B_GirLLL все записи автора Я не художник,не поет.
В моїх очах не має більше смутку.
Шукаю відповідь в афішах дискотек.
І як би зняти на ніч проститутку.
Я не розумний,хоч і не дебіл.
Я не спортсмен,але не п"ю й не курю.
Я світло мав два роки...а тепер...
Я сам собі кохання намалюю.
Я не художник.Правда голова
Від суму ,іноді,тяжка немов залізна.
І я би вистрілив у себе навмання,
Якби я не любив себе так ніжно.
Я маю стиль,і друзів,і дівчат.
І сам себе до болі поважаю.
І дивлячись у дзеркало кажу:
"Який ж я гарний,як же я кохаю!"
Я не спортсмен...Але качаю торс!
І усмішка моя,мов перли,світить.
А дівчина такого "пацана"
Не може обійти і не замітить.
Чому ж мені так боляче і зле?
Я ж гарний,модний і розумний.
І кожен вигукає:"ось він йде!
Такий привабливий,мажорний і культурний."
Не розумію.Сльози на очах.
Тепер я знаю!Це вона все винна!
Коли я кинув-плакала вона.
Ну а тепер весела,та й ще й вільна.
І очі світяться...Волосся..-це ж моє!
Але ж чому вона мене минає?
Хіба ж це дівчина нормальна?
та невже,вона мене ТАКОГО не кохає?
І я б до неї може підійшов.
Та гордість клята й врода не пускає.
Нехай собі вона одна живе!
Тому що кращого за мене й так не має!
Я не поет...Але болить душа.
Від чого і чому?не розумію...
Я знаю,що потрібна лиш вона.
Лише вона приходить в снах і мріях.
Але приходиться нарешті вибирати:
Себе любити чи її кохати?
СЕБЕ....