Вона похоронку порвала на шмаття.
ЇЇ підхопив, - та й поніс буревій.
І раптом побачила в полі багаття:
Горіли машини. Недавно був бій.

Серед бронетехніки - руки і ноги,
Відірвані голови, жахів картин:
Крізь це вона бачить:сидить край дороги
ЇЇ весь скривавлений, зранений син.

І сумно так каже:"Матусю,даремно!"
Вона обняла його радо! Знайшла!
Було вже за північ, було дуже темно.
А ще чорна хмара на місяць найшла.

Мороз десь за тридцять. Жахливу картину
Побачив бандерівський наш батальйон:
Сидить мертва жінка, обнявши осину,
Та спить. І їй сниться щасливий той сон.

В руці вона фото комбата тримала.
Сміялася радо, коли замерзала...
І плакав, сивіючи,весь батальйон,
Що матері снився щасливий той сон...

08.01.2016

Володимир Давидов