шось мені так погано
навіть не знаю чому
л"ються сльози
здається, що я найсамотніша людина..
щось росказувала за вечерею...потім зрозуміла, що мене ніхто не слухає, встала і пішла...ніхто навіть не замітив

Максім не пише
за Ігоря взагалі мовчу, там повний ігнор
шось комусь пишу...такі відповіді, наче одолженіє роблять відповідаючи

не хочу такого
знову хочу в лікарню

хочу дуже вихідний
п"ятниця і субота, хочу 18.00 (це мабудь для мене тепер найкращий час) нікому мабудь його не відкрию, хоча...мабудь найближчим
у цей час, я можу зібратися з думками, тому не хочу його з кимось ділити (вибач)
просто іноді я повинна залишатися одна і думати про свое...а то я навіть у ночі, коли лягаю спати думаю :"ой, хочби там було все добре!"

хочу завтра...дуже хочу
так прикро...не знаю чого, але Максім завжди так писав, а тут те на....

ну і ладно...ні, так ні....я хотіла з ним гарно дружити, мені приємно, коли він поруч, так легко...але цььому я так розумію не бути...