Где сохранение СССР по решению народа на Референдуме от 17.03.1991 г.: должностные лица - мошенники обманули народ Советского Союза?!

Четверг, 10 Ноября 2022 г. 13:39 + в цитатник

По-русски:

Если Вам указывают на юридические документы о якобы прекращении существования Союза Советских Социалистических Республик (Соглашение о создании Содружества Независимых Государств (СНГ) от 08.12.1991 г. - так называемое «Беловежское соглашение», Протокол от 21.12.1991 г. к Соглашению о создании Содружества Независимых Государств, Алма-Атинская декларация от 21.12.1991 г., Декларация Совета Республик ВС СССР от 26.12.1991 р. № 142-Н и т.д.) - то эти документы юридически никчемны, так как они подписаны не имеющими надлежащего права на подписание таких документов должностными лицами и это даже без последующего утверждения надлежащим легитимным образом.

Решение народа Советского Союза на Референдуме СССР от 17.03.1991 г. о сохранении именно СССР (без всякой последующей мошеннической подмены должностными лицами единого государства СССР названием СНГ) имеет более высокую юридическую силу, и это является только юридическим доказательством всей цепочки мошеннических действий должностных лиц по присвоению собственности народа СССР - работодателя этих должностных лиц.

По-українськи:

Якщо Вам вказують на юридичні документи про нібито припинення існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік (Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД) від 08.12.1991 р. - так звана "Біловезька угода", Протокол від 21.12.1991 р. до Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, Алма-Атинська декларація від 21 грудня 1991 р., Декларація Ради Республік Верховної Ради СРСР № 142-Н від 26.12.1991р. і т.д. ) - ці документи є юридично нікчемними, оскільки вони підписані посадовцями, хто не мав права підписувати такі документи і це навіть без наступного затвердження належним легітимним чином.

Рішення народу Радянського Союзу на Референдумі СРСР від 17.03.1991 р. про збереження саме СРСР (без подальшої шахрайської заміни посадовцями однієї держави СРСР на СНД), має більш високу юридичну силу, і це є тільки юридичним доказом усього ланцюга шахрайських дій посадовців щодо привласнення майна народу СРСР - роботодавця цих посадовців.