хозяйка_мусорки все записи автора Кульмінацією “проповіді” намісника Лаври в дні Великого посту на святій Лаврській землі, зверненої до співробітників Національного закладу культури, стало “прокляття на смерть”, яке Владика супроводжував хресним знаменням. Імовірно для того, щоб у “проклятих” не залишалося бодай найменшої надії на життя після того як їх прокляв особисто владика Павло. Священнослужитель повідомив, що археолог Харламов, якого він прокляв на смерть, помер за два місяці, а проклятих щойно він сподівається спровадити з цього світу в коротший термін, оскільки ненавидить їх ще лютіше, ніж Харламова. Із фактом прокляття на смерть, що супроводжується хресним знаменням і здійснюється православним священнослужителем, усі присутні прокляті музейні працівники, серед яких багато осіб православного віросповідання, зіткнулися в своєму житті вперше. Ми звертаємося до Вас, Ваше Блаженство, з проханням розтлумачити нам, а водночас і іншим людям, які можуть (як показали події) у будь-який момент опинитися чи вже опинилися на нашому місці, у чому полягає суть прокляття на смерть із хресним знаменням у православній церковній практиці, чи є прокляття на смерть, здійснене архієпископом Української Православної Церкви Павлом у дні Великого посту, незворотним, і чи підлягає воно “зняттю”, а якщо так, то яким чином, а якщо прокляття набере силу й усі прокляті найближчим часом підуть у могилу, то як ставитиметься до цього факту Українська Православна Церква і Ви особисто: чи як до “плодів” особистої святості архієпископа Павла, чи як до духовного надбання всієї Української Православної Церкви.