учора сиділа і думала, а що , коли мі усі померм, коли усе зупиниться? що тоді буде? що з нами стане?
чому усі так хочуть піті з життя? чому не поважають те, що дав на Бог? чому усе становиться погано?
але нема усіх відповідей на ці запитання. кожному нас не вистачає цього, побалакати с кимось, шоб його зрозуміли. іноді не вистачає тільки порузуміння людей. цеж головне. важливо для нас.
чому деякі з усих сил питаються піти методами суіциду ? вени різать? НАВІЩО? просто запитання.
є люди, які не чують, не чуствують, не бачать. їм погано. але ми.. в нас є все. ми живемо на повну. не думаю о тих, хто боліє раком, хто не бачить, не чує, мі зусміхаємося з них. але кожен з них заслуговоє на життя як і ми. нерозумію таких людей, що не розуміють їхне життя................