На папери лягає туга…

На папери лягає туга,
Що писати тобі не знаю,
Тільки страшна, нестрепна мука,
Огортає мене до краю

В день цей літній, щасливий для тебе,
Хочу радості і блаженства,
Заселити тобі прямо в серце
І нехай проростають безмежно.

Буду вдячна за сходи первинні,
Що сквітчають тобі твою душу
І нарешті моя ця недуга
Відійде хай від мене на милі…

Так живи і кохай до нестями
І ті паростки, що проростають,
Зберігай та розмножуй щосили,
Тільки прикро, тепер вже без мене!!!