Генеральный прокурор Александр Медведько заявляет о недопустимости обнародования какой-либо информации относительно показаний, которые предоставил после задержания бывший начальник Главного управления уголовного розыска департамента внешнего наблюдения МВД Алексей Пукач. Об этом он заявил сегодня на пресс-конференции в Киеве.     Медведько раскритиковал заместителя председателя СБУ Василия Грицака, который на следующий день после задержания Пукача на пресс-конференции обнародовал некоторую информацию о показаниях, которые предоставил задержанный следователем Генпрокуратуры. «Я считаю, что недопустимо, чтобы заместитель председателя СБУ, который не имеет никакого отношения к предъявлению обвинения, к допросу Пукача, говорил о результатах следствия», - заявил Медведько, отметив, что это должны решать только следователь или руководитель следственной группы, в ведении которого находится уголовное дело. В связи с этим генпрокурор отметил, что следователь, в свою очередь, даже ему лично запретил обнародовать какую-либо информацию, касающуюся допроса Пукача. Медведько также отметил, что все показания задержанного Генпрокуратура тщательным образом будет проверять. В то же время генпрокурор сообщил, что поручил следствию проверить информацию об исчезновении бывшей супруги Пукача Татьяны Стельмах. Кроме того, Медведько сообщил, что Генпрокуратура не имеет подтверждения информации, что Пукач, скрываясь от правоохранительных органов, якобы звонил по телефону высокопоставленным должностным лицам из МВД. Вместе с тем, генпрокурор сказал, что эта информация также будет проверена. Медведько сказал, что не видит связи между задержанием Пукача и приближением выборов Президента Украины, о чем говорят некоторые политики. Об этом со ссылкой на ForUm сообщил популярный николаевский интернет-ресурс "Николаевский телеграф". http://ntl.hmarka.net/national-interests/154-2009-07-24-12-47-51.html    От автора блога:   Уважаемый генеральный прокурор, критикуя СБУ, на мой взгляд, не совсем прав. Дело, о которм идет речь, имеет огромный резонанс. Очевидно, поэтому, чтобы избежать домыслов и спекуляций, заместитель председателя СБУ Василий Грицак и поведал ту информацию, которая обнародована. Стоит ли его за это упрекать, да еще в резкой форме?

                                                                                                                                                                                                                              Виталий Шляпников

 

СБУ: А.Пукач назвал фамилии украинских высокопоставленных лиц, причастных к убийству Г.Гонгадзе

Источник:  http://www.2000.net.ua

Один из наиболее популярных в Украине и за ее пределами интернет- сайт "2000"  со ссылкой на Известия опубликовал сегодня, 19 июля, очень интересный материал об имидже президента Украины Виктора Ющенко и некоторых кадровых назначениях на укаринском властном Олимпе, которые могут состояться в ближайшее время. Прочитайте этот материал и вы, уважаемые посетители моего блога:

                                         Ющенко меняет имидж

 

 На фото: Президент Украины Виктор Ющенко                                                                      

                                                                                                      Броненосец "Потемкин" объявлен кораблем украинской славы.

Новым министром иностранных дел Украины может стать Петр Порошенко, которому был запрещен въезд в Россию. А руководителем министерства обороны - скандально известный замглавы Службы безопасности Украины Валерий Хорошковский. Как сообщили "Известиям" источники в Верховной раде, именно такие кадровые сюрпризы готовит парламенту президент Виктор Ющенко.

Петр Порошенко - кум Ющенко. В "оранжевое" время был самым приближенным к нему человеком. После того, как премьером стал не Порошенко, а Юлия Тимошенко, Петр отдалился от Виктора Андреевича и возглавил Совет Национального банка Украины. Порошенко называют одним из первых украинцев, сделавших инвестиции в Россию. С его именем связывают Брянскую и Липецкую кондитерские фабрики. Но несмотря на это, Порошенко в 2007 году был объявлен нежелательной для России персоной. Ему не позволили попасть в Санкт-Петербург, задержали в аэропорту "Пулково" и вернули домой.

Валерий Хорошковский, которого Юлия Тимошенко называет "напомаженным существом", считается "флагманом украинского метросексуализма". Такое звание ему присвоила Ассоциация красивых мужчин Украины. Под стенами дома правительства ее представители провели яркую акцию "Юльчик, помирись с Валерчиком!" и утверждали, что конфликт премьера и замглавы СБУ произошел из-за того, что "Хорошковский переманил у Тимошенко ее любимую педикюршу". Хорошковский тогда заявлял: "Если Юлии Владимировне нравятся грязные мужчины с длинными ногтями, то я ей ничем помочь не могу. Я живу так, как живу. Если нахожу время для себя, ну, окей, значит, я его нахожу".

К приходу Хорошковского министерство обороны подготовилось и сообщило через свой журнал "Войско Украины", что броненосец "Потемкин" - корабль не русской, а украинской революции. На нем якобы подняли не красный, а малиновый флаг - казаческий. А инициаторами восстания стали уроженцы украинских губерний, любимой книгой которых был "Кобзарь" Тараса Шевченко.

Тем временем обладатель двухпроцентного рейтинга Виктор Ющенко заявил, что снова пойдет в президенты и снова победит. Ради этого он решил в 35-й раз подняться на гору Говерла, самую высокую точку Украины. Видимо, Ющенко использовал принцип "лучше нету красоты, чем поклясться с высоты". Но политтехнологи слегка недодумали - и клялся Ющенко не на вершине, а у подножия. Притом традиционно опоздал, позволив торговцам сувенирами и прочей "оранжевой" атрибутикой реализовать весь свой товар. Под Говерлой можно было приобрести глиняные миски, якобы лично расписанные Ющенко, деревянные тарелки, якобы им вырезанные, а также удостоверение восходителя на Говерлу. Оно было самым дешевым и ходовым товаром - ценой всего в полтора доллара.

Из-за опоздания Ющенко подгорный концерт народных исполнителей, наряженных в вышиванки, чуть не пошел по второму кругу. Они были рады уступить президенту место на сцене, с которой он исполнил "арию" о том, как будет делать новые шаги навстречу людям. Ющенко не упоминал, что его предвыборная программа-2004, обещавшая народу десять президентских прогрессивных шагов, не была выполнена.

Ющенко отныне обращается к народу уже не "люби друзи", а "дорогие соотечественники". Обновляется и имидж президента - теперь он носит не костюмы, а вышиванки, расшитые белыми нитками, а также щегольские белые брюки.

http://2000.net.ua/print?a=%2Fnews%2F8%2F117348

 

 

 

 

То  что в николаевских магазинах, барах, кафе и ресторанах нередко продается "паленая" водка, любители сорокаградусной подозревали давно. А налоговики, думаю, догадывались, что некоторые шустрые деятели "водочного" бизнеса не очень-то любят платить налоги. Когда  делом заинтересовались сотрудники СБУ, шустрым деятелям "водочного" бизнеса пришлось прекратить свою преступную деятельность.

 

Как сообщила пресс-служба СБУ,  сотрудники украинской спецслужбы совместно с налоговиками в Херсонской области пресекли незаконную деятельность межрегиональной преступной группировки, которая изготовливала и реализовывала контрафактную водку. Следствием установлено, что злоумышленники изготовливали поддельную продукцию на одном из предприятий Кировоградской области. После этого паленую водку отгружали и реализовывали в Киевской, Херсонской, Житомирской, Николаевской, Харьковской областях, разумеется, по поддельным документам. Криминальный бизнес был четко отлажен и использовал широкоую сеть оптовой и розничной торговли в перечисленных регионах Украины

По сведениям СБУ, на протяжении 2008-2009 гг. из Кировограда только в Херсон для теневой реализации ежемесячно доставлялось 120-170 тыс. бутылок фальсификата. В результате преступных махинаций объем недополученного акцизного сбора в государственный и местный бюджеты только за один месяц составлял около 700 тыс. грн. У злоумышленников изъяты печати, поддельные товарно-сопроводительные и финансовые документы, производственное оборудование, около 2 тыс. фальшивых акцизных марок и 93 тыс. бутылок контрафактной водки на общую сумму 1 млн. 300 тыс. грн.

По материалам СБУ органами ГНА возбуждено уголовное дело по признакам преступления, предусмотренного ст. 204 (незаконное изготовление, хранение, сбыт или транспортировка с целью сбыта подакцизных товаров) и ст. 216 (незаконное изготовление, подделка, использование или сбыт незаконно изготовленных, полученных или поддельных марок акцизного сбора или контрольных марок) Уголовного кодекса Украины.

Теперь можно с уверенностью сказать, что СБУ и налоговики защитили рынок алкогольной продукции от одного из его незаконных игроков. Но сколько их еще?

Виталий Шляпников   

(при подготовке материала использована информация, размещенная на официальном сайте СБУ : http://ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=88605&cat_id=39574).

СБУ задержала при получении взятки директора одного из филиалов "Николаевоблэнерго".
Как установлено сотрудниками спецслужбы, этот руководитель требовал от местного предпринимателя 3 тысячи гривен за содействие в оформлении договора об электроснабжении. Взяточник задержан в своем служебном кабинете при получении всей суммы взятки.

Как сообщила пресс-служба СБУ, по материалам  Службы безопасности Украины органами прокуратуры в отношении  злоумышленника возбуждено уголовное дело по признакам преступления, предусмотренного частью 2 статьи 368 Уголовного кодекса Украины(получение взятки).
В настоящее время проводится досудебное следствие по делу.

Хочу заметить, что общественность области, журналисты местных СМИ и автор блога в частности неоднократно обращали внимание на безобразия, которые творятся в "Николаевоблэнерго". О необходимости наведения порядка в структурах "Николаевоблэнерго" неоднократно говорил и глава Николаевской облгосадминистрации Алексей Гаркуша. Может, с помощью СБУ руководство компании наведет у себя порядок?

Виталий Шляпников

А в вашем компьютере точно нет ничего запрещенного?

 

Виктория СИМБИРСКАЯ, «МГ»

http://mgm.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=2045

Комментарий автора блога Виталий Шляпникова:

А может, не стоит выкладывать в Интернет информацию с ограниченным доступом? Ведь для того эту информацию и закрывают, чтобы потом проблем ни у кого не было. Что касается сотрудников СБУ, то они, как мне представляется, выполняют возложенные на них законодательством функции. Поэтому, уверен, прежде чем что-то размещать в своих блогах, очень хорошо стоит подумать. Есть свобода слова. а есть информация с ограниченным доступом. Это разные понятия. Не стоит, очевидно, путать эти два понятия - тогда и проблем будет меньше. Что касается версии автора публикации о том, что территориальные органы СБУ контролируют до 90 процентов коммуникаций, то интересно было бы узнать, откуда у автора такая цифра? Не стоит путать технические возможности СБУ и уровень проникновение в коммуникации. Я не думаю, что автор публикации, несомненно интересной, разобралась во всех тонкостях работы украинской спецслужбы, которая является одной из самых компетентных в Восточной Европе.

 

Керівництво Служби безпеки України взяло участь в прямій телефонній лінії "Суспільство проти корупції"

9 липня 2009
	http://ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=88537&cat_id=39574       9 липня ц.р. у роботі прямої телефонної лінії на тему «Суспільство проти корупції» взяли участь голова СБУ Валентин Наливайченко та заступник голови СБУ – начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Василь Грицак. Валентин Наливайченко поінформував присутніх, що Служба безпеки України за зверненнями народних депутатів України та громадян проводить перевірку в структурах Державного комітету із земельних ресурсів щодо наявності фактів корупції. «СБУ проводить перевірку в структурах Держкомзему. Було декілька звернень народних депутатів, створено спеціальну групу, яка працює разом з Генпрокуратурою. Витребувані в даний час документи, в тому числі щодо діяльності керівництва цього комітету. І саме головне – ми зараз проводимо роботу зі свідками», – сказав голова СБУ. Відповідаючи на запитання щодо прослуховування телефонних розмов громадян, Валентин Наливайченко заявив: «За кількістю, якщо співставляти з іншими країнами, в Україні, мабуть, найменше контролюються через оперативно-технічні заходи телефонні лінії або ж телефонні комунікації». Крім того, голова СБУ зазначив, що зараз  чітко встановлено процедуру інформування протягом доби заступника Генерального прокурора України  про початок прослуховування особи, якщо суд дав дозвіл на вжиття стосовно неї оперативно-технічних заходів. «Більше того, громадяни України, будь-хто з нас, якщо сумнівається, або має підстави для сумнівів, може письмово або усно звернутися до Генпрокуратури чи СБУ і отримати правдиву інформацію, чи здійснюється щодо нього оперативно-технічний захід з дозволу суду», – сказав Валентин Наливайченко. Крім того, керівництво Служби безпеки України взяло на особистий контроль низку звернень громадян, які надійшли під час прямої телефонної лінії. Прес-центр Служби безпеки України

Украину погубит то же, что погубило Гитлера?

Любопытный материал поступил ко мне по электронной почте. Почитайте, вам тоже, наверное, будет ингтересно.

«Маша» сняла все претензии по «качелям». «Липы» от «Веера» больше не будет», — так шифруются украинские политики, опасаясь «прослушки».

…Когда в 2000 году Иван Плющ произнес в адрес СБУ знаменитое «Хай слухають, щоб їм позакладало!», широкую публику это развлекло, и только. В ту пору еще мыслили по старосоветски: у нас, мол, слушают разве что высших бонз и их приближенных (врагов). О таких понятиях как «промышленный шпионаж» и «партийная служба безопасности» говорили как о западной экзотике. И когда в разгар «кассетного скандала» Генпрокурор Потебенько, коверкая слова, говорил о «цыхровом дыхтохвоне», его слушали с открытым ртом.

Прошло меньше десяти лет – и ситуация кардинально изменилась. Дело майора Мельниченко живет и процветает, причем во всевозможных технических формах. Украинцев подслушивают по телефону – и «просто так». Так, по информации «Обкома», на территории Украины в распоряжении частных лиц и корпораций находится порядка 11-12 крупных передвижных систем, обеспечивающих одновременный перехват от 10 до 100 разговоров по мобильным телефонам. (Причем четверть из них используется одной из крупнейших финансово-промышленных группировок страны).

Что касается госструктур, то в их распоряжении, по имеющимся у нас неофициальным данным, есть 7 таких систем: у Службы безопасности Украины, Службы внешней разведки и Министерства внутренних дел (хотя близкий к Юрию Луценко депутат Геннадий Москаль это категорически отрицает). При этом наиболее мощным (качественно, а не количественно) ресурсом такого рода обладает Служба внешней разведки.

Располагает своим подбором техники и Госпогранслужба Украины. Правда, в этом случае речь идет о достаточно старых, еще советских времен, системах загоризонтного слежения, осуществляющих перехват телефонных разговоров в приграничной зоне.

А ведь есть еще и стационарные системы прослушки, специалисты по работе с электронной почтой, другие мастера хакерского искусства. Неудивительно, что при таком раздолье наших политиков накрыла масштабная (и в большинстве случаев – вполне оправданная) паранойя. Никто не хочет укреплять позиции конкурентов важной информацией или, что еще хуже, стать «жертвой» какой-нибудь горячей распечатки в СМИ. Поэтому на безопасность денег и кадров не жалеют. Характерный факт: в БЮТ и Партии регионов вопросы «партийной контрразведки» курируют двое молодых, но опытных спецслужбиста – генерал-майор СБУ Андрей Кожемякин и генерал-майор СБУ Григорий Ильяшов. В обеих фракциях о них отзываются со сдержанным уважением: с такими лучше не ссориться.

Однако всех в наше время не обезопасишь, тем более, что политики и бизнесмены – люди не только много знающие, но и активно передвигающиеся. Поэтому скандалы с прослушкой возникают один за другим. Из последних можно отметить 4 прослушиваемых СБУ телефона бютовца Андрея Портнова, а также изъятая в Луганской области аппаратура, с помощью которой несколько бизнесменов («специалистов» по незаконной конвертации средств) занимались прослушиванием разговоров людей, в том числе находящихся у власти.

Луганская история зацепила многих известных в стране лиц. Бывшему главе местной обладминистрации, а ныне одному из лидеров фракции Партии регионов Александру Ефремову в СБУ показали распечатки его разговоров. Как признался г-н Ефремов «Обкому», особой радости это ему не доставило:

— Эта аппаратура проработала три года. СБУ ее изъяла и подает это как свою победу. Я задал один-единственный вопрос: ну, то, что изъяли, — это хорошо. Но то, что преступники пользовались этой аппаратурой – кто оценит нанесенный ими ущерб?

Экс-председателю Луганского облсовета Виктору Тихонову также выпала честь быть прослушанным местными умельцами:

— Мне тоже показывали распечатки. Но я лично веду себя так: говорю по телефону то, что скажу и в открытом эфире. Каких-то криминальных направлений в жизни у меня нет, поэтому мне нечего пугаться. Другое дело, что из любого высказывания можно при желании выкрутить любое отношение к Президенту или премьеру. Тем, не менее я уже лет 5 не меняю мобильного номера и говорю открыто. Если же информация закрытая, я, естественно, по телефону ее не говорю. Или же веду иносказательный разговор с человеком, который понимает, о чем идет речь.

«Иносказательный разговор» — одна из любимейших фишек политиков, желающих избежать прослушки. Конечно, если тебя слушают постоянно, то прозвища вроде «Прыщавый» или «Ведьма с косой» никого из «слухачей» в заблуждение не введут. А вот если система прослушки реагирует на слово «Ющенко» или «Тимошенко», то выдумать систему кличек и жаргонных словечек — самое подходящее средство.

— «Маша» сняла все претензии по «качелям». «Липы» от «Веера» больше не будет». Ну, что – понял что-нибудь? – депутат от Партии регионов гордо смеется, демонстрируя корреспонденту «Обкома» образчик своего телефонного слэнга.

А вот генерал МВД и народный депутат Геннадий Москаль всяким там жаргонизмам не доверяет, хотя и владеет ими в совершенстве. Проблему безопасности своих телефонных разговоров Геннадий Геннадиевич решил с присущей ему скрупулезностью:

— Я не пользуюсь украинскими телефонами. Я купил телефон, который зарегистрирован за пределами Украины, в одной из тех стран, законодательство которых запрещает выдавать информацию о телефонных разговорах. Есть страна, в которой, согласно закону, компания мобильной связи не имеет права ни по чьему запросу выдавать такую информацию. Такое разрешение может дать только суд. Но я хочу видеть того, кто обратится в суд, например, Румынии…

И второе: передвигаясь по городу, я пользуюсь технологиями, при которых автоматически обеспечивается плавающий режим частот. За день станции, поддерживающие связь, меняются по 20 раз, и тот, кто хочет записать разговор, должен с тарелкой «сесть на хвост».

Генерал Москаль согласен с тем, что головной боли с прослушками становится все больше и корень зла видит в обилии спецслужб.

«Очень многим субъектам предоставляется право осуществлять прослушивание, — жалуется он. — Это: спецподразделения МВД по борьбе с экономической преступностью, торговлей людьми, наркотиками — и другие департаменты криминальной милиции; Служба безопасности Украины; налоговая милиция. Кроме того, не следует забывать о такой мощной структуре, как внешняя разведка. Где гарантия того, что технические возможности, которые они должны направлять на западные страны для перехвата информации, не используются на внутренних «клиентах»?

Второе: что делает сегодня СБУ? У меня есть четкие данные о том, что они берут 2-3-х человек, дают им комплекс, платят им деньги – и они слушают всех, кого надо. Без санкций. И потом, если они будут пойманы, кто по закону будет осуществлять проверку? Служба безопасности Украины».

Свои рассуждения о перенасыщенном рынке «прослушки» г-н Москаль завершает неожиданным выводом:

— Что погубило Гитлера? Переизбыток спецслужб. То же самое погубит и Украину. Ну, не может быть в одной маленькой стране, где нет базиса для террористических движений, столько спецслужб. И зачем использовать эту технику, чтобы поймать в ночном клубе наркомана, торгующего одним граммов наркотика? Да лучше просто взять его с поличным – и дело с концом!

В общем, разные люди и к прослушке относятся по-разному. Кто-то, вроде нардепа Сергея Гриневецкого (Блок Литвина), демонстрирует показное равнодушие. «Я уже 10 лет не меняю номера, говорю по телефону открыто, чтобы дать возможность капитанам стать майорами», — смеется он. Г-н Гриневецкий – явный сторонник того, чтобы вообще не говорить о серьезных вещах в телефонном режиме.

Схожих взглядов придерживается и маститый «регионал» Борис Колесников. «Лучше вообще не говорить по телефону, — сходу говорит он. — Это первое правило. Во-вторых, всеми этими прослушками надо заниматься исключительно после соответствующего решения суда. И право на это должна иметь только одна служба в стране. Кстати, мне не раз говорили о том, что несколько партий имеют специальную аппаратуру. Так вот это вообще должно быть уголовное наказуемо».

А что говорит по поводу прослушки Закон? Краткую справку на этот счет «Обкому» предоставил министр юстиции Николай Онищук.

— У нас есть самый главный акт – это Конституция Украины, устанавливающая прямой запрет на проникновение в тайну частной жизни, — кроме, разумеется, тех случаев, когда это непосредственно предусмотрено Конституцией и принятыми в ее исполнение законами. И Конституция (в частности, статья 32) говорит о том, что информация относительно частной жизни гражданина не может быть без ее согласия распространена. И этот конституционный императив развивается рядом законов Украины. Вмешательство возможно лишь в случаях, когда речь идет об интересах национальной безопасности или интересах следствия. И действующее законодательство предусматривает процессуальную (и, в частности, судебную) процедуру получения разрешения в тех случаях, когда не идет речь о даче человеком согласия на применение к нему действий, которые можно оценивать как связанные с тайной переписки, телефонных разговоров и всего того, что мы называем частной жизнью, охраняемой Конституцией.

Я думаю, что должная законодательная база уже создана, и речь на самом деле должна идти о более эффективном использовании интитутов парламентского контроля за деятельностью органов специального назначения. Это как раз тот случай, когда не хватает контрольных функций и примеров применения реальных методов привлечения к ответственности за злоупотребления такого рода.

Сказав «А», господин Онищук говорит и «Б». Его рекомендация читателям «Обкома»: осторожность и еще раз осторожность!

— Буду откровенен: лично я каких-то специальных мер я не применяю и даю совет: надо стараться в своем общении и действиях жить по закону. Тогда и угроз прослушки будет меньше. Что касается информации персонального характера, то посоветую исходить из допущения, что кто-то может воспользоваться средствами незаконного прослушивания – причем не только государственные органы, но и приватные корпорации. Поэтому советую быть осторожными в своих разговорах и больше общаться лично.

Личное общение – вещь хорошая, но и оно не спасает от прослушки. Поэтому сильным мира сего приходится принимать меры. Политики любят рассказывать друг другу про то, как на заседаниях у Президента включают подавляющий режим для мобильных телефонов – и те мгновенно гаснут. Или про то, как хорошо блокируют «прослушку» на 6-7 этажах здания правительства – там, где расположены офисы экс-главы СБУ Александра Турчинова и его ближайшего соратника Андрея Кожемякина…

Однако, то – «большие люди», а как быть тем, кого слушают по линии промышленного шпионажа и недобросовестной конкуренции? (Между прочим, таких людей не так уж и мало, ведь «под колпак» попадают также их друзья и родственники). Как быть тем простым украинцам, которые неожиданно для себя попали в непростые обстоятельства?

Несколько советов относительно того, как в кустарно-домашних условиях бороться с прослушкой, дал нашим читателям народный депутат от фракции БЮТ, участник боевых действий в Афганистане (зам командира отдельной разведывательной роты специального назначения) Роман Забзалюк:

— Во-первых, стоит вернуться к такому, давно забытому, средству как стационарный телефон. Если вы помните, предыдущие 10 лет именно массовое, поставленное на поток прослушивание разговоров по стационарной сети было огромнейшей проблемой. Сегодня же, учитывая определенные технические видоизменения и тенденцию к массовому использованию мобильных телефонов, концентрация внимания лиц, осуществляющих незаконную прослушку, сместилась к мобильникам. Поэтому сегодня, как ни парадоксально это прозвучит, разговоры по стационарным телефонам в большей мере уберегут граждан от нежелательной утечки информации.

Во-вторых, необходимо использовать существующие технические возможности. К примеру, сейчас часть мобильных операторов, действующих на территории Украины, предоставяют такую услугу как изменение номера мобильного телефона с оставлением на 3 месяца так называемого абонементского ящика, которые сообщают (в виде sms) об изменении абонента. Это очень удобная вещь в плане того, что, если, допустим, судом принято решение о прослушивании такого-то номера телефона, то по следующему номеру, появляющемуся у человека, которого «ведут», необходимо уже новое решение суда. Технически это усложняет перехват разговора по телефону.

Что касается средств прослушивания в помещениях, то здесь техника видоизменяется ежемесячно, и эти системы довольно сложны и в плане обнаружения, и в плане проведения работ в отношении прослушивания разговоров. Связано это с тем, что в наши дни офисы и жилые помещения напичканы электроникой, начиная с микроволновки и заканчивая сложными аудио — и другими системами. Они, так или иначе, создают помехи в виде определенных экранов. Например, очень эффективна в этом смысле работа микроволновой печи.

Еще одно банальное средство против прослушки, о котором часто забывают обыватели, — это элементарные шумовые частоты в пределах низких и высоких. И в этом смысле очень удобен включенный обыкновенный водопроводный кран. Попробуйте записать наш с вами разговор при включенном кране – и вы увидите, что половина вашей записи будет отсутствовать как таковая.

Что касается смс-ок, то здесь ситуация довольно сложная. На сегодняшний день практически нет возможности избежать считывания смс-сообщений. Но и здесь есть свои уловки: если помните, на своих мобильных телефонах вы можете переводить свой текст на тот или иной язык. Так вот, если вы, по договоренности со своим товарищем, набрали текст сообщения на кириллице и перевели его, к примеру, на японский язык, а ваш товарищ «перекидывает» смс-ку обратно в кириллицу, то вы сможете спокойно переписываться. То же самое касается и электронной почты.

Вот так, овладев этим нехитрым арсеналом, гражданин Украины может легко почувствовать себя человеком, чьи конституционные права нарушить не так-то просто. В общем, стань сам себе маленьким Гарантом.

Источник: vlasti.net

ОБ СПУ И СБУ, ЧМЫРЕ И ОДИНЦОВОЙ (продолжение)

Теги: сбуспувиталий шляпниководинцоваалександр мороз

Служба безпеки України проводить спецоперацію з наведення правопорядку в рядах правоохоронців. Про це повідомив в Одесі голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко.


За словами голови СБУ, спецоперація починається з Одеського регіону і стосується не тільки СБУ, але і всіх правоохоронних органів. "Я хочу, щоб нас почули і бізнесмени, і громадяни, які мають відношення до зовнішньої торгівлі, до операцій, пов'язаних з митницею. Ми просимо всіх не платити хабара і допомогти нам навести порядок, передусім серед правоохоронців і працівників митниці. Спецоперація, що розпочалась сьогодні, буде продовжуватися досить довго і торкнеться не тільки СБУ, але і всіх правоохоронних органів, де дійшло до того, що торгують посадами. У нас є серйозні свідчення від людей, які зможуть нам допомогти викоренити ці явища, в тому числі це стосується високих посадових осіб в правоохоронних органах", - підкреслив В. Наливайченко.

Другий пріоритетний напрям роботи СБУ - робота зі зверненнями громадян. Як зазначив голова СБУ, за рішенням Президента України на це переорієнтовано всі підрозділи Служби безпеки на місцевому, районному рівнях. "Передусім це стосується корупції. Там, де ми маємо районні, міські відділи, впроваджено особистий прийом громадян офіцерами з центру, які будуть працювати зі зверненнями громадян відносно корупції в сільраді, адміністраціях - до обласної адміністрації включно. Ми просимо громадян звертатися до нас, повірити нам.... Ми проконтролюємо кожну заяву, що стосується корупції", - наголосив В. Наливайченко.

Прес-центр СБ України
http://ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=88062&cat_id=39574

 

Кримінальна справа за фактом "геноцид" (щодо Голодомору 1932-33 років). Прецедент чи виклик?

 

 

28 травня 2009
	Гість Вечірньої Свободи: Голова СБУ Валентин Наливайченко     Ірина Штогрін: Пане Наливайченко, кому належить ідея винести в таку площину ідею доведення Голодомору в Україні як геноциду? Валентин Наливайченко: Ідея належить національному законодавству України, яке чітко визначає, з 2006 року є закон в Україні (слава Богу!) про Голодомор-геноцид 1932-1933 років. Стаття 1 цього закону якраз і визначає, що Голодомор 1932-1933 років в Україні був актом геноциду українського народу. Друге – це Кримінальний кодекс України, ст. 442 про злочини геноциду, які, до речі, не мають жодних строків давності, оскільки Україна з 1948 року як сторона приєдналася до відповідної конвенції ООН. Вона є універсальною у своїх тлумаченнях, а відтак і в застосуванні кожної держави. То ж наша відповідь, що визначено це національним законодавством. Ну, і найголовніше, що за ці роки, останні два роки, не тільки були розсекречені всі матеріли президентом, але й були зібрані свідчення Українським інститутом національної пам’яті очевидців або ж людей постраждалих, або ж інших людей, які дали свідчення, які шляхом дослідчої перевірки, перевірені і слідчим підрозділом СБУ. Порушена кримінальна справа за фактом геноциду в Україні 1932-1933 років.   - Коли так сталося, що на міжнародному рівні не знайшлося законодавчого вирішення на цьому моменті, то тоді правозахисники і люди, які займаються цим, які працюють в Інституті національної пам’яті заговорили про те, що можливий ось такий правовий шлях визначення Голодомору як геноциду. Вони до Вас зверталися з цією пропозицією?   - І зверталися з пропозиціями. А саме головне, відповідно до законодавства України, до нас звернулися в минулому році з офіційними запитами Український інститут національної пам’яті, пан Юхновський, народні депутати України, пан Омельченко, пан Чорноволенко. Крім того звернулися громадяни України і громадські організації. Наприклад, Меморіал імені Василя Стуса, пан Роман Круцик. Тобто, законодавство України давно чітко передбачає шлях розгляду звернень громадян, опрацювання і правового реагування.   - Ми ставимо крапку над «і». Немає жодного громадянина, який сам звернувся до СБУ з цією пропозицією, тому що або він сам, припустимо це, або його рідні постраждали від Голодомору, і він вважає це геноцидом. Такого немає?   - Є такі звернення, в тому числі й громадян України. І народні депутати, які зверталися, вони зверталися в тому числі на базі звернень до них громадян України.   - Чому саме зараз? Тому що як Ви розумієте і знаєте про це, вже є палка полум’яна критика цього рішення. Так сьогодні Віктор Янукович назвав провокацією порушення кримінальної справи. Він сказав: «Важко повірити в те, що українська влада свідомо йде на такі кроки. Якщо це так, то напрошується дуже невтішний висновок: підтримка постійного напруження навколо питання про Голодомор потрібна нинішній владі для того, щоб й надалі погіршувати і без того погані відносини з РФ». І тут вас звинувачують у політичному піарі. Не Вас особисто, а СБУ і президента.   - СБУ як і президент жодного піару не здійснює, а здійснює правове реагування на розсекреченні матеріали, на свідчення і на звернення громадян, і неурядових організацій за фактом вчинення на нашій території злочину, злочину геноциду. Тому я підкреслив саме головне, що називати це провокацією або втягувати політиків в цю справу якраз і є найнебезпечнішим. Саме тому, відповідно до законодавства, правовим шляхом порушення кримінальної справи, допитом всіх, хто бажає висловитися або дати свідчення як очевидці, жертви або ж ті люди, які заперечують, то, будь ласка, звертайтеся до слідчого, приходьте і висловлюйте свою позицію. Що стосується тверджень політиків, то я радив би… Саме головне, з яких земель ці політики. Наприклад, Донецька область, Луганська область, Запорізька область – це сотні і сотні населених пунктів примусово знищених голодом і каральними загонами оточених, після цього депортація мирного населення з цих населених пунктів. Конкретніше. Донецька область 99 населених пунктів ті, що вдалося віднайти, знищені в 1932-1933 роках голодом. 6 647 людей Донецької області назавжди загинули під час Голодомору-геноциду. Німецькі поселення біля міста Маріуполь назавжди втратили німецьку мову, населення вулиць і назви німецькі, які існували. Я дуже просив би, щоб ті, хто готують політикам такі спічі, палкі навіть, щоб ви користувалися нашими матеріалами правдивими, розсекреченими, де свідчення зовсім інші.   - Переходимо з політичної площини в правову. Ще один Ваш критик Геннадій Москаль каже, що насправді ви не зможете з юридичної точки зору довести, що це був геноцид, оскільки немає прямих свідків. Наскільки це відповідає істині?   По-перше, свідки є, по-друге, зібрані матеріали, по-третє, проведена дослідча перевірка. І саме головне, я прошу зрозуміти, що це не просто порушена кримінальна справа, а в кожній області, де відбувався Голодомор-геноцид, створені окремі слідчі групи, які працювали і під час дослідчої перевірки, і зараз в рамках кримінальної справи, як це передбачено нашим національним законодавством. Тому я ще раз підкреслив би, що політики тут непотрібні. Нам вони не потрібні. Нам потрібні якраз правові кроки, процесуальні дії і всі, хто може допомогти розслідуванню цієї кримінальної справи.   - Критики Геннадія Москаля кажуть, що він тут змішав поняття, оскільки справа порушена не проти, а за фактом і доведення якби самого факту. Але і це є, на думку скептиків, проблемою, оскільки наскільки ми бачимо, що це перший в історії, можливо, в сучасній історії і взагалі в історії людства такий факт, коли державна інституція намагається довести, що це є геноцид. Тому що історія знає випадки, коли вірмени, наприклад, але шляхом приватного звернення до суду вдалося довести те, що це справді був геноцид, але суд виносив рішення щодо страхових компаній і щодо тих людей, які загинули в 1915 році, а вже їхні внуки та правнуки зверталися. Але адвокати, які працювали над цими справами, працювали 20 років. Які Ваші прогнози, чого тут можна очікувати? Який план дій?   - План дій чітко був визначений слідством і слідчою групою, яка працює у справі. Найголовніше і Ви в принципі коротко окреслили головні моменти, на які буде зосереджена увага слідства. Перше – це безумовно процесуальне оформлення відповідно до Кримінального кодексу України і інших законодавчих актів, які регулюють питання розслідування кримінальних справ, оформлення свідчень, оформлення всіх документів, злочинних наказів і тих, хто підписував їх, і хто їх видавав, і яким шляхом (саме головне) було організоване штучне знищення цивільного населення. Слідством буде встановлено. І зараз ті матеріали, які ми маємо… Концтабори, які вперше були створені зовсім не Гітлером. Концтабори з’явилися вперше, з 1919 року починаючи, на території нашої держави. Мирне населення, депортації, які старанно приховувались. Розсекречені навіть мапи депортації. Це є злочином проти людства №2, який в рамках кримінальної справи також буде розслідуваний. Тобто, зрозумійте правильно, ми говоримо не про разову акцію навіть з усіма трагічними і жахливими наслідками. Це злочинна діяльність злочинної групи, злочинними каральними органами саме проти цивільного населення і саме в рамках тих міжнародних конвенцій, документів, які визначають геноцидом. І масове знищення людей, і примусове переселення, і після того передачу дітей в силовий спосіб іншим державним органам або ж просто відторгнення від батьків - все це визначення геноциду. І Україна, до речі, не перша. Я хотів би нагадати процес по Руанді. Навіть Нюрнберзький процес візьміть, статут Нюрнберзького процесу. Зараз його фактично розвинув і вдосконалив Римський статут Міжнародного кримінального суду. Крім процесу по Руанді, Сербія. Крім цього процесу я нагадав би апартеїд. Ви згадували про відшкодування. Я вважаю, що це святий обов’язок правоохоронних органів України нам допомогти і вийти на розуміння, а куди ж продавалося те зерно, збіжжя з України, і хто скористався в тому числі й в комерційному плані з штучно вивезеного зерна з території з нашої держави в 1932-1933 роках? Де ті гроші? Хто їх отримав? Я думаю, що шляхом слідства будуть встановлюватися в тому числі й ці питання.   - Пане Наливайченко, якщо ми дивимося уважно на формулювання статті 442 «геноцид», то там йдеться про або стосовно нації, є визначення, що це таке, або етнічних груп. І от якраз ваші критика кажуть, що тут буде проблема, тому що не все можна підвести тут під букву закону, як то кажуть, в цьому розумінні. Є коментар до цієї ст. 442, але оскільки він ніколи у нас не застосовувався, ця стаття у нас не застосовувалася, то цей коментар базується на базі міжнародного законодавства, але він не містить інформації суто по Україні і суто зі сфери застосування українського законодавства. Які тут Ви бачите підводні камені? І ще одне запитання, дуже до цього дотичне. Ви за своїм рангом маєте знати тих юристів, які, на Вашу думку, могли б це зробити? Вони є? Тобто, які небезпеки? І чи є юристи, які здатні цей виклик на себе взяти?   - Це гарне питання і якісне. Безумовно ми й тому звернулися ще відразу, як порушили справу кримінальну, до провідних міжнародних юристів долучитися до того, щоб вони допомагали в роботі СБУ, а безпосередньо слідчої групи, яка розслідує цю кримінальну справу. Це раз. Друге. Наші партнери з країн-членів ЄС вже ознайомлені нами з матеріалами, які покладені в основу розслідування цієї кримінальної справи.   - Це свідчення і це архівні документи?   - Так. І плюс фабула справи і постанова про порушення самої кримінальної справи. Там виписано чітко, на підставі яких правових документів національних насамперед порушена кримінальна справа. Відтак, це міжнародні адвокати? Моя відповідь: так. Міжнародні юристи і люди, які мали відношення і мають досвід до процесу геноциду в інших країнах, які відбувалося. Я вже згадував ці країни. Моя відповідь: так, ми їх залучаємо. Неурядові організації українські. Моя відповідь: так. Організація «Меморіал», Асоціація дослідників голодоморів, до речі, організація Левка Лук’яненка, яка, до речі, теж перед порушенням цієї кримінальної справи до нас зверталася з вимогою порушити кримінальну справу. Тобто, це те, що маємо в арсеналі як неурядових організацій, так і суто юридичних можливостей залучити до співпраці в рамках цієї справи.   - Але це багато людей. Але на судовому процесі це буде дуже невелике коло осіб, наскільки я розумію. От Ви їх бачите?   - На судовому процесі буде представлений бік держави, яка має виступити з обвинуваченням. Все залежить від якості роботи слідства. І така робота має бути проведена якісно. Тут в нас ніяких сумніві немає. Хто то буде особисто? Головне, що це буде не політик. Я в цьому впевнений. Є такі юристи в Україні, є такі адвокати. І на щоденній основі в СБУ ми з ними зустрічаємося. До речі, користуючись ефіром, хотів би і подякувати їм. Я думаю, їхні імена найближчим часом стануть відомі, оскільки вони через публічні дискусії, публічні експертні висновки будуть інформувати або ж критикувати нас за роботу в цій кримінальній справі.   - Я називала час у 20 років. Які ваші прогнози?   - Наші прогнози – набагато швидше, оскільки нам ще так багато часу не дадуть працювати насамперед на тих посадах, де ми зараз є.   - Що Ви маєте на увазі? Зміну влади…   - Я маю на увазі в тому числі й політичне втручання в розслідування кримінальної справи. А відтак, щоб не було втручання в розслідування кримінальної справи, що, до речі, заборонено законодавством України. Я думаю, що за часом нам достатньо декілька місяців для того, щоб здійснити необхідні процесуальні дії після дослідчої перевірки. Простіше кажучи, ті свідчення, документи, які вже є, нам їх не треба шукати, мають бути оформлені відповідно слідчими і слідчі будуть ухвалювати рішення щодо того, на якій стадії ми будемо здійснювати, скажімо, виїмки, розшуки безіменних кладовищ, які до цього часу невідомі. Це один бік справи. І другий. Організатори і система або ж партія, яка керувала цим процесом. Якщо буде достатньо наших матеріалів, архівів, то добре, буде слідчий приймати одне рішення, якщо ж ні, то будемо запитувати в РФ, до речі. І в рамках вже кримінальної справи, без зайвого - політичних коментарів щодо того чи іншого аспекту - відкривати ці документи і надавати нашому слідству.   - Росія, власне, сприймає це як виклик, ці намагання України довести, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом. Що ми маємо? Ми маємо заяву Федерального архівного агентства Росії і його керівника Володимира Козлова: «Звичайно ніхто не планував жодного голоду». Це його заява. Вони оприлюднили документи, на яких, базуючись, вони зробили висновок: голод був, був скрізь, це злочинні дії Сталіна, але ні Сталін, ні його оточення не планували Голодомор, щоби винищити цілі етнічні групи і навіть нації. Як ми можемо протистояти цьому? І що далі з викликом РФ?   - Я Вам скажу відверто, нам не треба ні протистояти, ні іншим чином сприймати те, що є позицією іншої сторони або інших відомств іншої держави. Саме тому СБУ керується національним законодавством, нашим Кримінальним кодексом. І у нас це слідство буде проводитися нашими слідчими, нашими слідчими групами. Я вважаю, що якщо це адекватний коментар і цієї посадової особи російської, то це є свідченням того, що людина просто не бачила жодного розсекреченого документа.   - Це лютий цього року.   - Дуже добре. Ми видали це два роки тому, ці книжки. Вони на веб-сайтах є, і знаходяться в СБУ. І, до речі, ми привозили в Москву. Якби московські хулігани не побили виставку з розсекреченими документами, можливо, і в цієї посадової особи був би час зайти в посольство України й почитати. Ми намагалися донести правду. Нас просто не пустили. Тому моє переконання в самому головному. Достатньо національних засобів, слідчих органів достатньо. Є українські суди. І я переконаний: до суду буде справа доведена.   - Оскільки Ви є висока посадова особа, я дозволю собі запитати. Як Ви розцінюєте: це є крок проти Росії чи це інший вияв якихось намагань?   - Безумовно, це не є кроком ані проти Росії, ані проти жодної іншої держави або народу, оскільки… Я Вам хочу простим таким прикладом. Крім офіційної заяви наступна. Розсекречені документи 1932 року. Так звана комісія «трійки», які розстрілюють людей. Тільки одна комісія. Список людей, кого вони розстріляли і знищили. Знищували ж не тільки голодом, до речі. Це слідство вже встановило. Я просто з дозволу слідчого певним чином можу, як кажуть, надати додаткову інформацію. Але вертаючись до Росії або іншої будь-якої держави. В цих списках тих, що не знищило голодом, розстрілювали. І в списках прізвища Герман, Максимов… Це 226 сторінка нашого збірника «Розсекречена пам’ять». І далі виключно російські, німецькі, єврейські і українські прізвища. Тому говорити навіть в такому розумінні, то це навіть свідчення посадових осіб іншої держави, що вони абсолютно не в матеріалі. Відтак їх не треба навіть коментувати. В нас є документи і матеріали, які є офіційними тієї влади. Ми на них спираємося. Ми не спираємося на коментарі.   - Але ця історична правда ускладнить доведення і судову справу, оскільки мова йде не про винищення українського народу, а мова йде про винищення кого?   Мова йде… Винищення на конкретній території каральними засобами конкретно етнічної групи або релігійної. Все так, як прописано в Міжнародній конвенції. Або ж депортації примусові, або ж (читаємо національне законодавство) скорочення дітонародження, запобіганнями в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу. Так от, я Вам кажу, що в нас в розпорядженні є наступні злочинні накази пана Єжова. Це вже пізніше воно по роках з’явилося. Але наказ був чіткий, де вже влада не соромилася після нашого Голодомору-геноциду, тодішня влада, виписувати, що вороги народу в концтабори мінімум на 10 років, а другим наказом вже видали: дітей примусово забрати і віддати в примусове виховання до дитячих будинків. Тобто, геноцид походження з України захистить в тому числі і РФ, оскільки таким чином буде зрозуміло, що репресії і на їх території і концтабори з України, знаєте, коли були переведені в Казахстан і Росію, Сибір? Спочатку з’явився ЦУЛАГ в Україні, а потім ГУЛАГ всі знають де. На Соловках в РФ. Я впевнений, що слідчі і правоохоронні органи Росії якраз можуть підхопити таке розслідування наше, підтримати вийти на власне розслідування, то хто ж нищив цивільне населення в Росії мільйонами і в довгі строки.   - Пане Наливайченко, надійшло запитання від наших слухачів. «Вітаю! А хто винен у Голодоморі? Невже не самі українці? Чомусь тих же німців, французів чи англійців голодом не морили».   - Моя відповідь на підставі документів. Почитайте, будь ласка. Морили голодом німців, які жили в Україні. Каральні загони оточили Україну, саме ті області, які на той час були і зараз входять адміністративно і в нашу незалежну державу. Так само стояв каральний загін між Кримом і Україною на той час. І не давали навіть передати зерно…   - Наскільки я розумію, тут мається на увазі пасивність українців. Що, мовляв, ми не оборонялися.   Мільйони людей каральними загонами були знищені. І я от навів перший приклад, що слідство вже має, що не тільки голодом, а й розстрілювали паралельно за опір. Німці, які писали до своїх родин з Маріуполя Донецької області (відповідь шановному політику, якому, мабуть, не писали про цю провокацію) в Німеччину, заарештовують. І куди? На 10 років в концтабори. За те, що він написав, що він просить хліба у свого німця, у свого родича в Німеччині. Це теж є в слідстві. Далі. Все, що нам закидають, що ми не чинили опір. 1928 рік Павлоградське постання, територія нинішньої Дніпропетровської області. Петлюрівці там повстали. Я сам з Запоріжжя. В Дніпропетровській області документи розсекречені. Виявляється, там петлюрівці… А повстали українці, які так само… Вже тоді починалася підготовка до цього геноциду, так само села оточувалися, одне-два села Павлоградського тоді району чи області, і вони піднялися, збройний опір чинили. З 1928 року НКВС системно вилучав зброю, системно нищили інтелігенцію, системно вбивав людей сотнями, тисячами, мільйонами. Хто може це сказати? Я вважаю, що настав час в Україні, достатньо документів, слідчим шляхом, шляхом кримінальних справ доводити і відстоювати і власні інтереси, українців. От тут згадує наш читач (правильно він згадує) наших дідів і наших батьків. Знаєте чому? Я, вибачте, можливо, навіть не офіційно сказав би. Я бачу, до нас 6 червня приїжджає Гребєнщиков, «Акваріум». Російською мовою у нього була така пісня. До речі, дуже подобалася нам тоді, коли ми вчилися в університеті, що люди, які розстрілювали наших батьків, а тепер є плани на них дітей. Ну, російською мовою трошки по-іншому було. Тобто, це і гуманітарний аспект, і кримінальний, і правовий, і в тому числі й історичний. Якщо відповідь на запитання цього читача.   - З цим пов’язаний ще один закид до СБУ і до Вас особисто. Він полягає в тому, що, мовляв, СБУ замість того, щоб займатися своїми прямими функціями, перетворилася на архівну установу, яка займається історією або ідеологічними функціями. Чому не ГПУ? Чому, власне, СБУ?   - З того, що й ми почали з Вами, тому що національне законодавство визначає злочини геноциду підслідністю СБУ…   Ірина Штогрін Радіо Свобода http://www.radiosvoboda.org/content/article/1740918.html   Материал перепечатывается с интернет-сайта СБУ (см. :http://ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=87301&cat_id=39574

 

На официальном интернет-сайте Службы безопасности Украины опубликовано интервью Валентина Наливайченко газете "Україна молода", в котором
шеф украинской спецслужбы рассказал много интересного. Почитайте это интервью, и вам многое станет понятно. Текст интервью даю с небольшим сокращением на язіке оригинала:



"Валентин Наливайченко: Юлії Тимошенко я нічого не винен



Голова Служби безпеки України декларує політичну незаангажованість, «звітує» про резонансні справи та розповідає, як

вирішує проблему нестачі коштів



Валентин Наливайченко — людина не без почуття гумору. Не без куртуазних тонкощів у поводженні. Під час розшифровки

інтерв’ю наново відчуваєш, як він елегантно заокруглив деякі питання, не давши на них прямої відповіді. Але така в

нього служба. У сенсі — Служба. Закріплення Наливайченка на його теперішній посаді проходило не без драматизму. Адже

колись призначення тієї чи іншої людини головою СБУ було привілеєм та капризом глави держави. Наливайченко ж пройшов

через горнило Верховної Ради: після тривалого вичікування парламент легітимізував його статус, позбавивши

«приставки» «в. о.». Дарма що напередодні не було ніякої впевненості, що Рада віддасть потрібний мінімум у 226

голосів. І що дещиця заслуг при цьому належатиме Блоку Тимошенко, з яким відразу після голосування експерти

«повінчали» Наливайченка, подейкуючи, що зорі на небі запалюють не просто так. Тепер йому доводиться

відкараскуватися від натяків на «дружбу» з Юлією Володимирівною, виживати при нею ж прийнятому бюджеті та

розв’язувати масу інших проблем.



Не позичав жодної копійки!



— Пане Валентине, повернімось до подій місячної давнини. Коли парламент давав згоду на ваше призначення, чи стало це

для вас несподіванкою? Тим паче що за кілька днів до голосування сталися відомі ексцеси у «Нафтогазі» (за участі

депутатів від БЮТ), але згодом частина фракції підтримала вашу кандидатуру...

— За мене проголосували 230 депутатів. У повному складі голосувала тільки одна фракція — Блоку Литвина. З БЮТ було

декілька нардепів, які принципово не голосували або голосували проти мене. Для мене важать не фракції, а сам факт,

що 230 депутатів підтримали кандидатуру, яку вніс Президент. Оце об’єктивна інформація. Ніякої політичної складової

тут немає, і це значно спрощує мені життя.

— Тобто ті, хто вважає, що тепер Наливайченко мусить «віддячити» Юлії Володимирівні лояльністю, помиляються?

— Справа не в Наливайченку, а в тому органі, який я представляю. Згідно з законом про Службу безпеки, СБУ напряму

підпорядкована Президенту України, а підзвітна — Верховній Раді. Орієнтуючись на ці дві складові нашої

відповідальності, ми і працюємо. А пріоритети та завдання визначає Президент. Більше того, він указує і на терміни,

протягом яких ці завдання необхідно виконати.

— Хай так, але без голосів БЮТ вашого призначення не сталося б. Інна Богословська свого часу назвала звільнення вами

вашого заступника Тиберія Дурдинця «копійкою для БЮТ»...

— Це неправда. Я тоді ж шановному народному депутатові й відповів: «копійка» з’являється тоді, коли є

бізнес–інтереси. Я особисто попрошу «Україну молоду» взяти це на свій контроль: чи допомагає Наливайченко просувати

комусь свої інтереси та розв’язувати проблеми? А по Дурдинцю я доповідав тільки Президентові України. І далі буде

так, як вирішить Президент.

— А як щодо іншого вашого заступника — Валерія Хорошковського? Як вам працюється з таким запеклим опонентом Юлії

Володимирівни, до того ж — людиною від бізнесу?

— Нормально працюється... Ми — позапартійні, і ми поза політикою. Людей цікавлять не розборки між чиновниками, а

захищеність. Захищеність від корупції зокрема.

Ось ми викрили чергову корупційну схему: зловили на гарячому президента Всеукраїнської асоціації

сільськогосподарських підприємств. Це, на жаль, жінка... Жінка, яка вимагала у фермера «відкат» за отримання

державних інвестицій, що мали б піти на розвиток тваринництва. Перші 66 тисяч гривень бідний фермер уже приніс...

— А до чого тут СБУ?

– Справа буде в провадженні прокуратури. А СБУ в даному випадку хвилює конкретна людина. Досить розводитись про

«загальнозіркові» речі. Там, де розкрадають державні кошти, СБУ не може не реагувати. Це і є національна безпека.



Щоб «Нафтогаз» не дрімав



— І ще раз про «Нафтогаз». Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Шевченківського суду щодо неправомірності

дій працівників СБУ під час інциденту в «Нафтогазі». Якими є наслідки такого рішення?

— Такими, як це передбачено законом. Усі матеріали справи зараз витребувані Генеральною прокуратурою як наглядовою

інстанцією. І це правильно. Я постійно контактую з керівництвом ГП, от у понеділок знову доповідав Генеральному

прокурору по цій справі... Ми як законослухняні громадяни виконуємо рішення суду, але наша послідовна позиція

полягала і полягає в наступному. Енергетична безпека, баланс газу і газотранспортна безпека — це відповідальність

Служби безпеки. Ми маємо контролювати техногенний стан газотранспортної системи, надавати їй антитерористичне

забезпечення... Що стосується балансу газу, то тут нас цікавить законність і прозорість усіх операцій, які

здійснюють об’єкти господарювання на нашому газовому ринку. А тому я підтверджую, що СБУ продовжує оперативне

супроводження діяльності «Росукренерго», «Нафтогазу», «Газпромзбуту» і всіх інших структур, які були або будуть

створені суб’єктами господарювання.

— Але нардеп Роман Зварич звинувачує конкретного працівника СБУ — Владислава Вергелеса — у неправомірних діях під

час перебування у «Нафтогазі». Йдеться про сфальсифікований ним протокол. Прокоментуйте це, будь ласка.

— СБУ діяла законно. І цей слідчий також. Про це я свідчив і письмово, і усно тимчасовій комісії Верховної Ради, яку

представляє Роман Зварич і на чиє засідання я з’явився. Висновки комісії ми поважаємо, але юридичну оцінку їм має

давати лише Генеральна прокуратура України.



У Криму все спокійно, «Щит» — під контролем, а «Проект «Росія» вже відпіарився



— Давайте згадаємо справи, про які не раз писала «УМ». А потім поговоримо про деякі свіжі інциденти. Спочатку —

підкарпатські русини. Як поживає справа, порушена проти окремих русинських діячів?

— Ми завершили досудове слідство, порушили кримінальну справу та пред’явили обвинувачення конкретному громадянину,

причетному до так званого «підкарпатського сойму». Справа перебуває в суді й має судову перспективу. По цій справі

я, як колишній дипломат, вдячний і Міністерству закордонних справ за взаємодію та підтримку. З іноземними країнами

ми працюємо по дипломатичних каналах і просимо їх не визнавати цю організацію, яка не має жодних підстав

позиціонувати себе саме як організація русинів.

— А як справи у Криму, де українським громадянам масово видають російські паспорти?

— Зараз ситуація є такою, якою вона має бути згідно з українським законодавством. У нас є серйозна взаємодія з

кримським парламентом. Уряд Криму, слава Богу, часто з’являється в Києві, на нарадах Кабміну, в секретаріаті

Президента... Отож можна сказати, що центральні органи влади присутні в Криму, а кримські — тут. Зараз проблема

полягає в тому, що в Криму немає українських радіостанцій, телеканалів — словом, відсутній український інформаційний

продукт...

— І ще про Росію. Що означали бігборди, які стояли в Києві: обрис території колишнього СРСР і на ньому великими

буквами — «Проект Росія»? Що це за проект? Хто його фінансує?

— Це не український проект. Наскільки ми розуміємо, це було намагання у такий провокаційний спосіб прорекламувати

друковане видання з Російської Федерації. Але таких бігбордів уже немає. І це означає, що закон в Україні діє і що

київська міська влада проявила достатнє розуміння ситуації.

— А що ви можете сказати з приводу діяльності організації «Щит», яка силами колишніх правоохоронців час від часу

провокує фізичне протистояння в центрі столиці? Зокрема, напади на намети «Проти всіх»...

– Ми не є спадкоємцями КДБ і не працюємо проти власних громадян. І не працюємо проти громадських акцій будь–якого

спрямування, навпаки — захищаємо їх. І від криміналітету, і від нападників, як це було на Майдані. Розслідування

цього випадку взяв під свій контроль особисто Президент України. А СБУ вже наступного дня допомогла міліції

встановити організатора цього правопорушення. Це питання нашої спільної відповідальності з міліцією.



«Генералів скоротили, а молодь запрошуємо в СБУ»



— Як ведеться СБУ в період економічної кризи? Час від часу ви скаржитесь на недостатність фінансування...

— Наш бюджет на 90 відсотків складається із фонду заробітної плати. Ми серйозно затягнули паски, ще починаючи з

середини минулого року... Це була і оптимізація штатних структур, і суттєве скорочення витрат — обмеження пального,

ліміти на мобільні телефони, позбавлення ряду пільг. Вагоміша економія була досягнута за рахунок реформування Служби

й того, зокрема, що ми скоротили генеральські посади та невластиві нам підрозділи.

Проблема в тому, що цього року будуть мінімізовані всі закупівлі необхідного нам обладнання. Оце дуже болісний удар.

Будемо якось із цього виходити і просити з держбюджету більше коштів. Щодо зарплат, то вони вже не є такими критично

низькими, як у бюджеті того року. Але зараз ще рано говорити про те, що співробітник СБУ отримує гідну зарплатню.

— Скількох конкретно генералів ви позвільняли?

— Ми вдвічі скоротили генеральські посади. Колись їх було 79, зараз передбачено 36. Це означає, що кошти на

утримання генералів перерозподілено на утримання оперативних співробітників; їх ми намагаємось матеріально

стимулювати через надбавки та премії. Ми хочемо, щоб у нас працювали молоді кадри.

— І багато їх у вас?

— У мене є пропозиція до української молоді: йти працювати після закінчення ВНЗ до нас. Чекаємо бажаючих уже у

травні–червні... Може, ви через газету це проанонсуєте... Нам дуже потрібні юристи.

— А які «невластиві» підрозділи ви скоротили?

— Будівельне управління, усілякі проектні інститути, господарські підрозділи... Простіше кажучи, дачі керівництву

вже ніхто не будує.

— А ви знаєте, що цього року Київрада, щоб виконати бюджет, заклала банкам низку приміщень державних установ? І СБУ

в тому числі... Тож, якщо не повернути кредит, піде Служба безпеки з молотка...

— Ну, я в такі казки не вірю. Ми, звичайно, підтримуємо банківську систему, але... Наша будівля перебуває в

державній власності, на балансі СБУ. Ми нею не торгуємо, та й іншим не радимо.



Про шпигунів і те, як правильно вішати портрет Сталіна



— СБУ видає матеріали про Голодомор, про діяльність ОУН–УПА, повертає музеям украдені картини тощо. Вам не здається,

що ви надто вдарились у гуманітарну сферу? Від цього прямі обов’язки Служби не страждають?

— Я категорично не згоден, коли говорять про «гуманітарну сферу». Не може національна Служба безпеки не спиратись на

правдиве документальне та архівне підґрунтя. Якщо національно–визвольний рух, приміром, мав місце не тільки на

Західній Україні, а й у Харкові та Донецьку, чому я маю накладати на це грифи таємності? Президент Ющенко видав

ключовий указ про розсекречення усіх архівів, він зняв усі грифи секретності з документів ще Радянського Союзу...

А я не так давно зустрічався з американцем Морганом Вільямсом, який запропонував зробити виставку художника

Володимира Куткіна «Українці в ГУЛАГу». Куткін сам був у ГУЛАГу і створив потім цілу галерею образів та портретів.

Служба безпеки радо долучилася до ідеї у вересні–жовтні провести таку акцію. Все, що є в наших архівах, ми

обов’язково надамо її організаторам. Україна і ГУЛАГ — це маловідома тема, це десятки, сотні тисяч людей,

заарештованих лише за те, що вони не над тими дверима чи не на тій стіні портрет Сталіна повісили... Скажу чесно, що

навіть мені про ГУЛАГ не багато відомо... То який же це гуманітарний проект? Це наш національний проект.

— Даруйте за наївне запитання, але скільки за останній час ви зловили шпигунів?

— Можу повторити те, про що я доповідав Президентові за лютий–березень цього року. За статтею про державну зраду

порушено кримінальну справу стосовно трьох громадян України. Двоє з них — колишні військовослужбовці. Прізвища

називати не буду. Окрім цього, задокументовані дії одного з іноземних дипломатів, який займався на нашій території

шпигунством. Міністерство закордонних справ визначається наразі зі способом реагування.



Як не зіпсувати настрій, прийшовши зранку на роботу



— У вас новація: встановлені скриньки, в які можна вкинути скаргу вам на ваших же підлеглих. І як — скриньки повні?

— Це не новація. Так і раніше було. Днями я, наприклад, зустрічався з заявниками, які просили, щоб я їх прийняв

особисто... А скриньки такі є в кожній області. Плюс існує електронна пошта, яку я регулярно читаю.

— Пишуть аноніми?

— Будь–хто. Звичайно, якщо люди хочуть, щоб їм реально допомогли, бажано називати своє ім’я. Та навіть якщо хтось

побоюється наслідків і його не вказує, перевірка все одно проводиться. Я приймав громадян, які не задоволені

попередніми відповідями, — наприклад, двоє ветеранів СБУ не отримали всього, що їм належало за службу, перед

звільненням...

— Але найбільше скарг надходить, мабуть, на корупцію?

— Так. Був прикрий випадок, коли двоє громадян у центрі Києва погрожували себе спалити через те, що їх не хотіли

почути у правоохоронних органах. Це наша типова біда...

Ось дивіться, щойно принесли оперативну інформацію: «Співробітниками главку «К» (відділ боротьби з корупцією — Авт.)

СБУ спільно зі слідчими Генеральної прокуратури затримано при отриманні хабара у розмірі тисячі доларів США

заступника голови суду такого–то за винесення завідомо неправомірного рішення стосовно корпоративних прав...». Ось

так прийдеш на роботу зранку — і неодмінно хтось настрій зіпсує...

— Останнім часом в Україні частіше порушують тему ксенофобії. Із цим ви працюєте?

— 23 квітня ми проводимо «круглий стіл», де будуть представлені й правоохоронні органи, і громадські організації —

єврейські, студентські спілки, структури, що об’єднують вихідців з Азії та Африки. Будемо обговорювати, що є

проблемою з точки зору самих іноземців або нацменшин. Ми готові допомогти міліції і скласти програму дій. Хай це

буде не бюрократичне рішення Наливайченка, а питання, порушене спільними зусиллями.

Наталія ЛЕБІДЬ
http://ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/printable...ABA7092D1A8B69FA5?art_id=85869