Політ в зоні грозової діяльністі пов’язан з веливими труднощами, особливо політ небезпечен в купчасто – дожових (грозових) хмарах па поблизу них. Політ в зоні грозової діяльності потребує великої витримки та майстерності льотчика. Це обумовлено наступними обставинами:
1. сильним вертикальними потіками, котрі можуть привести до загублення керуванням літака;
2. різким зменьшенням освітлення;
3. інтенсивні зливові опади;
4. небезпека ураження блискавкою;
5. сильні обмерзання та шквали
Із сказаного вищє слідує те, що основною небезпекою для літака, пов’язаною з грозами, являється сильна турбулентність, що визиває бовтанку, при якій перегрузки можуть сягати руйнівних значень. Тому при польотах в районах грозової діяльності екіпажами повинні застосовуватись всі заходи до того, щоб виключити попадання літака в грозові хмари, та не виконувати польоти в безпосередній близькості від них.
Найбільш сильна бовтанка спостерігається в середній частині грозової хмари.
Наряду з бовтанкою при польоті в грозових хмарах або поблизу них може виникнути розряд блискавки в літак. Удар блискавки частіше всього вражає зовнішні частини літака: антени та рухомі поверхні (елерони та хвостове опірення).
Можливі пропалення металевої обшивки, пошкодження радіоапаратури та порушення роботи аеронавігаційних пристроїв, спалахом блискавки може сильно осліпити екіпаж.
Літак може значно впливати на зміну напруженності електричного поля в навколишньому просторі та таким чином слугує збудником грозового розряду.
Атмосферні перешкоди радіоприйому ускладнює, а іноді і повністю порушують радіозв’язок. Ці перешкоди виникають завдяки грозовим розрядам або електростатичній електризації літака при польоті в хмарах та опадах.
Для успішного подолання зони грозової діяльності необхідно:
1. Перед польотом уважно вивчити метеорологічну на метеостанції, уточнити ділянку маршруту, де очікується гроза, визначити тип грози та її інтенсивність.
2. В польоті уважно вести спостереження за погодою та особливо за хмарами; про винекнення грози на маршруті і напрямку її руху льотчик може отримати відомості з землі по радіо та по посиленню радіоперешкод; при наявності на літаку радіолокаційної станції екіпаж може визначити не тільки наявність на маршруті грозового осередку, але і його місце розташування.
3. Уникати польотів через грозову зону в хмарах.
4. Уникати пересікання грозової зони під хмарами.
5. З метою запобігання удару блискавки в літак вибирати висоту польоту на значному віддаленні від грозових хмар (більше 5 км) та вищє або нижчє ізотерми 0С (на 2 км і більше).
6. Вимкнути радіообладнання.
7. Ввімкнути освітлення кабіни, підігрів трубки показника швидкості і привести в готовність інші протиобмерзальні пристрої.
8. З метою запобігання осліплення блискавками надіти захисні окуляри.
9. Зменшити швидкість польоту в межах безпечної для стійкості літака данного типу.
10. При польоті в грозовій зоні зберігати горизонтальне положення літака, орієнтуватись, головним чином, по авіагоризонту. При попаданні в бовтанку неслід різко діяти рулями управління, особливо рулем висоти, з метою запобігання великих перевантажень. Слід уникати різких розворотів та кренів, так як в противному випадку, не виключається можливість звалювання літака на крило та в штопор, що особливо небезпечно при польотах надпересіченою місцевістю та на малих висотах.