Хочеться читати. усе і підряд. і це добре

поки взагалі , чогось хочеться

і дістати старі записники

дуже рідко організм вимагає писати щось собі

отаке от

і список бажань інвертлваний до "разстановок"

Проблема у тому, що я забагато на себе хочу взяти. особливо , коли кажу собі, що щось починаю розумітив  тому, що вчу. нічого. пройде

Дуже хочеться зробити милий калаш з фото. думаю не вийде. але дуже вже хочеться поділитися тими світлинами))

Люди колись переведуть себе у віртуальний режим

не будуть помирати - будуть видалятися

архівуватися і конвертуватися

і кожне наступне покоління все більше дивуватиметься: як раніше жили в "коробках", купували речі і хто ж такі матеріалісти.

дефекація буде чимось надзвичайно вінтажним або чисто спечифіічним-за-показаннями, як рукописні поштові листи зараз.

Але спочатку про це на пише Жуль Верн, а через 100 років після цього, зустрінемося з вами в одному каталозі.

*у філософії сучасність - це останні сто років. як шкода, що ми недоживемо до власної сучасності*

мені забагато усього сниться

НІЧОГО тут не зміниться

Все буде добре у Кожного З Нас

я втомився втомилася

від нарікань

від малолєтак, що обов.язково говорять про секс

від того, що ці малолєткі часто мої однолітки.

від умовностей

сиджу і нарікаю...

Вселенське заспокоєння

Знову стаю на мертву точку

вже на іншому поверсі

так завжди буває

Снилася дитина

мала дитина

моя, здається?

І що я роблю ті самі помилки

Іноді знаходжу людей, на котрих, я колись в різній мірі вплинула. по суті зовсім сторонніх людей. і зовсім ненароком.

як воно все так дивно складається? (іноді є зовсім близькі люди, в розстановці з котрими (котрих) хотілося б щось змінити, а ніби ніяк. вигладає так)

дістала старі записи.

це ті моменти ,коли вони виявляються потрібними. щоб втихомиритися, мабуть

"соромна близкість за сотню кілометрів і титячі тисяч дротів.

де кожен думає про своє

своїх

кого?

Невже ми так соромимося один одного, сонце моє!

Дай мені спокій, будь ласка.

Те біснувате, у дзеркалі, отримає усе, що захоче. та чи на довго?

скажи мені"

Сьогодні я напиваюсь без тебе

завтра  без себе

колись без алкоголю

На это никто вам не даст ответ

якщо все життя буде таке ж красиве, як ця осінь, я згодна на те, щоб вона тривала вічно

я ніколи такої не бачила

Деякі люди дууже схожі на птахів

це дуже красиві люди

на жовтій запальничці з.явився слоооон!

Іноді життя стає невикористаною можливістю поговорити

холодні вулиці

засніжені сходи

теплі клубки життя

Я живу в маленькому місті

я ношу його з собою

у рюкзаці серед книжок

у чоботях замість шкарпеток

діряве й тепле місто моє

ти спиш за шафою в кутку

ти цупиш гудзики з пальта

голосиш п.яно уночі

і дуже квапишся ти зранку

колись сховаю я ключі

то будеш жити ти у мене

навіки вірне і блаженне

маленьке тепле місто моє