Хочу посидіти в темряві… абсолютній… ідеальній… немає нічого ідеального..? Є! Але не темрява… навіть ніч не врятує…САМООБМАН!!!!!! істина..?
Не хочу в лікарню… білі стіни… білі халати… білі люди… МЕРТВІ люди..? Мабуть доведеться… та ПІШЛИ вони…
Білий – чорний… чорний – білий… сірий… ЗЕЛЕНИЙ!!!!! Хочу зелені, Хочу сонця, Хочу, щоб перестав дощ… звільніть небо… ЖИТИ… пити.
Я змерз… провітріть мені мізки… вони запліснявіли…сіра пліснява… сіра цвіль…ЦВІТ…?
Я не хочу депресії… заберіть ЦЕ від мене… заберіть мене від ЦЬОГО… мені НЕ страшно… просто гидко… вже байдуже… дихати..?
Не вмикайте звук!.. прислухайся, як співає тиша… як падають краплі на долоні… як догорає серце… зробіть ТИХІШЕ!!!!!... ТИ ЧУЄШ?..................

В колонках играет - U2 - When I look at the world
Настроение сейчас - Gooooooooood!!!!!!!!!!!!!

УРА!!! СЬОГОДНІ ДОЩИК))))) ТЕПЛИЙ, СВІЖИЙ, ВЕСНЯНИЙ...

Настроение сейчас - Спокій... душевний спокій

Всетаки класно от так от просто не забивати голову безглуздими думками, просто насолоджуавтись, просто брати від життя усе можливе. Єдине, що трохи псує настрій, так це те, що у стані постійного піднесення важко щось писати... Треба вчитись. Або забити на всю писанину... Я ще подумаю. А так ніби все добре, нещодавно знайшов концерт Апокаліптики - тішусь, як дурень цвяшком))) А вчора... Ні, якось не хочеться згадувати. Отже, усе гарно, усе цвіте і пахне, усе - живе!!!

Минув ще один хороший день, хоча і пятниця 13 ))))

В колонках играет - U2 - Beautiful day
Настроение сейчас - ВЕСНА!!!!!!!!!

Сьогоднішній день видався направду хрошим)))

1) Сьогодні вихідний, коли не треба вставати спозаранку, нашвидкоруч заварювати каву, а потім тягнути свою дупу в Універ. Я НАРЕШТІ ВИСПАВСЯ!!!!

2) Погоде просто як на замовлення. Правда, зранку було пасмурно, але згодом з-за хмар вилізло СОНЕЧКО і все стало на свої місця. ВЕСНА НАДВОРІ!!!

3) Зваживши всі за і проти я все ж таки вирішив вилізти на вулицю. Потинявся по Львову, сходив на вокзал (потрібно було зустріти маму))). Він майже не змінився... Хех... ЛЮБЛЮ Я ЗАЛІЗНИЦЮ!!

4) Нарешті зявився інтернет. УРА!

5)Знайшов у себе стареньке хороше U2 тепер не даю спати сусідам =)

Коротко кажучи, поки що - УСЕ ЧУДОВО!!!!

В колонках играет - Korn - Got the life
Настроение сейчас - Досить непогано.

Я відкрив свої очі… Ти відкрила мені очі. Я побачив новий світ. Я побачив небо…
На вихідних я побував за містом. Просто втік від реальності, від лабіринту міських вулиць, від самого себе. Години дві просто дивився на горизонт, на зелену траву, на небо… Небо чисте, небо бездонне, небо кольору твоїх очей. Дихав вологим прохолодним повітрям і… і просто хотів жити. Вперше за стільки часу… це прекрасно. Отак просто дихати, просто дивитись, просто знати, що десь там, за обрієм ти також дивишся на це ж небо, дихаєш тим же ж повітрям. Дякую… Я зрозумів, що жити треба, хоча б для того, щоб жити, щоб надіятись, мріяти… Можливо, деякі мрії безпідставні, ніколи не стануть реальними, але ж вони допомагають жити, запалюють світло у безпросвітній темряві, дають крила падаючому у прірву. Я знайшов нову стежку в житті. Знайшов завдяки тобі. ДЯКУЮ, ТИ ПРОСТО СУПЕР.
Отож “Нове життя ” дубль другий…

В колонках играет - Fakultet - Вже не сон
Настроение сейчас - Всередині порожньо...

Сьогодні особлива ніч... Магічна ніч... Минуло стільки часу, все змінилось, але водночас усе таке саме. СІМ місяців...
- Тук-тук, ти вдома?
- Так
- Ну, тоді привіт.
Саме сьогодні в ніч з п'ятниці на суботу, в ніч з шостого на СЬОМЕ, сьогодні, тільки СІМ місяців тому... НАВІЩО??! Адже нічого цього могло і не бути... Так треба? Можливо... Тоді чому... хоча... яка різниця... Головне, що це було! Це було?... Було! Було! Було! Було! Це все не сон, адже неможливо заснути восени, проспати все життя, і прокинутись посеред зими, усвідомлюючи, що все зникло. Так не буває! Але навіщо це все? На що я надіявся? На те, що за декілька днів зможу змінити світ? Перетворити його у казку? Чи може на те, що Бог побачивши, що ще не все втрачено, допоможе? Наївний придурок! Розплющ очі! Світ змінили до тебе! Змінили безповоротно! Продавши все, що тільки можна було, спустили отримані гроші на алкоголь, траву і повій. Цього мало!? Давайте продамо душу! Адже нам вона дісталась задарма, у нашому світі вона не потрібна!!! потрібна?... кому?
Невже так безглуздо вірити у те, чого ніколи не буде? Я не хочу бути просто запрограмованим мудаком, існування якого зводиться лише до виконання банальних, примітивних задач... Це несправедливо! Це не правильно! Так не повинно бути! так є...
Живемо у циклічному, примітивному світі, намагаючись усе пояснити, всюди залізти брудними пальцями, перебрати усе по частинах, написати безглузді закони і викинути на смітник, як використаний матеріал. Розбивши усі святині, сплюндрувавши віру, намагаємось втиснутись у рамки створені нами ж. Я втомився... втомився щодня себе переконувати, що все буде добре, втомився щодня розчаровуватись у власних словах, втомився кричати в пустоту...
Моя "Маленька_К", мій любий Янгол, якщо читатимеш ці рядки, знай, ніщо й ніколи не примусить мене забути, забути про те, що було й могло бути. Ти зникла... перетворившись в Осінь... Зникла так само раптово, як і з'явилась. Це важко - усвідомлювати, що нічого вже не можна повернути, що все так і залишиться спогадом. Ще важче - надіятись почути бодай слово, прочитати хоча б рядок, хоча б банальне "Привіт". Є багато причин, через які ми не можемо бути разом, але я не розумію одного - чому ми не можемо просто спілкуватись? Хоча б час від часу?

Прости мене, бо я грішний... Порушивши всі заповіді я придумав нові, які з таким же ж успіхом переступив.
Я вбивав. Вбивав себе і неодноразово - заганяючи у глухий кут і каменував власними мріями, вбивав надію, але вона живе, вбивав усі спогади але вони знов і знов воскресали... Каюсь...
Я крав. Крав твій спокій, крав твої ночі, намагався забрати тебе у створений для нас світ. Я вкрав у нас усе... Каюсь...
Я зрадив. Клявся, що зникну, клявся, що помру для того, щоб дати тобі спокій... і... зрадив власним клятвам... Прости...
Перетворивши кожен день у сіру буденність я забував про те, що ці дні святі. Святі, бо з тобою... каюсь...
Каюсь за те, що народився, каюсь за те, що одного разу постукав у твої двері, і приніс тобі стільки болю, каюсь, що не міг бути поруч тоді, коли тобі цього треба було, каюсь , що був з тобою тоді, коли тобі потрібно було залишитись насамоті, каюсь, що зараз пишу ці безглузді рядки...
Якщо зможеш - пробач...

В колонках играет - S.O.A.D. - Aerials
Настроение сейчас - Різкий стрибок у прірву.....

ФАК!!! Перечитав усю дурню, яку щойно написав і вжахнувся. Ось це і є теперішній Я? Набіса я усе це пишу? Кому воно треба? Мені? А хто такий я, шоб для мене щось писали? Може це треба тобі? Так, тобі, хто зараз читає ці рядки. Скажи воно тобі треба? Вислуховувати чергового мудака, який не здатен навести лад у своїй голові... Підтирати йому соплі і забивати черговий цвях у його труну. ЦЕ ТОБІ ПОТРІБНО????!!!!!!!!!! Якщо так, то скажи. Я далеко. Я сиджу з іншого боку монітора. Я не зможу тебе дістати. Тому скажи. Скажи усе, що думаєш, усе, що накипіло в душі, всі ті слова, які до сьогодні ти кричала у порожнечу. Сьогодні я буду порожнім місцем... Розріж моє серце і там ти побачиш себе, спали мою душу, тому, що вона належить тобі. Зітри мене з лиця землі...
Благаю... молю... заклинаю...................... Хто-небудь убийте мене!!!!!! Я так не можу...... я хочу жити..... я хочу дихати...... я хочу знати.........
Знаю. зранку пожалкую про ці слова, але зараз не ранок.... Зараз ніч, - Благословенна ніч. Мій крик не почує ніхто, тому, що я давно німий...... Спаліть моє серце...................

В колонках играет - S.O.A.D. - Spiders
Настроение сейчас - Весняна депресія ???

Поринаю у темряву весняної ночі. Крізь кватирку у кімнату вриваються пяні крики, свист, сміх. Комусь смішно... Комусь весело... Для когось прийшла весна... Вітаю. Нарешті дочекались. В повітрі літає сонце. Воно вривається у кожне сарце і розтоплює усі залишки зимової сплячки. Воно вривається у кожне серце??? По дорозі з дому до Львова, відчув, чим же ж насправді пахне весна. Це своєрідна суміш із запаху поту, немитих ніг, моря гормонів, що фнтаном бють із кожного, а також цвітом аличі. Її у Самборі багато. Такий букет із запахів накриває з головою, топить у собі, затягує у вир весняного безумства... СТОП! Потрібно перевести подих. Потрібен ковток прохолодного повітря, потрібен осінній дощ, що здатен змити всі дурні думки, навести лад у голові, потрібна осінь. Чи хоча б зима... НІ, весна - це не погано, навіть зовсім навпаки, але вона занадто швидка, занадто енергійна...
Ще раз усіх з приходом весни.