, в течение дня, подносите платок к носу; желательно эту пробу проводить хотя бы двое суток;
4. начинайте использовать эфирные масла с минимальных дозировок;
5. если вы используете ароматы в косметических целях, не добавляйте сразу неизвестное вам масло в емкость с кремом или шампунем; лучше отложить небольшое количество базисной основы и добавить в него немного аромата;
6. если вы используете ароматы в аромакурительнице, первые два сеанса не должны быть длительнее 20 минут;
7. при беременности и эпилепсии самостоятельное применение эфирных масел недопустимо;
8. держите ароматы подальше от детей;
9. храните ароматы плотно закрытыми, в темном месте, при температуре не ниже 0°C и не выше 30°C.

Условные группы деления эфирных масел

по полу и возрасту:
мужские - имбирь, лимон, листья бэй, эвкалипт, грейпфрут, мандарин, сосна, ель, кедр, лимонник китайский, майоран, шалфей, пачули, ладан, иссоп, корица, мирт, сандал, нарцисс, розмарин, можжевельник.
женские - роза, мелисса, сандал, бергамот, иланг-иланг, левзея, герань, каяпут, фенхель, жасмин, ромашка, лиметт, мускатный орех, мирра, гвоздика, нероли, кипарис, туя, вербена.
детские - апельсин, роза, мандарин, лимон, бергамот, иланг-иланг, вербена.
для пожилых - сандал, пачули, кедр, ель, лимон, розмарин, мята, герань, левзея.

по темпераменту:
для спокойных людей - эвкалипт, герань, фенхель, лимон, апельсин, мандарин, имбирь, мускат, мирт, пачули, гвоздика, розмарин, шалфей, туя, иланг-иланг, чабрец, иссоп, кедр, корица.
для возбудимых людей - каяпут, грейпфрут, бергамот, сандал, сосна, лаванда, лиметт, левзея, мята, роза, нероли, мелисса, майоран, лавр, розовое дерево, кипарис, вербена, мирра, ладан.

Знаки зодиака

Эфиромаслические растения и их масла находятся под следующими знаками зодиака:
Козерог (22.12-20.01) - мята, герань, жасмин, шалфей, эвкалипт, кориандр, гвоздика, пихта;
Водолей (21.01-20.02) - бергамот, грейпфрут, лаванда, эвкалипт, лимон, шалфей, апельсин, розмарин, кориандр, иланг-иланг, жасмин;
Рыбы (21.02-20.03) - бергамот, грейпфрут, лаванда, эвкалипт, лимон, шалфей, нероли, апельсин, розмарин, кориандр, иланг-иланг, иссоп, можжевельник;
Овен (21.03-20.04) - мята, сосна, пихта, лимон, лавр, роза, шалфей, розмарин, сандал, кипарис, кориандр;
Телец (21.04-20.05) - лимон, розмарин, мята, шалфей, лавр, кипарис, туя, жасмин, фенхель;
Близнецы (21.05-21.06) - эвкалипт, фенхель, герань, лаванда, мандарин, апельсин, раза, розмарин, сандал, иланг-иланг, базилик, кориандр;
Рак (22.06-22.07)- ) - бергамот, грейпфрут, сосна, лаванда, лимон, шалфей, апельсин, розмарин, иланг-иланг, жасмин, сандал;
Лев (23.07-23.08) - кориандр, фенхель, лимон, апельсин, лавр, мандарин, шалфей, роза, ладан, сандал, розмарин, туя, кипарис;
Дева (24.08-23.09) - эвкалипт, герань, мандарин, шалфей, апельсин, роза, ладан, чабрец, иланг-иланг, базилик;
Весы (24.09-23.10) - эвкалипт, герань, лаванда, шалфей, роза, ладан, чабрец, иланг-иланг, кориандр, мята;
Скорпион (24.10-22.11) - базилик, сосна, лимон, пихта, лавр, мандарин, шалфей, гвоздика, апельсин, розмарин, сандал, иланг-иланг, кориандр;
Стрелец (23.11-21.12) - кориандр, лимон, лавр, шалфей, роза, ладан, розмарин, туя, кипарис, базилик, гвоздика;


Уже несколько лет существует так называемая <феромонная теория сексуальности>. Запах может управлять нами помимо нашей воли. Не случайно в лучших французских духах всегда есть экстракт половых желез млекопитающих.

Женские железы внутренней секреции выделяют особые гормональные вещества - экзальтиды, которые возбуждающе действуют на мужчин. Но дело в том, что в наш современный век большинство мужчин их не <слышат>. Поэтому синтезируют эти вещества искусственно и добавляют в духи. Эффект получится потрясающий.

У человека сложились весьма парадоксальные отношения с миром запахов. С одной стороны, мы окружаем себя искусственными ароматами, с другой - не можем обойтись без присущего только нам естественного запаха.

Почему нос находится в центре лица? Ученые считают, что это не случайно: с помощью носа наши предки искали пищу, улавливали опасность, сообщали о готовности предаться любви. До сих пор импульс, посылаемый носом в мозг, доходит быстрее, чем болевой. Новорожденные, не видя и не слыша, отличают родную мать от кормилицы по запаху. Нос <опознает> вещества мгновенно и в столь ничтожных количествах, в каких самая чувствительная лабораторная аппаратура не в состоянии их обнаружить.

В отличие от носов представителей животного царства, наш нюхательный аппарат работает максимум процентов на десять. Обостренное обоняние бывает у людей, страдающих истерией, неврастенией, заболеваниями мозга. Такие больные по запаху могут отличать блондинок (конечно, натуральных) от брюнеток. Мужчины, страдающие от обостренного обоняния могут проявлять свои мужские качества только с блондинками, а с темноволосыми женщинами их ждет в постели полное фиаско.

Но обостренное обоняние не всегда болезнь. У дегустаторов это просто врожденная особенность, хотя и они имеют проблемы в интимной жизни.

Секреты женской привлекательности и ее связь с феромонами изучали английские исследователи. Ученые уверены, что каждый человек обладает своим собственным ароматом - смесью запахов, определяемых генами, типом кожи, цветом волос, темпераментом и даже диетой. И этот <коктейль> играет особую роль в выборе сексуального партнера. Оказывается, что женщинам нравится запах тех мужчин, ДНК которых максимально отличается от генного набора их самих, и наоборот.

Обычно считается, что запах человека - это запах его пота. На самом деле истинный наш аромат вырабатывают специальные железы, расположенные под мышками, вокруг сосков, на голове, около глаз и в <интересных> местах. В самые удивительные минуты любви желанная и желающая женщина пахнет мускусом.

Нашими чувствами правят биологически активные вещества, вызываемые мозгом: амфетамины, эндорфины и окситоцины. Состояние влюбленных похоже на наркотическое опьянение. Это объясняется действием такого химического вещества как окситоцин, который повышает чувствительность нервных окончаний и стимулирует мышечные сокращения. Именно окситоцин укладывает влюбленных в постель и усиливает удовлетворение от интимных отношений.

Но амфетамины относятся к группе стрессовых. В организме постепенно вырабатывается приспособляемость к амфетаминам. Их требуется все больше, чтобы возбуждать нервные центры и поддерживать чувство любви. И через 3-4 года мы уже не можем выделить их в достаточном количестве. Современная статистика разводов подтверждает критический рубеж: в 62 странах, где производились подобные исследования, пик разводов падает на четвертый год женитьбы.

Те же, кто сумел пережить этот период, должны быть благодарны другим химическим веществам - эндорфинам, оказывающим, подобно морфию, успокаивающее действие. Супруги в этот период, называемый привязанностью, испытывают наслаждение от очень простых чувств. Это - долгожданный штиль после бури страстей.

Согласно химической формуле любви, лучше всего рожать детей после окончания действия стрессовой группы амфетаминов, то есть через 3-4 года. Потому что критический рубеж без потерь переходит не каждая пара. А если вы хотите попробовать сохранить свою романтическую любовь, то родите ребенка сразу. Ведь известно, что если у пары рождается второй ребенок через три года после первого, то этот союз просуществует как минимум еще 4 года: биохимическая подпитка усиливается вновь. Отсюда можно сделать рискованный вывод: лучший способ привязать к себе мужчину - рожать ему ребенка через три года.

Вот и оказывается, то, что мы названием любовью - это просто химия, помогающая элементарно выполнить задачи природы.

ЧТО МОГУТ АРОМАТЫ?
Сила воздействия запахов едва ли поддается строгому научному анализу. Диапазон их влияния на человека настолько широк и разнообразен, что люди порою до сих пор не могут объяснить, чем нравится им тот или иной запах.

Знаете ли Вы, что могут ароматы? Некоторые из них обладают целебными свойствами и способны творить чудеса. Например, смесь эфирных масел сосны, чабреца, мяты и розмарина поглощает почти все микробные колонии в помещении. А их поверьте, содержится немало (в городской квартире - 20 тысяч, в салоне автомобиля - 9 миллионов, а в городском транспорте, в больницах и других общественных местах эта цифра переваливает уже далеко за 10 миллионов).

В целом спектр воздействия масел на организм человека очень разнообразный. Сладкие и горькие запахи влияют на работоспособность, изменяя мускульную силу. Некоторые масла способствуют газообмену, иные изменяют ритм дыхания, влияют на температуру кожи, регулируют кровяное давление, влияют на слух, изменяют качество зрения и оказывают положительное физиологическое действие на организм человека

Кроме того, ароматы, способны, существенно улучшить микроклимат в вашем доме, а именно: приятные запахи благотворно влияют на детей, тонкие сочетания душистых веществ оздоравливают кожу и тело.

Каждое растение, как и любой человек, имеет свой знак Зодиака, свою планету. Эфиромасличные растения находятся под знаком Тельца и Водолея. Знаком Юпитера отмечены роза, розмарин, лавр, лимон, базилик, укроп. Марс покровительствует мяте, Меркурий - анису, шалфею и фенхелю.

Всего же в растительном царстве насчитывается более двух тысяч растений, в которых содержатся эфирные масла. Эфирные масла - прозрачные, бесцветные или слегка окрашенные жидкости, имеющие выраженный характерный запах. Обладают свойством летучести, не оставляют жировых пятен на бумаге, практически нерастворимы в воде, окисляются и осмоляются под воздействием света и кислорода. Количество различных органических и неорганических веществ, входящих в состав эфирных масел, варьирует от 120 до 500. Например, эфирное масло ладана содержит около 300 компонентов.

Истоки ароматерапии лежат в глубокой древности. Древние египтяне, греки, римляне не расставались с ароматами в течение всей жизни: ароматы помогали появиться на свет, облегчая и стимулируя роды; ароматы поддерживали здоровье тела и духа; ароматы сохраняли красоту и молодость; ароматы являлись неотъемлемой частью искусства Любви.

Термин ароматерапия был впервые предложен в 1928 году французским химиком Гаттфоссом. Зачастую термин ароматерапия толкуется неверно, когда под ним подразумевают метод лечения при помощи запахов, воздействующих на эмоциональное состояние человека. Дело в том, что ароматическое масло содержит ингредиенты, влияющие на химические процессы в организме, а это, в свою очередь, сказывается на работе отдельных органов или систем. Следует отметить, что ароматические масла впитываются в кожу с разной скоростью. Например, для адсорбции масла живицы требуется 20 минут, масел эвкалипта и тмина - 20-40 минут масел аниса, бергамота и лимона - 40-60 минут, масел, сосны, лаванды и герани - 60-80 минут, масел кориандра, руты и мяты - 100-120 минут.

Еще одна интересная деталь: ароматические масла имеют разный срок испарения. Для некоторых он достигает до 100 и более лет. Эфирные масла существенно отличаются по цене. Это зависит от количества сырья, необходимого для выхода готового продукта. Например, для того чтобы получить один литр эфирного масла розы необходимо более тонны лепестков.

Главным правилом современной ароматерапии является употребление масел только наружно. Это объясняется высокой концентрацией масел, потому употребление их внутрь может вызвать раздражение слизистых оболочек и желудка.

Важно знать, что ароматические масла ведут себя по-разному и по-разному воздействуют на человеческий организм и фармакологически, и психологически, и физиологически. Фармакологическое воздействие связано с химическими изменениями, которые происходят при попадании ароматического масла в кровь, в результате чего происходит взаимодействие с гормонами и ферментами. Физиологическое воздействие связано с успокаивающим или возбуждающим влиянием ароматических масел. А психологическое влияние зависит от индивидуальной реакции человека на запах.

В следующих статьях, которые будут появляться на нашем на сайте вы сможете открыть для себя прекрасный мир ароматов, ароматную кладовую здоровья и бодрости.

АРОМАТЕЦЕПТЫ
Простуда, грипп, насморк
эвкалипт 4к + лаванда 3к + мята перечная 1к + розмарин 1к + гвоздичное масло из бутонов 1к
для детей от кашля, смесь для вдыхания
лаванда 2к + ромашка 2к + сосна 1к
Головные боли различного происхождения
лаванда 3к + герань 2к + мята перечная 2к + гвоздичное масло из бутонов 2к + эвкалипт 1к
массаж висков, шеи и плеч раствором эфирных масел в масле-носителе, а также ингаляции смеси в воздухе
Бессонница
лаванда 5к + можжевельник 3 + апельсин 1к + тимьян 1к
массаж плеч или при приеме ванн перед сном, или нанесение на полоску бумаге возле кровати
для неохотно засыпающих детей
ромашка 1к + герань 1к
на полоску бумаги возле кровати или в блюдце с теплой водой
Общий стресс, вызванный переутомлением
лаванда 4к + апельсин 3к + герань 2к + розмарин 1к
общий массаж с раствором смеси или ванна перед сном
Стресс-апатия
апельсин 4к + розмарин 2к + мята перечная 2к + сосна 1к + тимьян 1к
общий массаж с раствором смеси или ванна перед сном
Нервное напряжение, волнение
герань 4к + лаванда 3к + можжевельник 2к + тимьян 1к
общий массаж с раствором смеси или ванна перед сном
Утреннее утомление (стимулирующая смесь)
апельсин 4к + ромашка 3к + можжевельник 1к + мята перечная 1к + эвкалипт 1к
утренние ванны
Утреннее утомление (после тяжелой ночи, похмелье)
апельсин 3к + лаванда 3к + гвоздика 2к + розмарин 2к
утренние ванны
Умственное утомление, рассеянное внимание
розмарин 5к + лаванда 2к + герань 2к + апельсин 1 к
общий массаж, полоска бумаги, насыщенная смесью
Ревматические и артрические боли
можжевельник 4к + эвкалипт 3 к + гвоздика 2 к + тимьян 1 к
массаж болевых мест, общая ванна
Мышечные боли
лаванда 4к + эвкалипт 2к + розмарин 2к + мята перечная 1к + можжевельник 1к
массаж болевых мест, общая ванна
Сухая кожа
Обогащение кремов и тоников
сандал 2к + розовое дерево 2к + ромашка 2к
Ополаскивание лица
сандал 4к
Маски на основе авокадо или пророщенных семян
апельсин 1к + сандал 3к + розовое дерево 2к + ромашка 2к
Ванны
сандал 7к + розовое дерево 5к
Смешаная кожа
Ополаскивание лица
иланг-иланг 2к + мята 2к
Паровые ванночки
иланг-иланг 2к + мята 2к + лимон 2к
Маски на основе масла зверобоя
мята 3к + иланг-иланг 3к + нероли 2к + лимон 2к
Жирная кожа
Обогащение кремов и тоников
бергамот 3к + грейпфрут 4к + мелисса 2к
Ополаскивание лица
лимон 3к
Паровые ванночки
бергамот 2к + грейпфрут 3к + мелисса 1к
Маски на основе кашицы из овсяных хлопьев
бергамот 3к + грейпфрут 4к
Стареющая кожа
Обогащение кремов и тоников
сандал 2к + лиметт 2к + роза 2к
Ополаскивание лица
лиметт 3к
Маски на основе масел жожоба и пророщенных семян
сандал 2 к + лиметт 1к + нероли 1к
Холодные компрессы на веки
сандал 2к + роза 3к
Глубокие морщинки
Обогащение кремов, соответствующих типу кожи
лиметт 3к + фенхель 2к + мята 2к + мускатный орех 1к
Ополаскивание лица
лиметт 2к + мята 1к + мускатный орех 2к
Паровые ванночки
лиметт 1к + фенхель 1к + мята 1к
Пористая кожа
Обогащение низкомолекулярных тоников
каяпут 4к + лимон 3к + чабрец 3к
Ополаскивание лица
бергамот 3к + можжевельник 3к + грейпфрут 2к
Маски на основе кашицы из овсяных хлопьев
майоран 3к + мелисса 2к + мандарин 2к
Холодные компрессы
можжевельник 3к + эвкалипт 2к + мята 2к
Сухие, шелушащиеся губы
мирт 3к + розовое дерево 3к
наносится на поверхность красной каймы губ (на основе 15 капель транспортного масла жожоба, авокадо или ростков пшеницы).
Уход за ногтями
лимон 3к + эвкалипт 3к + лаванда 5к
на основе масел жожоба, миндального, авокадо, абрикосового
Уход за бюстом
Для сохранения упругости и эластичности молочных желез - наносить на кожу биомассажную смесь утром и вечером (обогащение кремов для тела)
жожоба 10к + лиметт 5к + сандал 3к + роза 3к
Ванны
нероли 4к + лиметт 5к + сандал 5к
Интим-косметика
для нормализации секреторных функций сальных желез и устранения неприятных запахов
Ванна "для любви"
сандал 4к + иланг-иланг 3к + лимон 4к + нероли 4к + левзея 4к + майоран 2к
В гели для душа
сандал 4к + корица 1к + розовое дерево 3к
При целлюлите
Обогащение кремов для тела
грейпфрут 4к + сосна 5к + можжевельник 4к
или
розмарин 3к + бергамот 4к + апельсин 3к + сандал 3к
Жирные волосы Обогащение шампуней, бальзамов, яичного желтка и других средств для ухода
грейпфрут 4к + каяпут 4к
Ополаскивание волос обогащенной водой
розмарин 3к
Выпадение волос
Обогащение шампуней, бальзамов, яичного желтка и других средств для ухода
эвкалипт 3к + апельсин 3к + кедр 4к
Ополаскивание волос обогащенной водой
Чабрец 3к
Маски для волос на основе транспортных масел жожоба или ростков пшеницы
чабрец 3к + апельсин 3к + лиметт 3к
Сухие, тонкие, ломкие волосы
Обогащение шампуней, бальзамов, яичного желтка и других средств для ухода
апельсин 2к + иланг-иланг 3к
Ополаскивание волос обогащенной водой
мирра 5к


Запах, который сильнее приворота: ЛЮБОВНЫЕ ВАННЫ
Ещё по теме: любовь, ванны, ароматерапия, приворот, анис, фенхель, розмарин, жасмин, иланг-иланг, гвоздика, лаванда, липа, майоран, валериана, вербена, мята, корица, имбирь, мандарин, мускат, роза

Правильно подобранные эфирные масла для ванной изменят ваш запах... и возбудят мужчину. Мужчины в силу сильных животных инстинктов чувствуют запахи гораздо сильнее и, как ни странно, тоньше женщин. Мужчина навсегда запоминает запах любимой женщины и будет к нему стремиться, отторгая прочих.
Любовная ванна может работать сильнее любого колдовского приворота — мужчина навсегда запомнит запах любимой женщины и будет к нему стремиться, отторгая прочие, а значит соперницы у вас вряд ли когда появятся.

Самые яркие воспоминания моего детства связаны с морем. В Новороссийске жила моя тетка, старшая сестра мамы, и каждое лето на месяц я отправлялась к ней. Женщина она была крупная, высокая, боевая и как все южане крикливая, за что муж, дядя Митрий, называл ее «маленьким штормом».

При этом запах в их доме, как я считала, ну абсолютно не подходил под теткин образ — у них всегда нежно пахло чем-то апельсиново-лимонным, холодноватым и очень спокойным.

Я не раз замечала, как возвратившись с работы дядя прямо с порога шумно вдыхал этот воздух и только потом проходил внутрь, переодевался и довольно опускался в свое любимое кресло читать газету. Сейчас я понимаю, что это был его запах, его дом, его порт приписки, и тетя умело поддерживала это ощущение уюта, добра и мира. От нее самой пахло всегда более резко, почти мужским ароматом, и это были не духи, она добавляла в ванну темную маслянистую жидкость. Дядя от этого запаха просто пьянел и наливался румянцем, и меня в «ванные» дни отправляли спать раньше времени. Но я все слышала...

Много лет спустя я узнала, что мужчины в силу сильных животных инстинктов чувствуют запахи гораздо сильнее и, как ни странно, тоньше женщин.

Помните, что если духи или масло для ванны нравятся вам, то мужчину они могут отвратить навсегда, и если мы говорим о «любовных» ароматах, следует не прививать мужчине свой «тонкий вкус», а выбрать то, что нравится обоим, иначе можно получить не приворотный, а отворотных результат.

Попробовав различные составы из предложенных, вы найдете тот рецепт, который возбуждающе действует на мужчину и приятен вам самой. Это сильнее любого колдовского приворота - мужчина навсегда запоминает запах любимой женщины и будет к нему стремиться, отторгая прочие, а значит соперницы у вас вряд ли когда появятся.

Как делать приворотные ванны.
Сначала ванну нужно наполнить без масел. Очень горячая ванна нежелательна, так как масло быстро испариться и весь смысл аромаванны будет утрачен. Вы должны не расслабиться, а наоборот, «завестись», а для этого лучше прохлада — температура ванны как температура тела или чуть больше, по состоянию комфорта.

Когда вода набрана, добавьте 5—10 капель выбранного вами масла или нескольких масел, затем погрузитесь в ванну, одна или вдвоем. Вдыхая чудесный аромат, думайте о том, что должно произойти, и ароматы помогут вам.

А сейчас перейдем к рецептам приворотной ванны:

1. На ванну — по 2 капли эфирных масел аниса, фенхеля, розмарина, жасмина, иланг-иланга.

2. На ванну — по 2 капли масел розы и сандалового дерева, по 1 капле жасмина и аниса.

3. Завари поровну розмарин, гвоздику, лаванду , добавь щепотку чабреца. Выливать настой в ванну следует через 10 минут.

4. Две чашки мяты и две чашки липового цвета заварить литром кипятка, настоять 15 минут, процедить и вылить в ванну.

5. Две чашки хмеля и две чашки майорана заварить литром кипятка, настоять 20 минут, процедить и вылить в ванну.

6. По одной чайной ложке розмарина, валерианы, вербены, мяты, корицы заварить литром кипятка, настоять 10 минут, процедить и вылить в ванну.

Вы также можете использовать для приворотной ванны следующие масла:

Имбирь — масло «продолжения», позволяет быть многократному контакту в одну ночь.
Мандарин — разнообразит эротические игры нотками задорности и веселья.
Мускат — аромат быстроты и скорости, делает оргазм ярким и запоминающимся. Стимулирует кровообращение.
Роза — масло первой ночи для молодых и неискушённых любовников, даёт чувственность и тактичность партнёрам.
Вербена, кедр, розмарин — продлевают время любовной игры.
Бергамот, ветивер, гвоздика, жасмин, майоран, мирт, можжевельник, роза, сосна — избавляют от комплексов.



Ароматерапия
Ароматерапия для красоты и здоровья женщины, секреты ароматических эфирных масел, возможности ароматной живой косметики, как применять афродизиаки.

Древнее искусство ароматерапии возвращает себе былую славу, ведь еще со времен Клеопатры женщины знали, как ароматерапия, ароматические эфирные масла помогут стать еще более красивой и желанной. И не случайно ароматерапию часто называют аромамагией, ведь грамотно подобранные запахи помогут решить проблемы здоровья, омоложения, сделать вас привлекательной, сексуальной, дать силы и уверенность.
А еще ароматерапию, эфирные масла называют "Живая косметика", ведь это исключительно натуральные составы, действительно живая косметика, без консервантов и добавок, которую организм благоприятно воспринимает на природном уровне.
Какие бывают ароматические эфирные масла, какие правильно выбрать аромамасло, способы применения эфирных масел, как смешивать и хранить аромамасла - все эти и другие темы мы рассмотрим подробно.
И, конечно, мы рассказываем о популярных эфирных маслах : жожоба, пачули, ши, масле чайного дерева, кокосовом, масле какао, апельсиновом и других.
Аромарасчесывание
Одним из простых, но очень эффективных способов ухода за волосами является аромарасчесывание, т.е. расчесывание волос с использованием эфирных масел. Все, что вам для этого потребуется – расческа, изготовленная из природных материалов (из дерева или щетины), и любое выбранное вами ароматическое масло. Нельзя применять для аромарасчесывания расчески из металла или пластмассы, ведь эти материалы могут вступать в химические реакции с компонентами аромамасел.
Чем полезно аромарасчесывание? Прежде всего, это своеобразная питательная маска для ваших волос. Ароматические масла содержат массу натуральных компонентов, благотворно влияющих на рост и внешний вид волос. А сам процесс расчесывания еще и стимулирует кровообращение в коже головы и в волосяных фолликулах. Поэтому после аромарасчесывания волосы просто преображаются: приобретают блеск и здоровый вид. Кроме того, эфирные масла придают волосам аромат, который не только покорит окружающих вас людей, но и улучшит ваше самочувствие и настроение. Ведь ароматические масла славятся своей способностью воздействовать на нервную систему и эмоциональное состояние человека.
Как выбрать аромамасло
Принимая это во внимание, эфирные масла для аромарасчесывания нужно подбирать очень тщательно. Во-первых, не следует смешивать аромат масла и запах парфюма, которые могут вступить в диссонанс между собой. Во-вторых, выбирайте только те запахи, которые вам нравятся и не вызывают раздражения.
При выборе учитывайте время суток и особенности того или иного масла. Например, по утрам лучше выбирать масла, обладающие бодрящим эффектом, такие как мята, имбирь, розмарин или корица. Зато вечером остановите свой выбор на тех маслах, которые помогают расслабиться и снять нервное напряжение: ромашка, иланг-иланг, лаванда, роза, эвкалипт, масла цитрусовых.
Если вас ожидает романтическое свидание, воздействовать на партнера вам поможет аромарасчесывание с маслами-афродизиаками: жасмин, грейпфрут, розовое дерево, пачули, мускатный орех. Эти масла пробудят в вас и вашем партнере чувственность и страсть.
Технология аромарасчесывания
Сама процедура аромарасчесывания весьма проста. Возьмите расческу из природного материала и распределите по всей ее длине несколько капель выбранного ароматического масла (не более 5 капель). Затем аккуратно и бережно расчесывайте свои волосы в течение достаточно длительного времени, примерно 5-7 минут.
Не наносите на волосы большое количество масла, ведь от этого будет больше вреда, чем пользы. Ароматические масла достаточно концентрированы и большое их количество может вызвать головную боль, раздражение или депрессию. По этой же причине рекомендуем предварительно проветрить помещение, в котором вы собираетесь проводить аромарасчесывание. Кроме того, желательно провести контрольную процедуру заранее, чтобы проверить реакцию ваших волос на выбранные аромамасла.
Также не следует прибегать к этой процедуре слишком часто. В качестве профилактического средства ухода за волосами это нужно делать примерно два раза в неделю, а если вам нужна срочная помощь, например, при сильном выпадении волос, то утром и вечером.
для Женский журнал Arabio.RU
подготовила Регина Райтова
Дополнительно по теме Ароматное расчесывание
Эфирные масла для волос - смотрите, когда и какие ароматные масла нужно применять
Уход за волосами - еще больше секретов получить здоровые сильные волосы
Маски для волос - рецепты масок для волос, в том числе и с аромамаслами
О методах ароматерапии
Ароматерапия с каждым годом становится все более популярной. Сегодня мы расскажем вам о методиках ароматерапии, какие способы применения эфирных масел наиболее востребованы и удобны.
* Внутреннее применение. При внутреннем применении нужно быть очень аккуратными с эфирными маслами. Во-первых, доза одного приема не должна превышать 1-3 капель, во-вторых, курс лечения не должен быть больше 3-4 недель. В-третьих, для внутреннего применения масел обязателен растворитель – столовая ложка пищевого масла или ложка варенья. Также масло можно добавлять в заправку к салатам или же можно капнуть масло на кусочек кекса или хлеба. Кроме этого можно добавить несколько капель в банку с чаем, плотно закрыть ее, периодически встряхивать, а через несколько дней применять этот чай.
* Настои и отвары представляют собой водные вытяжки из эфиромасличного сырья. Настои и отвары готовятся на водяной бане: настои 15 минут, отвары 30 минут. МирСоветов отмечает, что настои и отвары лучше готовить ежедневно, потому как они достаточно быстро портятся. Для приготовления настоев и отваров лучше использовать эмалированную или стеклянную посуду, потому что металлическая посуда дает специфический привкус.
* Ароматические ванны – это воздействие аромавеществ, растворенных в пресной воде, на тело человека. Данный способ довольно многоэффективен, потому что масла, имея способность растворяться в жирах, легко проникают в верхние слои кожи и оказывают лечебное воздействие.
Ванны имеют достаточно широкое распространение в бальнеотерапии. В наполненную ванну необходимо добавить 5-15 капель эфирного масла, для лучшего растворения масло можно добавить в морскую или поваренную соль. Продолжительность процедуры 20 минут. При этом температура воды должна быть 37-40 градусов по Цельсию. Конечно, единовременным приемом ванны не стоит ограничиваться – курс должен составить 15-20 ванн.
* Обертывания – особенно распространенный в последнее время способ. Для обертывания в чашке воды (около 2 литров) нужно растворить несколько капель эфирного масла, намочить в этой воде простынь и обернуть ею тело. Продолжительность процедуры 1 час.
* Компрессы являются разновидностью обертывания с той разницей, что компресс накладывается лишь на определенные участки тела. Компрессы могут быть как холодными, так и горячими.
* Бани – еще один прекрасный метод ароматерапевтов: в раскрытые поры пары эфирных масел поступают достаточно быстро, а высокая температура бань ускоряет процесс распространения полезных веществ в организме с ускоренной циркуляцией крови.
* Массажи один из самых действенных методов. Эфирное масло, добавленное в массажное, имеет непосредственный контакт с кожей, моментально проникает в организм и раздражает множество рецепторов. Массаж же усиливает эффект процедуры.
Итак, ароматерапия – это прекрасная возможность повысить иммунитет, излечиться от физических и психических недугов, а также получить удовольствие. Ароматерапия сегодня используется повсеместно и даже в дорогих зарубежных клиниках. Поэтому вам также следует воспользоваться всеми возможностями эфирных масел на благо своей красоты и своего здоровья.
Источник: ароматерапия в домашних условиях
Надежда Пелит
Ароматные помощники для вашей красоты

Аромамасла спешат на помощь - предлагаем вашему вниманию рецепты, благодаря которым вы сможете решить некоторые проблемы, касающиеся вашей внешности и здоровья.
Уход за женской грудью
Для ухода за женской грудью рекомендуется следующее массажное масло: 50 мл масла жожоба и 15 капель герани, 3 капли лаванды, 3 капли иланг-иланга. Этим составом два раза в неделю делайте мягкий массаж груди.
Морщины
Морщины возникают, когда кожа стареет и соединительная ткань, лежащая под верхним слоем (эпидермисом), все больше и больше теряет свою эластичность. С помощью регулярного массажа лица с использованием эфирных масел можно как минимум замедлить образование морщин, если вовремя начать лечение. Массаж улучшает кровообращение, т.е. увеличивает снабжение тонких сосудиков кислородом.
В качестве масла для мягкого массажа лица годится следующий состав: Смешайте 25 мл масла авокадо, 25 мл масла жожоба, 25 мл масла зерен пшеницы, 10 капель ладана, 10 капель нероли, 10 капель розы. Кроме того, рекомендуется перейти к здоровому питанию, богатому витаминами В, С и Е, а также минеральными веществами. Отказаться от алкоголя, никотина и кофе.
Смотрите дополнительно как убрать морщины вокруг глаз и уход за увядающей кожей лица
Угревая сыпь
Утром и вечером очищайте лицо туалетной водой, приготовленной по следующему рецепту: 50 мл этилового спирта и 10 капель чайного дерева, 10 капель лаванды, 5 капель бергамота. Нанесите эту смесь в неразбавленном виде на влажный ватный тампон и протрите им прыщи.
Один раз в неделю делайте паровую ванночку для лица следующего состава: на 1 л горячей воды добавьте 1 каплю мяты, I каплю чабреца, 1 каплю лаванды.
Дополнительно: Прыщи, как избавиться от прыщей
Лопнувшие сосудики
Смешайте 50 мл масла жожоба, 5 капель ромашки голубой, 5 капель розы. Этой смесью массируйте лицо один раз в день, и раз в неделю делайте следующую маску для лица: 50 мл йогурта смешайте с 5 каплями сандалового масла, 5 каплями можжевельника, 2 каплями розмарина. Наложите маску, через 10-15 минут смойте водой комнатной температуры. В холодное время года обязательно используйте жирные кремы для защиты кожи от холода.
Дополнительно: домашние маски для лица
Целлюлит
Смешайте 100 мл масла жожоба и 10 капель можжевельника, 10 капель розмарина, 10 капель герани, 10 капель апельсина, 5 капель кипариса.
Этим массажным маслом обрабатывайте соответствующие места с помощью губки, щетки или массажной перчатки.
Дополнительно - более 20 статей по теме "Целлюлит, как избавиться от целлюлита"
Трещины на локтях
Работа за письменным столом и неправильное питание - главные причины шероховатостей и трещин на коже локтей. Предлагаемый состав возвращает коже мягкость и эластичность: 50 мл масла авокадо и 10 капель апельсина, 5 капель розового дерева, 5 капель сандала.
Солнечные ожоги
В качестве лосьона "after-sun" рекомендуется следующий состав: 10 капель лаванды, 10 капель нероли, 10 капель ромашки голубой, 50 мл масла жожоба.
Наносить после принятия солнечной ванны. При сильных солнечных ожогах, сопровождающихся образованием пузырей, рекомендуется использовать эфирное масло лаванды.
Аромалампа
Ароматические масла сегодня, в силу многообразия и широкого набора полезных свойств, стали настоящим модным трендом. Однако не все знают, как их правильно использовать, и здесь вашим помощником станет аромалампа.
Независимо от цели, для которой применяется эфирное масло, аромалампа сможет подать его вам максимально комфортным и безопасным способом.
Как пользоваться аромалампой
Ароматические лампы сейчас продаются практически повсеместно, а использовать их можно не только у себя дома, но и в офисе. Особенно удобны в применении аромалампы со свечой. Пользоваться аромалампой со свечой очень просто – в небольшую емкость сверху наливают масло и воду, а в грот аромалампы ставят свечу, которая нагревает ароматический состав. Таким образом аромалампа начинает работать, эфирные масла испаряются и распространяются по помещению. Если вас интересует состав, то на две столовые ложки воды нужно 3-5 капель одного эфирного масла или смесь из нескольких масел. Впрочем, те, кто был в Египте, видел, что там в аромалампу добавляют чистое масло - здесь, видимо, учитываются размеры помещений, в квартире от такого насыщенного запаха от аромалампы просто заболит голова.
Существует и другая разновидность аромаламп, нагревание масел в которых происходит благодаря воздействию электричества. Их конструкция весьма разнообразна: одни подключаются к розеткам, другие могут надеваться на осветительные приборы, а самые технологичные из них имеют USB-порт и подключаются к компьютеру. Появились аромалампы, совмещенные с увлажнителями воздуха. Также широк и внешний вид аромаламп - от классических керамических вазочек до дизайнерских произведений искусства.
Впрочем, для использования широких возможностей ароматерапии необязательно покупать готовую аромалампу, вполне можно обойтись и подручными средствами. Вы можете сделать аромалампу своими руками. Например, подобрать подходящую емкость (желательно, керамическую) и, налить туда состав с эфирным маслом и поместить ее на какой-нибудь нагревательный прибор (обогреватель, батарею центрального отопления и т.д.). Можно обойтись даже без емкости: просто сбрызнуть эфирным маслом кусочек ткани и поместить ее на нагревательный прибор.
Эфирные масла для аромалампы
Какой бы вид ароматических ламп вы ни выбрали, эффективность ароматерапии зависит от выбора эфирных масел. Ведь различные масла воздействую на человеческий организм совершенно по-разному. Например, тонизирующим эффектом обладают масло бергамота, розмарина, черного перца, лимонное и мятное масло. Поэтому эти эфирные масла лучше использовать утром или в середине рабочего дня, чтобы взбодрить организм и настроиться на активную деятельность.
Вечером организму нужно помочь расслабиться, снять нервное напряжение. Применяйте в аромалампе масло мандарина или мелиссы, лавандовое масло, масло майорана или нероли.
В период «расцвета» простудных заболеваний очистить воздух помещения от вредоносных вирусов и болезнетворных микробов позволит аромат масел чайного дерева и тимьяна, эвкалиптовое и бензойное мало.
Если вы готовитесь к романтическому свиданию, запаситесь розовым или лавандовым маслом, которые являются эффективными ародизиаками. Такими же свойствами при использовании в аромалампе обладают кедровое масло, масло пачули и иланг-иланга.
Если же вы раздражены, вам поможет успокоиться розовое масло, масло сандалового дерева, герани, майорана. А избавит вас от головной боли аромалампа с эфирными маслами розмарина, ромашки, нероли или лавандовое масло.
Эфирные масла в домашней косметологии
Ароматерапия отлично зарекомендовала себя как действенный метод ухода за внешностью, сохранения здоровья, борьбы со стрессами. Сегодня мы поговорим о применении эфирных масел в домашней косметологии, как ими можно пользоваться для улучшения состояния своей кожи. Давайте разберемся, какие полезные свойства эфирных масел можно применять в домашней косметологии для ухода за собой и поддержания здоровья кожи.
Лавандовое масло и масло чайного дерева полезны тем, что способны устранять воспаления, поэтому они рекомендованы женщинам, которые страдают от высыпаний на коже. Если смешать всего несколько капель любого из этих эфирных масел с чайным грибом или добавить капельку в косметический лед, вы получите эффективное средство для устранения прыщей и тонизирования кожи.
Лавандовое масло и масло чайного дерева можно использовать для изготовления собственного массажного крема. Приобретите не ароматизированный крем без ланолина и капните в него совсем немного эфирного масла. Однако перед применением проверьте, нет ли у вас аллергии на эфирные масла. Также массаж противопоказан также в случае, если на коже есть воспаление.
Возможности применения полезных свойств эфирного лавандового масла весьма обширны. Например, от угревой сыпи рекомендуют принимать паровую ванну с добавлением лавандового и эвкалиптового масла. А еще полезные свойства масла лаванды часто применяют не только в косметических, но и лечебных целях. Например, для того, чтобы снять боль с ушибленного места, приложите к нему влажный ватный тампон, на который капните немного масла.
Флердоранжевое и розовое эфирные масла, а также ладан славятся своими полезными антидепрессивными и успокаивающими свойствами. Они активно применяются в косметологии как средства, замедляющие старение кожи, а также при увядающей коже лица.
Полезные свойства розового масла помогут решить проблему пересушенной кожи. Для этого достаточно смешать пару капель эфирного масла с не ароматизированным кремом и регулярно его использовать, втирая в проблемные участки. Обратите внимание: лучше выбирать крем без ланолина. Для смягчения сухой кожи вы можете применять и эфирное масло сандалового дерева, и уже известное вам лавандовое масло.
Лечебным эффектом может похвастаться и еще одно ароматическое средство – мирра. Используйте ее полезные свойства, чтобы уменьшить внешние проявления варикозного расширения вен. Можете сделать себе ванну с добавлением мирры (длительность приема ванны – 15 минут), а можете добавить ее в лосьон, которым следует протирать пораженные участки ног.
Мы перечислили далеко не все эфирные масла и ароматические смолы, полезные свойства которых могут быть использованы в косметических или лечебных целях. Например, многим уже известно, что одни эфирные масла обладают успокоительным действием на нервную систему и позволяют бороться с бессонницей и стрессами; в то же время, другие масла используются как эффективные бодрящие и тонизирующие средства, благодаря чему человек становится более энергичен и активен. Ароматерапия открывает перед вами возможность обеспечить заботу о своем здоровье и красоте при помощи натуральных, природных средств, которые уже доказали свою действенность.
Запахи афродизиаки для мужчин и женщин
Что такое афродизиак? Большинство увиденных нами сайтов утверждает, что афродизиак – это запах, усиливающий сексуальную привлекательность человека, но это не верно. И вообще говорить об афродизиаках, мужских или женских, как о методах усиления потенции, не стоит, потому что афродизиак как таковой есть средство, которое стимулирует активность организма, придает ему дополнительный тонус. А вот на мужчина или женщина потратят силу, полученную от афродизиаков, вопрос… Впрочем, мы на этом останавливаться не будем, приняв версию, что он и она любят друг друга и хотят подарить партнеру незабываемую ночь. Остается выбрать запахи...
Какие женские афродизиаки усилят сексуальность даже у недотроги, какие мужские афродизиаки заведут самого скромного рыцаря - вот эти запахи.
Запахи афродизиаки для мужчин
Сегодня мы будем говорить о маслах, запахи которых превратят мужчину в вечный двигатель. И, прежде всего, обратите внимание на кедровый аромат, отличный мужской афродизиак. Он обладает способностью обострять восприятие, дразнит, помогает раскрепоститься, сулит победу на сексуальном поприще и вдохновляет на проявление глубоко спрятанных чувств.
Эфирное масло пачули использовалось в качестве мужского афродизиака с древних времен. Этот мужской афродизиак увеличивает сексуальную активность, повышает чувствительность, положительно влияет на обменные процессы в организме и нормализуют гормональный фон. Запах пачули способствует созданию праздничного, приподнятого настроения, стимулирует партнеров к взаимной щедрости в отношениях.
Тонизирующим эффектом обладает сосновый аромат. Этот мужской афродизиак стимулирует активность, дарит уверенность в себе, способствует установлению доверительных отношений между партнерами, позволяет продлить половой акт, а также пробуждает эротические фантазии.
Запахи афродизиаки для женщин
Для женщин существует свой набор действенных афродизиаков, к которым, прежде всего, относится, запах бергамота. Недаром масло бергамота часто используют для эротического массажа. Афродизиак помогает женщине расслабиться и настроиться на получение удовольствия, избавляет от депрессивного состояния, стимулирует воображение и эротическое влечение.
Запах герани как афродизиак особенно влияет на женщин зрелого возраста. Он заставляет отвлечься от повседневных мыслей, вдохновляет, дарит ощущение вечной молодости, настраивает на романтичный лад.
Масло иланг-иланг является универсальным афродизиаком для обоих полов: повышает чувственность женщины и сексуальную активность мужчины, делает сексуальные отношения более бурными и яркими, стимулирует интуитивное восприятие партнеров, благодаря чему их любовные игры становятся более утонченными.
Не менее сильным афродизиаком для женщины является эфирное масло розмарина. Его запах сближает партнеров и делает их отношения более теплыми, одухотворенными. Благодаря афродизиаку усиливается чувственность любовных игр, а сами контакты становятся более частыми и длительными.
Ванна сильнее приворота
Любовная ароматная ванна может работать сильнее любого колдовского приворота - мужчина навсегда запомнит запах любимой женщины и будет к нему стремиться, отторгая прочие, а значит соперницы у вас вряд ли когда появятся.
Самые яркие воспоминания моего детства связаны с морем. В Новороссийске жила моя тетка, старшая сестра мамы, и каждое лето на месяц я отправлялась к ней. Женщина она была крупная, высокая, боевая и как все южане крикливая, за что муж, дядя Митрий, называл ее "маленьким штормом". При этом запах в их доме, как я считала, ну абсолютно не подходил под теткин образ - у них всегда нежно пахло чем-то апельсиново-лимонным, холодноватым и очень спокойным. Я не раз замечала, как возвратившись с работы дядя прямо с порога шумно вдыхал этот воздух и только потом проходил внутрь, переодевался и довольно опускался в свое любимое кресло читать газету. Сейчас я понимаю, что это был его запах, его дом, его порт приписки, и тетя умело поддерживала это ощущение уюта, добра и мира. От нее самой пахло всегда более резко, почти мужским ароматом, и это были не духи, она добавляла в ванну темную маслянистую жидкость. Дядя от этого запаха просто пьянел и наливался румянцем, и меня в "ванные" дни отправляли спать раньше времени. Но я все слышала...)))
Много лет спустя я узнала, что мужчины в силу сильных животных инстинктов чувствуют запахи гораздо сильнее и, как ни странно, тоньше женщин. Помните, что если духи или масло для ванны нравятся вам, то мужчину они могут отвратить навсегда, и если мы говорим о "любовных" ароматах, следует не прививать мужчине свой "тонкий вкус", а выбрать то, что нравится обоим, иначе можно получить не приворотный, а отворотных результат.
Попробовав различные составы из предложенных, вы найдете тот рецепт, который возбуждающе действует на мужчину и приятен вам самой. Эта ароматная женская магия сильнее любого колдовского приворота - мужчина навсегда запоминает запах любимой женщины и будет к нему стремиться, отторгая прочие, а значит соперницы у вас вряд ли когда появятся.
Как делать ванны
Сначала ванну нужно наполнить без масел. Очень горячая ванна нежелательна, так как масло быстро испариться и весь смысл ароматной ванны будет утрачен. Вы должны не расслабиться, а наоборот, "завестись", а для этого лучше прохлада - температура ванны как температура тела или чуть больше, по состоянию комфорта. Когда вода набрана, добавьте 5—10 капель выбранного вами масла или нескольких масел, затем погрузитесь в ванну, одна или вдвоем. Вдыхая чудесный аромат, думайте о том, что должно произойти, и ароматы помогут вам.
Рецепты
1. На ванну - по 2 капли эфирных масел аниса, фенхеля, розмарина, жасмина, иланг-иланга.
2. На ванну - по 2 капли масел розы и сандалового дерева, по 1 капле жасмина и аниса.
3. Завари поровну розмарин, гвоздику, лаванду , добавь щепотку чабреца. Выливать настой в ванну следует через 10 минут.
4. Две чашки мяты и две чашки липового цвета заварить литром кипятка, настоять 15 минут, процедить и вылить в ванну.
5. Две чашки хмеля и две чашки майорана заварить литром кипятка, настоять 20 минут, процедить и вылить в ванну.
6. По одной чайной ложке розмарина, валерианы, вербены, мяты, корицы заварить литром кипятка, настоять 10 минут, процедить и вылить в ванну.
Вы также можете использовать следующие масла:
Имбирь – масло «продолжения», позволяет быть многократному контакту в одну ночь. Мандарин – разнообразит эротические игры нотками задорности и веселья. Мускат – аромат быстроты и скорости, делает оргазм ярким и запоминающимся. Стимулирует кровообращение. Роза - масло первой ночи для молодых и неискушённых любовников, даёт чувственность и тактичность партнёрам. Вербена, кедр, розмарин - продлевают время любовной игры. Бергамот, ветивер, гвоздика, жасмин, майоран, мирт, можжевельник, роза, сосна - избавляют от комплексов.
Ароматы любви
Зная свойства и действия тех или иных масел, ты сможешь самостоятельно составлять масла для чувственного массажа, "ароматы любви" и создавать эротическую атмосферу в спальне.
Я уже давно не удивляюсь, видя свою начальницу, обвешанную аромакулонами, источающими различные ароматы. А, зайдя к ней в кабинет, не задаюсь вопросом: "Чем это здесь таким пахнет?", а сама знаю на него ответ. Теперь и я стала в этом немного разбираться. Это действительно интересно - смешивать аромамасла и получать только свой, неповторимый и ни кому не известный аромат, а избавляться от сексуальных проблем без помощи лекарств - вообще сказка!
Я не буду описывать все существующие эфирные масла и рассказывать об их свойствах. Этих масел сейчас существует огромное множество, и приобрести их можно практически везде! Хочу лишь поделиться некоторыми довольно простыми смесями, которые смогла найти в книжках и попробовать на собственном опыте. Могу с твердостью сказать - работает!
Самый простой способ заставить ароматы работать на вас - ароматизация белья и одежды.
Ароматизация женского белья:
1 капля эфирного масла Иланг-иланга
1 капля эфирного масла Нероли
1 капля эфирного масла Бергамота
Растворить в воде для полоскания.
Ароматизация одежды:
2 капли эфирного масла Лаванды
2 капли эфирного масла Пачули
1 капля эфирного масла Розы
1 капля эфирного масла Жасмина
Конечно, на одежду масла брызгать не стоит, для запаха достаточно пропитать маслом любой впитывающий материал и разместить его в шкафу.
Еще один из самых доступных и популярных способов применения эфирных масел - ароматизация воздуха. Если ты хочешь создать романтическую и чувственную обстановку, то в этом замечательно поможет аромалампа. Налей в чашу аромалампы немного воды, добавь несколько капель эфирного масла (или смеси эфирных масел) и зажги свечу ....
Благоухание в спальне
Аромалампа 1:
2 капли эфирного масла Розы
2 капли эфирного масла Герани
2 капли эфирного масла Сандала
Добавить в чашу аромалампы с водой
Аромалампа 2:
2 капли эфирного масла Жасмина
2 капли эфирного масла Пачули
2 капли эфирного масла Иланг-Иланга
Добавить в чашу аромалампы с водой
Ароматы-афродизиаки применяются испокон веков. Все известные в истории обольстительницы (Клеопатра, Нефертити, Маргарита Наваррская, Екатерина II, маркиза де Помпадур, Полина Виардо и др.), куртизанки и ловеласы умело применяли их как средство любовной магии. А слово афродизиак идет от имени богини любви - Афродиты. Так почему бы и тебе не попробовать ароматерапию, как средство обольщения? Вполне возможно, что мужчина, который до недавнего времени казался тебе недосягаемым, станет твоим.
Составляй "любовные снадобья" по своему вкусу, но обязательно учитывай выбор партнера при составлении композиции. Не забывай, что любимыми ароматами можешь благоухать не только ты, но и спальня, ванная комната, одежда и предметы интерьера. Ведь путь к сердцу мужчины лежит не только через его желудок!
Между прочим, французы посчитали, что на протяжении жизни суммарное время истинно сексуального наслаждения для тебя составит только 10 часов… Так называемая аромаэротика - это один из способов изменить реальность и каждый миг прожить с полным наслаждением.
Эротический массаж аромамаслами
С помощью ароматических масел можно сделать прекрасный эротический массаж.
Эротический массаж предназначен, прежде всего, расслаблять, настраивать на романтические чувства, дарить душевный комфорт и спокойствие. Делать эротический массаж нужно в особенной обстановке: приглушённый цвет, тихая спокойная музыка, нежные, мягкие запахи любви.
В качестве основы, или еще говорят, базы для массажа лучше взять натуральное жирное масло. Оптимальными являются: авокадо, абрикосовых косточек, миндальное масло, жожоба. Можно воспользоваться подсолнечным или оливковым маслами. Если вы отдаёте предпочтение массажным кремам и специальным смесям для массажа промышленного изготовления, будьте внимательны к составу: минеральные масла не позволят эфирам проникнуть через кожу. Для эротического массажа в базу добавляют одно или несколько эфирных масел. Если вы решили приготовить смесь, не забудьте, что интервал между добавлением различных аромамасел в базу должен составлять 20 минут. Так будет достигнут полный терапевтический эффект.
Техника массажа.
Массажировать начинают с ног, особенно уделяя внимание кончикам пальцев и мизинцам. Постепенно подымаясь вверх по внутренней стороне икроножной мышцы, уделяют внимание центру колена. Затем разминают и поглаживают внешнюю сторону бедра. Не забудьте о крестце. Эта область несёт повышенную нагрузку в течение дня, разомните её интенсивно. Спине нужно уделить особое внимание. Поглаживайте спину партнёра снизу вверх, растирайте круговыми движениями. Усильте темп и «попилите» спину рёбрами ладоней. Потом постепенно ослабьте ритм, опять плавно переходя к поглаживаниям. Завершая массаж спины, положите тёплую ладонь на несколько секунд на область крестца.
Теперь уделите внимание шее и голове. Оказывается, макушка головы может быть сильной эрогенной зоной, нежно массируйте её кончиками пальцев. Если в вас ещё остались силы, переверните партнёра на живот. Середина линии между пупком и лобковой частью очень чувствительны, помассируйте её, захватив, область пупка.
Заключительная фаза эротического массажа – возбуждение, переходящее в оргазм или мягкое успокоение.
Еще вопрос - с какой силой нажимать на тело партнера. На чувствительных местах давление желательно уменьшить, на остальных - увеличить, но не так, будто вы проводите лечебный массаж. Эротический массаж - прежде всего ласка, помните об этом. Спрашивайте партнера, что он чувствует, что хотел бы изменить, тогда вы получите массу положительных эмоций от внимания друг друга.
Рецепты для эротического аромамассажа
Вот два рецепта, с помощью которых вы сможете составить ароматную масляную смесь для эротического массажа. Обратите внимание, что данно число капель аромамасел рассчитано на 30 мл. базовой масляной основы, к который вы и будете добавлять аромамасла.
Эротический массаж для мужчин, ароматная смесь для усиления полового влечения.
- Кедр - 4 капли
- Ладан - 2 капли
- Апельсин - 2 капли
- Сандал - 8 капель
- Ветиверия - 2 капли
- Иланг-иланг - 2 капли.
Эротический массаж для женщин, изысканная комбинация масел афродизиаков:
- Бергамот - 2 капли
- Кориандр - 2 капли
- Жасмин - 6 капель
- Роза - 4 капли
- Сандал - 2 капли.
Гороскоп эфирных масел
Звездное эфирное масло предназначено не для совместных ванн или пропитки белья. Эти масла - ваши личные союзники, работающие только на вас, вашу силу, увереность, женскую привлекательность. Смотрите, какое эфирное масло подходит вашему знаку зодиака.
Женщину зодиакального знака Овен от других представительниц «слабого пола» всегда отличали сила, решительность, заметная дерзость и хитрость. Мужчина в паре с такой женщиной сам не замечает, как полностью попадает под ее влияние и со временем передает в ее руки все бразды правления. Она если любит, то любит, если ненавидит, то ненавидит до конца, никаких комромиссов. Белое – это белое, а черное – черное.
Эфирные масла – кедровое дерево, мусктный орех, корица.
Женщина Телец считается образцом сексуальности, причем она может возбуждать даже помимо своих желаний, одним своим видом, поворотом тела или движением руки. Мужчина рядом с такой женщиной не может быть ревнивцем, иначе своей непереставаемой ревностью он сведет с ума либо ее, либо себя.
Масла – герань, иланг-иланг, розовое дерево.
Знак Близнецы известен своими резкими движениями из стороны в сторону, причем предугадать действие такой женщины практически невозможно. Сегодня она хочет варенья, а завтра хрена и жгучего перца. Им нужны ароматы, которые приведут бунтующую душу к равновесию и стабильности.
Масла – грейпфрут, эвкалипт, японская мята.
Женщина, родившаяся под знаком Рак, мила и очень обаятельна, притягивает самых достойных мужчин, но рачья натура пятиться назад заставляет ее постоянно сомневаться в их словах и поступках. В ее жизни «волна и камень, стихи и проза» - ОН должен быть сильным и достаточно суровым, чтобы вытащить рака из норки и заставить получать удовольствие от жизни.
Масла – розовое дерево, сосна, розмарин, грейпфрут.
Львица – это королева, которой по рождению положено повелевать, казнить и миловать. Причем не только по делам государства, но и по собственной прихоти. Все зависит от настроения - за одни и те же слова она может щедро наградить, приблизить, а может выслать из своего сердца навсегда. Ее запахи должны быть одновременно сильными, заметными и непохожими на те, что пользуются все.
Масла – розмарин, бергамот, петитгрейн.
Если кто и может хранить каноны и традиции, то это Девы. Мода для них – понятие не то что далекое, но в жизни особой роли не играющее, и тратить деньги на «последний писк» они не будут. Это образцы того, что все в жизни идет по кругу и возвращается на круги своя, египетские пирамиды нерушимы, а классика вечна.
Масла - эвкалипт, герань, иланг-иланг, лемонграсс.
Весы все время чего-то ищут, но, к сожалению, довольно редко находят. Быть в равновесии им трудно - не успеют увлечься одним делом, как видят другое, более интересное, и первое бросают. Так же и с мужчинами - любят то одного, то другого, из-за этого их считают ветреными и непостоянными. И пахнут они сильно, но недолго.
Масла - розовое дерево, мята японская, герань.
Скорпион – женщина опасная. Ей постоянно необходимы новые впечатления, новые эмоции, причем градус чувств должен зашкаливать, а поступки обязаны пахнуть экстримом. Если этого нет, она начинает жалить и чужих и своих, не думая о возможных последствиях. Ее запах должен даже не будоражить, а охватывать жарким пламенем.
Масла – пачули, розмарин, корица.
С прозрачным и нежно журчащим ручейком сравнивают Стрельцов. Стрелец – женщина-праздник, она всегда весела и оптимистична, любит посмеяться и пошутить. Врожденный вкус и чувство стиля позволяют ей всегда быть разной, и мужчины очень ценят эту новизну.
Масла – грейпфрут, сосна, японская мята.
Неприступность Козерога лишь видимость – она внимательно слушает и смотрит, но покажет заинтересованность только тогда, когда рядом окажется ее настоящий герой.
Козерожки любят нежные отношения и классический вариант знакомства, с представлениями и реверансами.
Масла – эвкалипт, кедровое дерево, лемонграсс.
Первое впечатление от Водолея часто обманчиво. Сначала кажется, что этот беззащитный ангел просто не может существовать в злом и жестоком мире, она лишь на минуту оказалась здесь, чтобы потом снова удалиться в свои райские кущи. И только потом, при более близком знакомстве, мужчина вдруг узнает, что она много лет занимается капойера и вообще планирует командова

;))
Очень много интересного можно почитать в дневниках других пользователей и поучится!