Людей мільярди і мільярди слів...
|
|
Суббота, 08 Марта 2014 г. 12:27
+ в цитатник
* * *
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко
Художник Олексій Зайцев. Поле маків 2008 р.
Метки:
Ліна Костенко
Олексій Зайцев
Алексей Зайцев
Лина Костенко
поэзия
Процитировано 1 раз
Понравилось: 2 пользователям
-
2
Запись понравилась
-
1
Процитировали
-
0
Сохранили
-