На зустріч випускників. Михайло Карасьов.

Мій однокурснику! Радість побачення
Смутком притрушена – роки пройшли.
Що за ці роки для нас мало значення?
Що ми шукали? І що ми знайшли?

Сіяли добре, розумне і вічнеє
В наш непростий, зворохоблений час.
Той, кому нас замінити намічено,
Зробить хай краще, як зможе, за нас.

Мій однокурснику, ми ще почудимо,
Ще до смаку нам бенкет при свічах!
Ми тут були, ми тут є, ми тут будемо
З юною вічно душею в очах.

Про рукописи і вогонь.

Вогонь читає по сторінці
І знищує в єдину мить
Те, що горить.

А те, що у Поета в думці,
Що перемелено на дерть,
Донищить смерть.