И ещё, на украинском языке, но я читаю свободно и понимаю: "У народному побуті 14 березня має назву Явдохи. Згідно зі стародавньою традицією, це не тільки перший день весни, але й перший день нового року, адже в наших предків рік починався з 1 березня. За повір’ям, цього дня прокидається від зимової сплячки бабак, виходить на світ, свище три рази, а потім знову лягає на другий бік і так спить аж до Благовіщення. І ховрашок, кажуть, перевертається на інший бік.
Селяни вірили, що в цей день повертаються з вирію ластівки. Побачивши пташину, вони кидали в неї жменю землі й говорили при цьому: «На тобі, ластівко, на гніздо!». Це для того, щоб швидше приходила весна та прилітали всі ластівки, бо як відомо, одна ластівка ще погоди не робить.
Ластівки в Україні завжди користувалися особливою шаною та охороною. Вважалося, що руйнувати гніздо ластівки – великий гріх.
З днем Явдохи було пов’язано багато звичаїв і прикмет: яка Явдоха, таке й літо; звідки вітер на Явдоху повіє, звідти й весна.
Цього дня заносили до хати талу воду, вмивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили – як умитися на Явдоху молоком, будеш на обличчя білим і гарним. А ще кропили водою стіни – щоб ті дихали. Давали цю воду курям, щоб добре неслися, коровам – щоб доїлися.
В центральних регіонах України жінки сіяли розсаду в горщиках, сподіваючись, що, посіяна в цей день, вона не постраждає від морозу. А ще святили в церкві зерна пшениці з тим, щоб першою її висівати."