Тут, в Штатах, дуже багато людей все життя (або майже все) живуть в орендованих квартирах і будинках. Знімати квартиру тут сама звичайна справа, причому це доступно людям навіть з малими доходами. Вибір квартир теж великий – що в ціновому діапазоні, що в наявності різних зручностей, в кількості і розмірах кімнат, у відстані до місця роботи чи навчання. Є люди, які постійно собі шукають кращі умови для життя, весь час змінюючи квартири одну за одною, а інші – звикають до одного місця і довго живуть там, уникаючи проблем, пов’язаних з переїздами.

Я мабуть належу до другого типу, бо вже два роки живу в одній квартирі і не збираюся її міняти: умови мене задовільняють. А от мій єгипетський друг Ахмед є прикладом першого типу людей. Кілька днів назад він в черговий раз (це вже його третя квартира, не рахуючи мою, коли ми на початку жили разом) переїздив до нової квартири. Звичайно він попросив мене про допомогу. Виявилося, що в той же день переїздив інший хлопець, теж єгиптянин, теж Ахмед, якого я теж знаю :). Вони вирішили орендувати на двох вантажну машину і відповідно допомогти один одному, а оскільки вони переїжджали в сусідні будинки, то це не створювало особливих перешкод.

Ці хлопці приїхали до США не раніше за мене, але я був просто вражений скільки краму вони вже нажили за цей короткий проміжок часу. Однак між мною і ними є одна суттєва різниця – у них обох є дружини і у одного дитина.

Маю визнати, що переїзд – то не легка справа, але разом з тим і цікава. Тут є компанії, які роблять бізнес на таких переїздах. Вони здають в оренду спеціальні автомобілі, візки, мотузки, коробки для пакування речей, короче всі дрібні деталі, які можуть згодитися при переїзді. Одна з найвідоміших в Штатах компаній називається U-Haul (звучить як "Ю-Хол"). Саме в них Ахмед і орендував автомобіль.


Нам дуже сильно допомогли індонезійські хлопці – майбутні сусіди Ахмеда – коли їх п'ятеро добавились у процес переносу меблів, то ми майже моментально спорожнили кузов машини. Про їхні імена і не питайте, бо для мене то була «вища математика» їх запам'ятати.

Додому я повернувся десь близько півдванадцятої ночі, втомлений, але задоволений, що допоміг друзям. Сподіваюсь коли в мене стане питання про переїзд, вони віддадуть свій «борг» і допоможуть мені.