-Музыка

 -Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Можливопсих

 -Интересы

slipknot воля гори дегенеративна творчЈсть дощ монологи моцарт мрЈї орбЈт ванЈльний сльзи сонце

 -Сообщества

Участник сообществ (Всего в списке: 1) Bonnie_WORLD_Creativity

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 05.02.2007
Записей: 93
Комментариев: 221
Написано: 480




“The best thing about dreams is that fleeting moment, when you are between asleep and awake, when you don't know the difference between reality and fantasy, when for just that one moment you feel with your entire soul that the dream is reality, and it really happened.”

давно мав це сказати...

Суббота, 03 Ноября 2007 г. 00:52 + в цитатник
В колонках играет - The Two Towers - Requiem Overture (Full orchestra)
Скажіть мені хто я такий??!! Для кого я... кому я..??? Мені страшно, мені холодно, врешті-решт, мені боляче.. Ховаючись під Маскою, будуючи примарні замки я втратив себе... Я ПАРАНОЇК!!!... я параноїк?? Скажіть що це не так, нехай це буде красивою брехнею, нехай вам буде глибоко начхати на те, прокинусь я завтра вранці, чи сонце більше ніколи для мене не зійде, просто допоможіть... бодай сьогодні.. Це осінь..? Осінь - не причина, вона ні в чому не винна.. Так мало статись, так сталось... рік тому я був найщасливішою людиною у світі, я міг чути Її голос, я знав, що десь далеко за обрієм є Вона... А сьогодні.. сьогодні холодно. Це патологія.. так сказала Вона, наказала забути, не перетворювати життя у міф, який так і залишиться міфом (памятаєш?).. занадто пізно.. Ослухався свого Янгола... свого ... Бога???? щоночі засинаю з Її імям на вустах, прокидаюсь... пусто. Як мені набридла порожнеча, відчуття вакууму всередині, що провільно затягує усе людське всередину, залишаючи лише пусту шкаралупу, безглуздого паяца... Я винен сам.. ізолювавши свої емоції, почуття, намагаючись вислизнути із соціуму я помер.. душею.. Можливо варто піти у найближчу лікарню, і... оселитись там?? Хоча, що це вирішить?? Абсолютно нічого.. Потрібно пристосовуватись, мінятись, влазити у загальноприйняті рамки... Я НЕ ХОЧУ!!!! я не можу так.. мені плюватина тих, хто з обличчям дитини, що щойно усвідомила скінченність життя, видає "перли" на кшталт: "Та забий ти на Неї! Знайди собі якусь тьолку, шоб можна було перепихнутись, а далі якось буде..." ЗДОХНІТЬ ТВАРЮКИ!!!!!! Тупі виродки, що не варті і Її погляду... БИДЛО.. так, саме бидло, тому, що людина не може керуватись лише періодичними викидами тестостерону... Якщо я не правий, то каменуйте мене, заплюйте, але зробіть це відкрито.. привселюдно.. Не потрібно встромляти ножа у спину.. Можливо я псих, можливо ще один ненормальний, що випхався у світ зі своїми дурнуватими ідеями... можливо... Мені потрібна підтримка........ тихо...



Процитировано 1 раз

Гм,.. буде без заголовку...

Воскресенье, 21 Октября 2007 г. 02:17 + в цитатник
В колонках играет - Аж самому страшно... Placebo - Song to say goodbye
Настроение сейчас - Розбитий і погано склеєний..

На годиннику перша ночі, а мені якогось не спиться.... Вирішив переглянути старі фотки... натрапив на минулорічну осінь..., як все ж таки тоді було гарно... Була Вона, було ВСЕ.., БУЛО.! Щось останнім часом мене переслідує минулий час. Було, були, прийшли, сміялись... ЖИЛИ??? Я втомився грести прот цієї течії, мені набридло копатись у власних мізках, шукаючи там поясненя на все, хочу взяти тайм-аут... Арбітр, де твій клятий свисток?! Тихо... хто б сумнівався. Ну, що ж, продовжимо курс самознищення під назвою "життя". Одягаю маску абсолютної безтурботності і чакаю на завтра... Буде новий день, буде щось нове... БУДЕ - це звучить заспокійливо.

 (507x699, 93Kb)

Фотографії.

Вторник, 10 Июля 2007 г. 09:02 + в цитатник
В колонках играет - Нічого
Настроение сейчас - Спати хочу..)

Сьогодні зранку була гроза, що власне і примусило мене встати у таку рань. Я не виспався ... Десь до третьої ночі переглядав Її фотографії.... Боже, яка ж вона все таки прекрасна. Ці очі, риси обличчя, волосся... Вона далеко. Єдине, що залишилось - фотографії. Мабуть все ж таки потрібно подякувати тим, хто винайшов таку корисну штуку...
Тому нарешті зібрався і організував фотоальбом)) Поки що маленький, але це справа часу. Наразі лише місто... Місто, яке подарувало мені стільки щастя, і водночас це все щастя забрало. Місто, яке недарма називають одним із найкрасивіших в Україні і яке приховує у собі купу різної гидоти. Місто, яке так подобається Їй... Отож, Пані та Панове, місто легенда - Львів, у всій своїй красі.

Коли це ЗАКІНЧИТЬСЯ????!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Суббота, 07 Июля 2007 г. 01:28 + в цитатник
В колонках играет - ТОЛ - Одиночество
Настроение сейчас - глибока яма..

Одиночество
Одиночество.
Куплет 1:
Одиночество… Одиночество… Я один – ты не увидишь! Я один!!!
Я не знаю, как долго я выдержу это, мне тревожно – паника…
Вокруг всё мрачно тихо и пусто.
Я загинаюсь, я плачу беззвучно.
Всё, что мне нужно сейчас – будь со мной!!!

Припев:
Не оставляй меня
Мне без тебя ещё хуже, чем с тобой
Не оставляй меня
Я позавидую мёртвым

Куплет 2:
Я порвал всех проституток - один…
Я размножаюсь перед зеркалом - сам…
Я ненавижу одиночество из-за всех…
Я сам, я сам, я…
Одиночество… Одиночество… Одиночество… Одиночество
Одиночество… Одиночество… Одиночество… Одиночество

Припев:
Не оставляй меня
Мне без тебя ещё хуже, чем с тобой
Не оставляй меня
Я позавидую мёртвым

Куплет 3:
Одиночество… Одиночество… Я один ты не увидишь! Я один!!!
Я не знаю, как долго я выдержу это, мне тревожно – паника…
Пожалуйста, побудь со мной ещё не много
Я не хочу опять остаться один
Пожалуйста, побудь ещё не много
Я ненавижу оставаться один

РИФ:
Я НЕНАВИЖУ ОСТАВАТЬСЯ ОДИН…!!!
Я НЕНАВИЖУ ОСТАВАТЬСЯ ОДИН…!!!
Я НЕНАВИЖУ ТОГО, КТО ОДИН…!!!
Я НЕНАВИЖУ ОДИНОЧЕСТВО…!!!

Припев:
Не оставляй меня
Мне без тебя ещё хуже, чем с тобой
Не оставляй меня
Я позавидую мёртвым


Автор: Прозоров
Выдано в печать 29.07.2003г 0.13 по компьютерно-киевскому времени.


Я розлітаюсь на шматки... Весь цей "мотлох" в голові не дає мені спокою. Лише один день проведений тет-а-тет з своїми думками перекреслив усі намагання бути "нормальним". ВАЖКО!!!.... БОЛЯЧЕ!!!... холодно. Крізь відчинене вікно в кімнату залітаю поодинокі каплі дощу. Темно... Вода вплавлюється у шкіру, пропалює наскрізь але не проглушує біль, що виривається зсередини..
Я МУШУ з цим жити, просто не маю права на коротку мить здійнятись в небо і полетіти на зустріч з БЕТОНОМ!!!!! Я "хворий", але не потрібно мене лікувати - буде лише гірше... Потрібно лише...

)))) ФАК ОФФ!!!!!!!!!!!!!!!!!

Пятница, 06 Июля 2007 г. 03:18 + в цитатник
В колонках играет - Stone Sour - Through glass
Настроение сейчас - ...

Нарешті здав сесіюі і з чистою совістю можу іти на заслужений відпочинок. Але, чи потрібно воно мені? Адже за ці декілька днів, що просидів вдома без екзаменів, без нету, без простого спілкування я на ще один крок наблизився до повного божевілля... Потрібно йти на роботу і крапка. Просто життєво необхідно зайняти свою дурнувату голову чимось таким, що б допомогло спокійно спати вночі, чимось таким, що б допомогло справлятись з приступами депресії... Музика, нажаль, вже майже не допомагає. Пробував читати Кінга, того Кінга, кнрижки якого я міг читати цілодобово, перериваючись хіба що для того, щоб перекусити - ЛАЙНО!!!!! Я так не можу... Адже навіть стиль написання нагадує ЇЇ... ЇЇ розмову, ЇЇ щоденники, яких уже давно немає... Єдине, що мені зараз допомагає, так це погода - дощ вночі, і хмарно вдень. Просто чудово для роздумів...

Сесія...

Среда, 13 Июня 2007 г. 15:23 + в цитатник
Зважаючи на те, що невдовзі літо, а значить і канікули, у мене почалась сесія. Як завжди неочікувано..)) Не знаю чому, але сесія чимось мені подобається. Можливо через те, що під час здачі екзаменів, заліків, і інших нікому не потрібних речей, навалюється стільки "проблем", що думати про щось окрім навчання просто не вистачає часу. Звучатиме дещо егоїстично, але мені так простіше... простіше жити. залишається лише НІЧ. Можу спокійно прокинутись десь о 4 ночі і потім до самого ранку не стуляти очей... Думаю про неї...

Привіт))))

Вторник, 22 Мая 2007 г. 12:13 + в цитатник
Давненько я сюди не заглядав. Просто не було настрою, та й, відверто кажучи, особливого бажання щось писати також не знайшлось, тому довелось дещо забити на щоденник. Але зараз вже все добре... Відносно добре. Тому скоро знову почну фладити, тим паче, у мене вже є деякі ідеї... Чекайте, я скоро вернусь ))

те, що так довго чекаєш - не завжди те, що тобі насправді потрібно

Пятница, 04 Мая 2007 г. 20:25 + в цитатник
В колонках играет - ТОЛ

ТОЛ "Утопия".... Два слова, лапки і тире... Ефект атомного вибуху. Це просто неможливо виразити словами. Це просто потрібно почути, відчути кожним хворим нейроном. Закритись в кімнаті і, забившись у куток, насолоджуватись... Насолоджуватись мовчки, впялившись у одну точку. Пропускати крізь себе кожну хриплу ноту. І вірити, що все це не з тобою.... Дивно, але чомусь хочеться затягнутись сигаретним димом. Просто зробити один глибокий вдих і отямитись лише тоді, коли жар обпече пальці. Давно такого не було. Я вже було почав забувати, яка вона на вигляд... ДЕПРЕСІЯ. Сподіваюсь, це лише на сьогодні... Я ВІРЮ, що це лише на сьогодні.

Дивно, але правдиво

Понедельник, 23 Апреля 2007 г. 19:40 + в цитатник
В колонках играет - Slipknot - Purity
Настроение сейчас - Так собі, десь на 4 з мінусом

Мы смеёмся над смертью и покупаем килограммы таблеток в аптеке;
Мы говорим, что жизнь прекрасна и идём в магазин за ещё одной бутылкой водки;
Нам насрать на общественное мнение, и мы постоянно спрашиваем: "как я выгляжу?";
Мы любим одиночество и крепко сжимаем в руке мобильник;
Мы считаем, что наш дом - наша крепость, и по ночам мы боимся, что его взорвут вместе с нами;
Мы уверены, что абсолютно спокойны и тянемся рукой к очередной сигарете;
Мы шокируем людей и боимся сказать "люблю";
Мы не доверяем людям и, как минимум, раз в неделю плачемся кому-нибудь в жилетку; мы не верим в любовь и по ночам плачем в подушку;
Мы живём сегодняшним днём и строим планы на завтрашний;
Мы из принципа не смотрим новости по телевизору и читаем их в интернете
Мы очень самокритичны и любим только себя;
Мы ненавидим наше правительство и с удовольствием отмечаем день независимости;
Мы прощаем себе все ошибки и косо смотрим на тех, кто их совершает;
Мы не верим в идеальных людей и каждый день в толпе высматриваем свой идеал;
Нас тошнит от толпы в метро по утрам, и мы каждый день терпеливо стоим на платформе в ожидании поезда;
Мы выбираем, что нам слушать и невольно подпеваем "фабрике" где-нибудь на улице;
Мы всегда говорим то, что думаем и почти разучились искренне улыбаться;
Мы хотим, чтобы люди принимали нас такими, какие мы есть и часами торчим перед зеркалом;
Мы любим умные фразы и не понимаем сами себя;
У нас куча нераскрытых таланов, и мы ничего не делаем для того, чтобы они раскрылись;
Мы ненавидим дни рождения и всегда их отмечаем;
Мы обожаем спать до полудня и ставим будильник на 6 утра;
Мы всегда добиваемся того, что хотим и боимся быть никому не нужными;
Мы пишем свои личные дневники и хотим, чтобы их читали

Це не я написав. Просто копався у своїх творчих резервах і наткнувся на ось таку штуковину)) Аж дивно, наскільки точно і наскільки чесно. Таке враження, ніби хтось прочитавши усі думки, пребравши по кісточках усі почуття, просто скопіював усе, що твориться у душі на папір, чи то пак на монітор...

 (640x480, 83Kb)



Процитировано 1 раз

Вже краще...

Воскресенье, 22 Апреля 2007 г. 21:30 + в цитатник
 (250x519, 32Kb)
Настроение сейчас - все добре )))

Хех... Викрутився. Думав, що знову почнеться депресія, але якось воно минулось. Потрібно було просто поговорити з другом. Потрібно було відпочити... Навіть дозволив собі випити пива)) Так що наразі усе знову добре (майже усе)і у мене знову купа нових ідей...


Поиск сообщений в Можливопсих
Страницы: 9 ..
.. 6 5 [4] 3 2 1 Календарь