Присвчується найкращій подрузі, власне мені,
і тим хто небайдужий...
Все вилікує час, хвилини смуток заберуть,
Забудь мене і нас, нас вже не повернуть.
Ми пішли від вас, забудь її й мене,
Побажайте щастя нам, та ми не повернем.
Ми втечемо туди, де нас ніхто не знайде,
Та візьмемо з собою надії і ще й сподівання.
Привітає нас пітьма, із нею порожнеча,
Ми довго вагалися, але ось й наша втеча.
Ми заберемо з собою, людські проблеми й горе,
Нам нічого губити, ми звикли до життєвих ран і болі.
Залиште нас на самоті, не треба нас прохати,
Ми не повернемось...Не треба вже чекати...
