Сунна, не знаю, де це все реєструється, але в інеті взагалі ждного посилання нема... Тобто, доведеться питати. І є одна людина, яка це знає. Треба буде її ще раз спитати, так спитати, щоб стовідсотково відповіла:)

Suhrida, я теж з народження чув лише російську. І думаю я переважно російською. Тобто, коли не ставлю собі за ціль думати якоюсь іншою мовою. Але рідна для мене є українська.:)
А щодо введення другої державної мови, ти можеш пояснити, в чому серс такого заходу?.. Тобто, що від цього зміниться до кращого?..

Сирожик, думаю, що друге питання ти адресував до Suhrida , вірно?

Сунна, ага. Блін, помітив, але не виправив... Зараз відредагую

ти просто читаєш мої думки

Квітка, Коротко і зрозуміло :)

1. мова держави, моїх думок, мого спілкування. спілкуюся іншою мовою лише тоді коли людина зорвсім мене не розуміє.
2. Українська.
3. В Україні державна мова українська.

Зараз перебуваю у поступовому осмисленні необхідності переходу на українську мову. Психологічно цей процес почався від помаранчевої революції.
1. Рідною для мене є українська. Поки що принципово для мене це питання не стоїть.
2. В буденному житті на 70% користуюся російською. Але впевнений, що це співвідношення поступово зменшиться на користь української мови. До цього йду. Мій батько 20 років прожив у Росії, мати - з українського села. Відповідно, їхня мова - суржик. Хоча я вдома користуюся чистою українською.
3. Я проти двомовності, незалежно від того, що спілкуюся нею більше.

Спілкування російською - це ознака неповаги до себе як до українця. Нам потрібно навчитися поважати себе.

Shurrick, Поважаю і підтримую. Ти на вірному шляху! :) Приємно читати такі пости, чесне слово! Душа радіє.

Shurrick, щодо неповаги до себе, як українця, тут ти не правий. Мої батьки, наприклад ,просто не можуть украхїнською спілкуватися. Просто через те, що вони її гнормально не знають. Так само, як і я, в певній мірі. Не поважати себе - це коли українець каже, що треба надавати статус державної російській. :-\\\

Сунна, Из-за того, что люди хотят и любят говорить на русском, но приходится говорить на украинском, часто получается суржик (а это, на мой взгляд, ещё хуже, чем два гос. языка, потому что мы смешны в своих попытках быть истинными украинцами). Чистый украинский язык очень красивый, но нужно, чтобы он лился из сердца, а не из под палки… Это моё мнение.
Знать два языка, думаю, не так плохо. Процент русскоязычного населения значительно превышает остальные. У нас есть свой язык, но когда попытки доказать свою независимость переходят в фанатизм, это не мудро (тоже только моё субъективное мнение). Существование двух языков, наоборот, сгладит языковые конфликты…
Я слишком уважаю выбор человека и у меня не так много патриотизма (во мне течёт не только украинская, но и белорусская и русская кровь).

Сирожик,
Я не наполягаю на введенні другої мови.
Але якщо б ввели другу мову, я б не заперечувала, навіть підтримала.

У меня просто дежавю какое-то.

1. є рідна країна, рідні батьки, рідна мова...їх любишь, але це не заважає тобі любити інші країни, мови і таке інше...але рідні завжди залишаються рідними! так вже склалося що в нашій сімї спілкуються російскою, але моя мати з дитинства вчила мене рідної мови, читала книжки, казочки...
2. хоча я спілкуюся російскою найчастіше але дуже люблю і рідною мовою поспілкуватися...
3. розмаїтя мов спілкування в любий країні світу не вимагає їх державності.....кожен спілкується так як йому зручно...але державна мова - вона одна повина бути...є зазвичай виключення...але в загалі то повина бути одна!

LI 3.9.25

Suhrida, щодо української... А чому росіяни в німекццині не приходять кудись в офіційні заклади, й не посчинають розмовляти російською лише через те, що погано знають німецьку?.. Так само і з суржиком. Тебе ніхто не змушує говорити в повсякденні українською. Але, на мою думку, в державних установах усі повинні говорити українською. Хоча б суржиком.
А введення другої державної мови - це величезний крок назад. Бо тепер усі росйськомоні громадяни говоритимуть, що їм українська взагалі не потрібна ,і т.п. Розумієш, якби все будо збалансовано, і не було б такої нетерпимості о української, тоді можна бло б про щось говорити. А так... Ні, неможна. Принаймі, зарано. Хоча ні, е просто не має ніякого сенсу.

Odopsha, :) Ага. Але головне тут, на мою думку, не проблема мов, а саме питання про рідну мову.

Сирожик, я не збираюся вирішувати, кому що потрібно робити. Наша дискусія ні до чого не приведе. Кожен має право на власну думку і в мене вона російська).

Suhrida, :) Справа в тому, що чим менше буде прибічникв ідеї другої державної, тим менше хлопіт з нею буде;) Добре, проїхали:) Бо ще посваримося ні з того ні з сього

Исходное сообщение Suhrida
Сунна, Из-за того, что люди хотят и любят говорить на русском, но приходится говорить на украинском, часто получается суржик (а это, на мой взгляд, ещё хуже, чем два гос. языка, потому что мы смешны в своих попытках быть истинными украинцами).

Проблема знання української мови тягнеться не один рік. Все це наслідок русифікації і заборона розвитку українскьої культури. Це можна і треба подолати, але потрібне усвідомлене бажання громадян України, бо за допомогою сили великих результатів не буде. Якщо ми вчимо англійську мову, і деякі її знають дуже і дуже гарно, то чому ж тоді потрібно себе принижувати, кажучи, що я не вмію розмовляти українською і через це говорити нею не буду? І взагалі, суржик у наш час - це перехідний етап, тобто він є нормальним для людини, що півжиття розмовляла однією мовю, а потім перейшла на іншу. Якщо така людина буде усвідомлювати проблему суржику, то пройде не дуже вже й великий час, як вона цю проблему подолає.
Я от тільки маю кілька питань до тебе. Ти кажеш, що люди люблять і хочуть розмовляти російською. Хто їм забороняє? Де це ти бачиш? Українською вимушені розмовляти вони, тому що живуть в Україні. Не подобається? Їдь в Росію. Там таких вимог ставити не будуть. Але ж чому в РФ ми повинні розмовляти російською мовою, і ніхто не ставить питання, що я люблю і хочу розмовляти українською, тож введіть в РФ другою державною мовою українську. Такі заяви будуть абсурдними. І останнє, що мене вельми обурило. "мы смешны в своих попытках быть истинными украинцами" Ми - це хто? Якщо під словом "ми" ти розумієш себе, то це особисто твоя справа, а якщо українців загалом, то тоді твоє твердження є абсурдним і принижує принаймі мою гідність. Як можуть українці бути смішними у спробах бути справжніми українцми? Українці і так вже є українцями :).

Чистый украинский язык очень красивый, но нужно, чтобы он лился из сердца, а не из под палки… Это моё мнение.

Так. Тут я абсолютно згідна. Має бути усвідомлене розуміння і бажання розмовляти українською. Цього я якщо і не добиваюсь, то хоча б палко бажаю.

Знать два языка, думаю, не так плохо.

І тут згідна. Я стою на позиції, щоб всі пристойно знали як українську, так і російську. Це не складно.

Процент русскоязычного населения значительно превышает остальные.

Хто такі "остальные"? Українців в Україні найбільше. Ну а серед нац. меншин, то так, росіян більше. (чи в цьому, чи у щоденнику "Kiev" наводилися статистичні данні. Варто почитати. Там все чітко про це написано) Так що цього аргументу недостатньо, аби створювати двомовну державу.

У нас есть свой язык...

Правильно, у нас є своя мова, а своє ми маємо знати. :)

...но когда попытки доказать свою независимость переходят в фанатизм, это не мудро (тоже только моё субъективное мнение).

Згідна. Але де ти бачиш тут фанатизм? Особисто я зовсім не намагаюсь довести, що ми незалежні, бо тут нема чого доводити. :) Ми і так "суверенні і незалежні..." (ст. 1 Конституції України)

Существование двух языков, наоборот, сгладит языковые конфликты…

Так ніхто ж не перешкоджає існуванню російської мови. Ст. 10 Конституції Укаїни: "В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України".

Я слишком уважаю выбор человека и у меня не так много патриотизма (во мне течёт не только украинская, но и белорусская и русская кровь).

Я теж дуже поважаю вибір людини, якщо він зроблений усвідомлено, а не за принципом як всі, так і я. Ну і до речі, в мені теж тече російська кров. Ну і що? Я себе все-одно вважаю українкою.

Фуф... Розписала... З нетерпінням чекатиму твоїх коментарів :)

Исходное сообщение Сирожик
Odopsha, :) Ага. Але головне тут, на мою думку, не проблема мов, а саме питання про рідну мову.

Так, питання ширше і більше стосується вашого ставлення до рідною мови. Але пропустити і не прокоментувати певні моменти я просто не можу. Я вважаю це за свій обов'язок :)

Так що за відчуття дежавю вже вибачайте =)))

Suhrida, до речі, ще про суржик. Якщо ти не в курсі, то у Франковську теж, наприклад, багато русизмів використовують. Так, "по приколу". Тож аргумент про суржик відхилено;)

Сунна, я буду говорить на том языке, на каком мне хочется говорить. Я не живу в РФ и меня мало касаются языковые проблемы там.
Прости, я не хотела никого обидеть.
Наверное, я просто не понимаю, но считаю, что если мы уже являемся украинцами, то не нужно никому ничего доказывать..., а само стремление смешно.
Остальные – я имела ввиду остальное (по мимо украинцев) население Украины). И это я сказала к тому, почему именно русский язык претендует на второй государственный.
Я не считаю что кто-то кому-то чего-то должен. Кто захочет, тот будет учить и знать.
Где фанатизм? Когда один человек притесняет интересы другого человека из-за национальных вопросов, это я уже считаю фанатизмом.

Исходное сообщение Сирожик
Shurrick, щодо неповаги до себе, як українця, тут ти не правий. Мої батьки, наприклад ,просто не можуть украхїнською спілкуватися. Просто через те, що вони її гнормально не знають. Так само, як і я, в певній мірі. Не поважати себе - це коли українець каже, що треба надавати статус державної російській. :-\\\

Можливо й так. Але я виходив з наступного:
Багато років українська мова та й культура взагалі притискалася імперією. Був штучно створений стереотип про недорозвиненість та ницість всього українського. І тоді українці, приймаючи на себе роль другосортної нації, погоджуючись із цим, намагалися прикидатися росіянами, всіляко відкидаючи приналежність до української еліти. Заперечували своє українство, хоча на той час були найрозвинутішою нацією у складі Союзу в інтелектуальній та економічній сферах.
Тепер ми стали незалежною країною і маємо пишатися цим. Але старі комплекси в нас залишилися. Багато хто вважає українську мову низькосортною й використовує інші. Людина з високою національною свідомістю не пожалкує кілька місяців, щоб вдосконалити свою мову. Звісно, є виключення. Але до цього необхідно прагнути.

"Щоб змінити світ, почни з себе" (с).

Shurrick, щодо історії, то я все це розумію... І що починати треба з себе, теж розумію...
Але щодо вдосконалення мови, все ж таки не погоджуся з обою. Дорослій людині, коли їй вже років так 40, досить важко цим займатися, та ще й бракує часу... Бо є інші турботи: сім'я, хата, робота... Тимбільш, вік вже трохи не той. Сам бачу, наскільки важко моїм батькам дається німецька...
Але при всьому цьому, вони виховали в мені справжнього українця. Так, я погано знаю наші традиції, бо їх давно знищили на сході. Так, я знаю історію досить поверхньо, о не можу вчити всі ці дати, для мене це просто смерть:) Але, головні подіі знаю все одно. Найголовніше, вони зробили так, щоб я добре вивчив мову, і не жалівся на те, що я погано розумію телебачення, або не можу написати гарного твору через незнання української.
Тому, я вважаю, що "покоління батьків", і тих, хто старші за них, неможна корити за такі речі. Головне, щоб вони шанобливо ставилися до усього українського, і вчили шанувати знати це соїх діточок. І тоді не буде більше поставати мовне питання, і т.п, а через 20 років на Україні відродиться наша культура та традиції.

Suhrida, проблема в том что русский ни коим образом не притесняется... Єто все сказки, рассчитанніе на посредственного жителя Украині. Русскоязычное население реализовало все права, которые ему предоставленны по конституции и украинскому законодательству. Так что, прости, но это не серьезно. И фанатизмом тут вовсе не пахнет.

Сирожик,
"проблема в том что русский ни коим образом не притесняется"
Это проблема?
Если нет никаких проблем, почему этот вопрос постоянно поднимается?

ну що ще додати?
ОБОЖНЮЮ УКРАЇНСЬКУ МОВУ!!!!!!!!!!!!!!!!1
А ше коли вона справжня грамотна(можливо з львівським акцентом),то аж слухала б днями і ночами

Suhrida, от і мені цікаво, а чому постійно підіймають це питання?!!
Вибачай, але моя бабуся в 60 років дивилася серіали українською, і нічого з нею не трапилося. А вона ще й погано чує. І українську якщо вчила, то зовсім трохи, коли моя мама в школі її вчила. І нічого. А ще ,ц бабуся зовсім не українка. Вона напівбілоруска, напівросіянка. Так в чому ж тоді полягає проблема?.. Може, в тому, що це питання навмисне підігрівається?..

Квітка, :) ППКС;) Мені теж дуже подобається західний акцент. Незважаючи на те. що єталоном української є "полтавська мова":):):)