какой психодиночка?
ты шо геть?
у тебя есть мы (я,мала,даша,диана)
ты нам нужна!
у тебя есть эмоции и они у тебя никогда не пропадали
ты тоже плачешь и радуешься
в школе гонишь с нами на уроках)
все хорошо
просто все у всех по разному и не все сразу (;
"п"ятниця і субота, хочу 18.00 (це мабудь для мене тепер найкращий час) нікому мабудь його не відкрию, хоча...мабудь найближчим
у цей час, я можу зібратися з думками, тому не хочу його з кимось ділити (вибач)" - ніхуя не зрозуміла%
якщо я сама поговорю з ним, буде ще гірше..........
не можу
просто в лікарні буде найкраще...
мене буде хвилювать моє здоро"я, а не Ігорь...і всі інші....
я не вимкнула телефон,там сєть не ловить)
вибач шо так поїхала,просто рєально все достало%
Даша вона така....я тобі казала,а Діана всім так відповідає,їй головне шоб її вислухали :(
я скучила за тобою)
мені не то шоб там було дуже весело,але я реально відпочила від всієї цієї суєти
он действительно замкнутый человек
этим он мне напоминает Макара
я постоянно загружала себя мыслями,что же его беспокоит
как оказалось,он живет в своем мире и я зря себя грузила,так как он не подпускал меня к себе,не разрешал себе помочь...та же история и у тебя,ток еще хуже,потому,что ты с ним не встреч,а возможно хуже было у меня так как я с ним встреч и не могла помочь,хотя хотела...
тяжело конечно...
ну я не знаю,что тебе подсказать
ты спрашивать на прямую не хочешь,а другого выхода я не вижу
попроси,что ли Дениса с ним поговорить
то як я тоді можу тобі допомогти і підтримати,якщо ти весь час повторюєш,що я тебе НЕ РОЗУМІЮ?
ти мені не ворог ні в якому разі.
ходи на здоров'я у фотостудію.
я тебе не дорікаю.
я ж казала,що ні в чому тебе не виню!
-бачиш, ти не хочеш мені вішати свої проблеми на мене....а навіщо тоді друзі???
-я тоді сказла що ти мене не розумієш, тому що це так, ти не зрозумієш мене,поки поки не будеш у моїй ситуації....пам"ятаєш, коли мені подобався Максим, а тобі Гуков....і як ти потім сказала..."извени Ань,я только сейчас поняла тебя..."
як я добре пам"ятаю ці слова...я навіть пам"ятаю де це було...бо це було вперше...
я навіть сказала, що т и не розумієш мене, тому що колись, на біології ти сказала, що я тебе не зрозумію...
-фотостудія...мене шокують твої слова... я хотіла як краще...а тепер виходить....що я якийсь ворог тобі...і ти будеш мені дорікати цим усе життя....Знаєш, моя мрія бути з коханою людиною...але в мене її немає....а в тебе є....і що, мені тепер цим тобі дорікати???!!!і казати і в мене є подруга, ячяка не розуміє мене і в неї є крутий хлопець якого вона кохає....я не хочу такого....
-чому я тобі нічого в останні дні не розповідаю...тому що ти навіть не можеш мене підтримати....ти пишеш і думаєш що я давлю на жалість, хочу щоб мене пожаліли...у якійсь мірі це так, тому що в мене немає цієї підтримки...але з іншої сторони...я не знаю як це пояснити на словах...
-Вова...я пя знаю що не можна покохати, але я й не кохаю...я....я переклюсчилась на нього після Льоші, а це важк....і я з ним дуже гарно спілкувалась...ми проводили з ним час разом, хоч і трохи, але були моменти...і мені добре з ним, як не було ні з ким....
нют,кожен раз,коли я намагаюсь тебе підтримати,ти мене відштовхуєш.
нажаль.
навіть словами: "ти мене не розумієш"
-"так,я забула,мені ж просто не дано. і я не людина а звір."
я не казала шо твої батьки круті.
ти дуже рідко мені відкриваєш своє серце і душу,тож як я тебе можу підтримати,коли ти толком нічого не кажеш?
тільки один момент мене радує у моєму положенні,що є макар і подруга,яка не розуміє мене і ходить у фотостудію)
просто ти так пишеш про вову,наче ти його любиш.
а сама нічого не кажеш.
неможливо було полюбити лбдину за такі коороткі сроки.
карочє,я тебе ні в чому не обвинувачую.
просто в мене таке життя і ти в цьому не винна,а свої проблеми я не хочу вішати на тебе.
яке в біса,покляття???
нюта,ти утріруєш
я розумію,що тобі тяжко
і що в такі моменти дуже глупі думки,але ж ти сильна,і я вірю у тебе,і вірю в те,що в тебе все буде добре,і ти повинна вірити
просто вірити!