Поезія Галини Гордасевич здебільшого присвячена жінці,

її почуттям та емоціям. 

Хто така жінка? Це – загадка, яку постійно намагаються відгадати поети,

художники, скульптори та інші митці. Але все марно, бо  жінка – це вічна таємниця!

Недаремно жінку порівнюють з птахом Фенікс: вона  згорає, щоб тут же відродитись

заново і знову кинутись у всеспопеляюче полум'я пристрасті, що зветься – Кохання!

Збірка поезії Галини Гордасевич «Сонце, вітер і жінка»  - це вірші про  кохання, і спогади,

і  мрії – без яких життя було б позбавленим сенсу.

   Авторка віршів -  Галина Гордасевич у 16 років була арештована та засуджена

на 10 років таборів «за антирадянську агітацію».

 Однак, її поезія позбавлена будь – яких політичних чи особистісних образ,

ненависті та звинувачень. Навпаки, її  вірші промовляють коханням, весною,

почуттями.

Це поезія про сучасну жінку, якій доводиться багато працювати, терпіти, чекати,

але навіть у вирі щоденних проблем, душа та краса жінки залишається

незбагненно чистою, світлою, прекрасною.

Так, жiнка в свiт приходить для любовi!
Любити маму – поки ще мала,
Любити ляльку – трохи пiдросла,
А коли вперше вийшла за порiг,
Любити сонце i м'який морiг,
Дiм батькiвський i квiти чорнобровi,
Бо жінка в свiт приходить для любовi.

Вона росте – росте її любов,
Ростуть її бажання i надїї.
І от приходять роки молодiї,
І по землi вона не йде – несеться,
Тривожно прислухаючись до серця,
Що в гулi мiст чи шелестi дiбров
Пiдкаже їй: – Оце твоя любов!

Це та любов, що перша i остання!
Такої ще на свiтi не було!
Її дiткнутися не смiє зло!
Вона яркiш, нiж сотня сонць сiя!
Вона – твоя ! Вона лише твоя!
Тобi її на сотню рокiв стане!
Це та любов, що перша i остання.

І відшумить весільний водограй,
Та як же знову свiту не радiти,
Коли народжуються в тебе дiти!
І ночi всi недоспанi дарма,
Коли воно лепече вперше: – Ма...
І ти – свята. І в серцi в тебе рай,
Хоч здаленiв весiльний водограй.

І от пливуть лiта, лiта, лiта...
Годуєш всiх, сама, бува , голодна,
Часами все те винести не годна,
Та будеш захищати як в бою,
Оту домашню каторгу свою
Хоч сум торкає очi i уста,
І хоч пливуть лiта, лiта, лiта....

Але якби усе почати знов?
Адже обiд щоденний – це любов!
Сорочка, чисто випрана, – любов!
І ночi, що не спала ти – любов!
І пiсня, що спiвала ти, – любов!
І квiти, що посiяла, – любов!
І очi правнукiв яснi – любов!
І Україна вся – одна любов!
Було б все так, якби почати знов.
Жiноча доля в свiтi – це любов.

    Галина Гордасевич

http://www.zhinka-online.com.ua

 З автобіографії Галини Гордасевич :

Відома українська письменниця та громадська діячка Галина Гордасевич

народилася 31 березня 1935 р. в Кременці, в родині духовно-культурницькій родині.

«Мій дід , Олександр Гордасевич , священик , арештований в 1941 році ,

загинув на Соловках. Мій дід , Павло Хомчук , учитель , інтернований поляками.

Потім відсидів три роки в Бухенвальді , але вижив. Мій батько , Леонід Гордасевич ,

священик , переслідуваний усіма режимами: польським, «першими совєтами» ,

німецьким , арештований в 1946 році , провів на Колимі 23 роки.

Моя мама , Олена Хомчуківна , в юності писала вірші , які в 1930 роках

публікувалисяу львівській періодиці . Я після закінчення семирічки

поступила в педучилище у м.Острозі на Рівненщині та відразу потрапила

під нагляд за підозрою у зв'язках з повстанцями. Через півтора року була арештована

(за два тижні до свого сімнадцятиріччя) і засуджена на 10 років «за написання

націоналістичних віршів ». Після смерті Сталіна мені зменшили термін на дві третини.

Вийшовши на волю, я завербувалася на Донбас (бо іншого виходу не було).

Розвантажувала вагони з цементом і щебенем , клала асфальт на дорогах ,

пресувала труби на труболиварному заводі в Макіївці.

У середині 1960 років я стала членом літературного об'єднання «Обрій » у Донецьку ,

з якого вийшли відомі письменники: Василь Стус , Василь Захарченко ,

Леонід Талалай , Анатолій Гарматюк . У 1988 році , на початку національного

відродження , я включилася в громадську діяльність.

Була одним з організаторів на Донеччині Товариства української мови , Руху ,

«Меморіалу» , Демократичної партії України ...»

Розповідають , що коли Рівненський обласний суд оголосив вирок - 10 років ув'язнення ,

Галина подякувала , що не 25 . Своє покарання вона відбувала під Черніговом , в Одесі ,

в Куйбишеві. На свободу вийшла 24 грудня 1954. Удома її ніхто не чекав - мати з сестрою

поїхали до того часу в Сибір до батька. У Донецьку Галина Гордасевич вийшла заміж.

Її перша дитина померла , а в 1961 році народився син - Богдан Гордасевич ,

відомий львівський поет Жорж Дикий. Не склалося життя з « близьким по серцю ,

але зовсім чужим за духом ».

А колишній чоловік до кінця життя продовжував любити свою Галю .

У 60 -х роках вона познайомилася і подружилася з відомими українськими дисидентка

Аллою Горською та Надією Світличною . У 1965 році Галина вступила на заочне відділення

Літературного інституту ім. М. Горького. Тоді ж у Києві вона познайомилася

з іншими українськими дисидентами , зокрема , з В'ячеславом Чорноволом ,

якому вона пізніше писала листи до табору.За відмову співпрацювати з КДБ знімалися з

друку книги її віршів , а до Спілки письменників України її прийняли лише в 1988 році.

Галина Гордасевич із сином Богданом У 1990 -му році Галина Гордасевич переїхала

з сином до Львова. З тих пір вийшло понад 30 її книг ,

серед яких « Степан Бандера - людина і міф» і

« Нескорені берегині » - про українських жінок , політичних ув'язнених.

Струнка світловолоса жінка з широко розкритими очима - такою вона запам'яталася

Зовні дуже схожа на бабусю внучка Галини Гордасевич Соломія ,

теж пише вірші і навіть друкується .

Померла письменниця 10 березня 2001 р. після тривалої та виснажливої хвороби.

Згідно з поетичним заповітом Галини Гордасевич,

її поховали на батьківщині у Кременці:

На цвинтарі малому схороніть,

Де хрестики і написи наївні…

Ага, ще напис напишіть такий:

«Жила. Любила. Плакала. Сміялась».

Отака ІСТОРІЯ ЖІНКИ,  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ...

http://lim.lviv.ua/

Людмилка56
------- ------- ------