"І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь..." - що я і роблю :-)
Сказано - зроблено: БОРЩ ! |
|
|
Про національні кольори |
В одній з народних українських пісень зустрічаємо рядки «Ясні зорі, – тихі води», котрі дуже точно відображують цілу систему світоуявлень давніх індоєвропейців. Що мається на увазі? З етноісторіографічних джерел, розвідок науковців відомо, що предки українців уявляли світобудову за принципом діалектики дуальності. За віруванням наших давніх насельників-автохтонів, світ був сотворений з двох стихій – вогню і води, що простежується в купальських та різдвяних ритуалах.
Про те, що в українців побутувала жовто-блакитна ієрархія, вказує ретельно опрацьована картина І.Репіна «Козаки пишуть листа турецькому султану», стрій вояків «жовто-блакитників» отаманців петлюрівців і навіть сама усталена, давнішня фраза – «жовто-блакитний» (аніж «блакитно-жовтий»).
Ще в березні 1914 р. на століття Дня народження Т.Г.Шевченка, незважаючи на заборону російського уряду, київське студентство вийшло на демонстрацію під жовто-блакитними прапорами. 25 березня 1917 р. жовто-блакитні і малинові прапори майоріли також і на двадцятитисячній маніфестації в Петрограді. Не випадково в 1917 р. підняті жовто-блакитні прапори з окопів протилежних воюючих армій російської та німецько-австрійської імперій призвели до всесвітньо унікального феномену – братання українців на нейтральній смузі.
«У XVIII ст. жовта-блакитна барви домінували навіть у побуті. Як свідчили сучасники, одяг козаків цього часу мав національні кольори: гайдамаки Ґонти були вдягнуті в жовті жупани і сині шаровари підчас повстання 1768 р.» («Українське народознавство». Г. Лозко. с. 228. «Зодіак-Еко». К., 1995.).
Подібну порядковість простежуємо в культурах інших цивілізацій: в описі золотої Трисути (тризуба) та блакитного вбрання царів Атлантиди (Платон – «Тімей»), в урочистому одязі татаро-монголів, де синій колір відповідав монгольському суспільству-загалові, а жовтий – кольору ханської верстви. Ось чому свою колористичну семантику перенесли на побутування русичів, котрих називали «ХОХОЛ»ами («синьо-жовтими»). Завважимо, що і «в китайців жовтий колір вважався священним привілеєм імператорської сім'ї» («Словник символів культури України». «Міленіум». К., 2002. С. 124). Та й в одязі сучасних індійців штату Пенджаб Схожа колористична ієрархія – жовтий тюрбан і сині штани, що зайвий раз підтверджує достеменність архіісторіокультурних зв'язків європейців Північного Причорномор'я з індійцями. Задля аргументованості знову посилаюся цитуванням до найавторитетнішого українського індолога С.Наливайка («Таємниці розкриває санскрит». «Просвіта». К., 2001. С. 157). «Асури (Деви й Асури – дві половинки всесвіту, своєрідна єдність протилежностей...) протиставляються девам, молодшим богам, як темне – світлому, ніч – дневі, Місяць – Сонцеві, жінка – чоловікові, ліве – правому, криве – прямому, вода – вогневі тощо. САМЕ ЦЯ ІДЕЯ ЗАКЛАДЕНА У НАШОМУ СИНЬО-ЖОВТОМУ ПРАПОРІ (Авт.). Єдине, чого не зазначив автор – причини порушення послідовності переліку кольорів прапора, їх невідповідність природному своєму розташуванню. Бо, виявляється, тут вже вхід у сферу політики, ідеологій, про що детальніше далі.
Отже, культури різних народів (хоча й не всі) східної цивілізації скористалися природнім єством і своїм розумінням не порушили закони... До речі, щодо законів. Візьмімо також художньо-композиційні закони образотворчого мистецтва, де каноном встановлено розташування в площині формату тонально світлого верхнього (тут – жовтого) і темного нижнього (відповідно, синього). Про це знає кожний студент-першокурсник будь-якого художнього закладу освіти, З цих же міркувань подивімося також на відомий знак китайського віровчення ДАО, – верхня половина котрого (Янь) світла, а нижня (Інь) – темна. Звернімося знову до Братка-Кутинського: «Половинки кола знаку Дао – це Янь та Інь, тобто чоловіче й жіноче начала, або астральний вогонь і астральна вода – жовтий і блакитний кольори (с. 44). Додам, за принципами також китайської традиції «Фен-шуй»: жовтий колір репрезентує духовну, синій – матеріальну суть буття. Що природно, то істинно.
Прикладів, власне, жовто-блакитного поєднання можна подати значно більше, але й наведеного достатньо для висновку: жовтий як уособлення вогняної субстанції домінує над блакитною (водяною), бо Сонце... – наш породжувач – горішня стихія. Згадайте «Слово о полку Ігоревім», «Велесову книгу», де русичі – «Дажбожі онуки», тобто «Сонячні діти». Недарма! крізь віки дійшло до нас уявлення про наших предків, як про вогнепоклонників-«огнищан», оберегово-захисні засоби котрих проявлялися в образах, передусім солярних.
Хоча, треба віддати належне, і вода була обожнювана (Богиня Дана, Мокош), населена духами, наповнювала собою міти, легенди, перекази, казки, прислів'я. «Як плодюча та родюча стихія, вода обожнювалася. За космогонічними поглядами давніх слов'ян, вода, поєднавшись із первісною матерією чоловічої статі, утворила струмки, ріки, озера, загалом усе на Землі... За даними митрополита Іларіона, «вода – символ розмноження й парування... Шлюби слов'ян часто бралися над водою. І взагалі парування відбувалося при воді...» (Словник символів культури України. «Міленіум». К., 2002. С. 49). Вода була однією, з полярних частин життєтворчої сили, утворюючої життя, частини підлеглої...
Така наша історична вдача, що ми, як народ, підпорядковані, найперше, вогняній субстанції, нехай це не виглядає в сучасний спрагматизований час метафізичною, ідеалістичною забаганкою якихось романтиків. Такий історичний факт нашої культури.
Щодо блакитного.
Згідно з твердженнями академіка історії М. Чмихова, «У протонеоліті в Південному і Північному Причорномор'ї сформувалися індоєвропейці, на південь та схід від них – семіти», котрі «розвивалися найпрогресивніше та синхронно». («Давня культура». М.О. Чмихов. К., Либідь, 1994. С. 167). Із тим твердженням, напевно, і в семітів мала би бути якась символічна домінанта. Так, вона є і досі існує з намаганням свого поширення, це – водяна субстанція. Котра в пісках, скелях Аравії (Палестини, Іудеї, Ізраїлю) – не лише символ , а й у їх оазах (зелений колір ісламу) – символ життя. Де жовтий колір асоціюється зі смертю – Сонце нещадно випікає. Не випадково колір прапора Ізраїля – блакитна(?) зірка Давида, а верхня і нижня горизонтальні смуги вказують на всебічно-просторову присутність... «води», – якби кабалістично цю композицію ізраїльтяни не потрактовували. Недарма в Радянській Україні прапор виглядав лазурово (ім. Лазаря Кагановича)-червоним. Чия ідеологія цього прапора, хто виконавці впровадження теорії комунізму в практику – пояснень не потребує. Цей блакитний колір домінує вже і в символіці Євросоюзу у купі з зірками Соломона. Що наводить на певні дисидентські, табуйовані роздуми відносно сутності мети Євросукупності. Недарма в радянському КДБ латентні масонські прояви були означені як «вода». До того ж семантика російського слова «жид(-)кость» має своє неприховане самопояснення. Котре, як нам видається, асоціативне простежується і в назві однієї з партій Ізраїлю – «Авода». В цьому ж контексті цікавим виглядає порівняльний аналіз слів «злива» – «зліва», де значення «сильної води» та лівої орієнтації (політичної) – стикуються і фонетичне, і семантичне. І, до того ж, відомі слова «згинуть наші воріженьки, як роса на сонці...», або Шевченкове прохання «не хреститися, бо все піде у воду» сприймаються в цьому контексті з надто конкретним своїм смислом і не випадкові як лише вдала метафора.
Отже, продовжуючи висновки М.Чмихова, треба визнати антиподний характер, протилежність етнокультурної звичаєвості арійців-семітів. До цього призводять численні спостереження дослідників, що вимагає детальнішого викладу їх суті з необхідними додатками, але з іншої нагоди. А в нас постає запитання, яким чином відбулося «перевертання» колористичної моделі арійського, праслав'янського світу в символі Української держави? Як перший природній жовто-блакитний прапор УНР, утверджений М.Грушевським, утвердився в аномальному своєму синьо-жовтому, дотеперішньому вигляді? Все просто. Після відомого першого з'їзду сіоністів у 1896 р. в м. Базелі, де була проголошена доктрина давньозавітної мети талмудичного юдейства – захоплення світу, – почалася її реалізація. В Україні вона проявилася все в тому ж 1918 р;, коли на першому з'їзді хліборобів масон-гетьман П.Скоропадський (напевно не без «підказки» хохмачів-мудреців з його оточення) «подарував» селянам-депутатам синьо-жовтий прапор. Мовляв, дивіться: нагорі – синій (небо), внизу – жовтий (хліб)! Жуємо й досі. Лишились кольори, але в іншому значенні. Відбулася профанація, дискредитація, матеріалізація ідеалістичного, світоуявного, врешті, сакрального значення до рівня легенево-шлункової залежності, тобто, лише до рівня фізичного існування біологічної особини. Але й не тільки це. Відбулася державна констатація факту утвердження, вивищення водяної (семітської) домінанти і в сучасній Україні. Навіть якщо подивитись на етнічне представництво парламенту України, окупований інформаційний простір «хазяями» не українського походження, котре, на законодавчому рівні дає змогу це утаємничувати (для чого і скасували в паспортах графу «національність»), якщо простежити фінансову, корпоративнобанківську антропологію, захоплення інформаційного поля, упереджуючи, будьте певні, і майбутню власність поля землі відомою нацменшиною, то можна справді словами Тараса Григоровича ствердити нашу присутність «на нашій, не своїй землі». З прапором над головами все оте стверджуючим.
Емоційно можна з тим всім не погоджуватись але історичну правду, як би її не намагалися, скривдити не вдасться. Суть полягає в тому, хто на якому боці. Проблема й у тім, що принцип «перевертання» стосується не лише кольорів прапора, а й поширюється в своєму трактуванні на архетипні образи («колективне несвідоме» за Юнгом), знаки, уявлення, звичаї, присутні також в лінгво-обшарі, виходять на фольклор, міфологеми.
Патріотичні сили вже розуміють одержавлену колористичну провокацію і не випадково символікою «Української консервативної партії», «Блоку Ю. Кармазіна», «Звичаєвої козацької громади», «Шевченкового Братства», рідновірських громад України відновлена автентична, праведна жовто-блакитна ієрархічна порядковість. В них «Сонце-правда» ожила. Рух за повернення рідного у всьому просторі культури, набирає прихильників і, отже, свято «Дня прапора» в перевернутому зло-діячами вигляді не буде викликати одностайної підтримки, а лише дезгармонізуючи суспільні стосунки, набиратиме хворобливих негативізмів. Спиратись на історичний факт підняття синьо-жовтого прапора над Київрадою як акт стихійного волевиявлення варто з національно-історичним достеменним його розумінням, подальшим напруженням цієї волі – поширенням правди про філософсько-сакральне, бінарне значення кольорів їх поєднання, а також набуття критичної маси поінформованості суспільства та готовності його волі вже в поверненні до справедливості.
«Світом правлять не слова та закони, а знаки та символи» – так утверджував Конфуцій.
Вважаємо, що Україна як могутня, самодостатня держава розквітне лише з реабілітацією, поверненням, узаконенням та освяченням усенародним ритуалом своїх прадавніх, правдивих, рідних символів! – таке ірраціональне твердження, бо «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ ПРАВДА, І СИЛА, І ВОЛЯ»!, – і символи, додам до формули буття України, виведеної нашим духовним Батьком Т.Шевченком.
Тож треба визнати, що за тисячолітню тяглість своєї історії відбулося стирання з нашої пам'яті автентичних, природних світоуявлень. Але, як писав ще один український геній І.Франко:
«Пам'ятайте, мої други, ширіть скрізь і все Правду і ніщо більше як Правду. Бо хоча Правда зразу усім гірка, так все таки згодом вона скрізь бере верх й стає солодкою спасителькою людства» («Сотворення світу». Вінніпег. Ман. Коштом Івана Сірка. 1918р.).
Є заперечення?
Валерій КРАСИЦЬКИЙ,
художник
|
|
ДАРУНОК |
|
Сайти українських музичних гуртів |
|
|
Технічна сторона... :) |
Витяг з корпоративного листування. “Неважливо, що відбувається в системі - важливо, що бачить користувач” Генеральному директору Ієгові від начальника маркетингового відділу Гавриіла
"Направити у відділ стратегічного планування для підготовки ТЗ - Ієгова" | |
Генеральному директору Ієгові від начальника відділу тестування і техпідтримки Рафаїла Первинне тестування системи виявило наступні дефекти: 1) Спостерігається стійкий перегрів 2) Вісь обертання відхилилася на 33 градуси від вертикалі, унаслідок чого виникли циклічні температурні аномалії 3) Пропускна здатність річок не відповідає проектній 4) Травоїдна фауна відсутня 5) Орбіта нестабільна, планета має тенденцію до падіння на Сонце Генеральному директору Ієгові від начальника відділу системотехніки Люципера 1) А що ви хотіли при такому співвідношенні суходіл/вода? Для оптимального охолодження потрібно десь 1:3 - 1:4. 2) Ми працюємо над цим 3) Тому що молоко скисає, а мед зацукровується 4) Травоїдній фауні трава потрібна, а вона не росте за такої спеки і без води. Пропоную пустити по річках воду, це заодно допоможе вирішити проблему №3. 5) Як гравітаційну противагу ми виведемо на зовнішню орбіту ще одну планету. "Сушу утискувати нікуди, виходить, прийдеться збільшувати площу морів. А це - ріст об’єму й сили тяжіння. Так ще й зайва планета... - Михаїл" "Нічого, користувач стерпить. Зайву планету оформимо, як фічу. А ось молоко й мед ми вже анонсували. Хоча б у найбільш помітних річках треба залишити - Гавриіл" "Нагадую, що терміни підштовхують, а у вас ще кінь не валявся. До речі, дизайнери дотепер не представили проект коня, усі з динозаврами возяться. Кому потрібні ці динозаври? - Ієгова" "Узагалі ж користувач динозаврів любить - Гавриіл" "Добре, але і кінь щоб був - Ієгова" Генеральному директору Ієгові від начальника відділу тестування і техпідтримки Рафаїла 1) Окрім невирішених проблем із віссю, планета тепер має тенденцію до відлету в космос. 2) Травоїдної фауни знову немає. Генеральному директору Ієгові від начальника відділу системотехніки Люципера 1) Зробимо ще одну противагу, тепер на внутрішній орбіті. 2) А фауна розмножилася, зжерла всю траву і передохла "Скільки усього противаг вам треба? - Михаїл" "Загалом, після калібрувальних робіт удалося стабілізувати систему на дев'ятьох - Люципер" "Я вірно зрозумів? Замість однієї планети користувач отримає 9?! - Ієгова" "Ну то й що? 8 з них усе рівно непридатні для життя - Люципер" "А розміри системи? - Ієгова" "А користувачу їх і знати необов'язково. Половину цих планет без телескопа і не побачиш. Пропоную доповнити Керівництво користувача 11-й заповіддю: "Не винаходь телескоп" - Гавриіл" "Не треба. Тоді вони його точно винайдуть - Ієгова" "До речі, після збільшення радіуса орбіти яскравість нічного світила впала нижче проектного мінімуму. Пропоную інсталювати замість нього дзеркало - Рафаїл" "А де ви раніш були? Ми тільки зрівноважили систему! Бажаєте все перенастроювати заново?! - Люципер" "Ніяких заново! До здачі проекту залишилося шість днів. Люципер, або ви змусите все це працювати, або я вас переведу зі зниженням! - Ієгова" Генеральному директору Ієгові від начальника відділу системотехніки Люципера А хіба я винний, що мені відразу не дали нормального ТЗ? Загалом, так: Нахил осі прийдеться залишити, як є. Принаймні, в Едемському саду +24º буде, а якщо користувач полізе кудись ще, це його проблеми. Динозаврів ми доробити не встигаємо, але коней зробимо. З молоком і медом нічого не вийшло, пустили по річках воду, щоправда, вона виносить у море сіль. Щоб травоїдні не віджирали всі ресурси, ми випустили патч у вигляді хижаків, але поставити їм програму відрізнення користувача від здобичі вже не встигаємо. Ну, а, загалом, якось працювати буде. "І це добре - Ієгова" |
|
|
Коротка історія України та українців |
![[Image]](http://www.aratta-ukraine.com/textua/06011903e.gif)
В ніч на шостий день сотворив Бог першу людину, і назвав він її Богданом. Богдан огледів сотворений світ, порівняв з садом Едемським, і втік з раю, бо був дуже свободолюбивим і не хотів жити в Едемському зоопарку. Для життя він обрав собі найкрасивіше місце на землі - Карпатські гори і сказав "Моя хата скраю!"Образився за це Господь і перетворив Богдана на неандертальця і сказав: "Азм еси ти у края жити, то всея твоя нащадки зватимуться українцями! А я собі сотворю нову расу!". І сотворив він Адама.
Нащадки Богдана розселились від Сяну до Дону. Вони першими приручили тварин - собак, корів та диких свиней. Вони винайшли колесо й зробили перший велосипед. Вони стали першими землеробами, винайшовши плуг, борону та комбайн. І вже подумували про утворення Січі.
На той момент Адама вже прогнали з раю, і його нащадки жили в Гоморрі та Содомі, займаючись розпустою. Але прийшов льодовиковий період, і військові походи довелось відкласти.
Українці винайшли ткацтво та прялку. А коли стало зовсім холодно, молодий українець Микола Прометей вкрав у древніх греків вогонь і приніс на Вкраїну, давши людям тепло. За це давньогрецькі фашисти упіймали його та дуже катували.
Древні греки були частково нащадками Адама, котрі злягались з копитними тваринами й утворили різні гібриди - кентаврів, сатирів, мінотаврів та інших пегасів. Наразі вони вимерли - потопились через Всесвітній потоп, котрий розпочався після того, як розтанули льодовики. Також втопились динозаври, бо Ной мав огиду до плазунів і не взяв їх на свою баржу.
Українці винайшли писемництво. Передусім, щоб фіксувати для нащадків та інших народів свої пісні та поезію, бо українська мова була найспівучішою. Досі людство користувалось тільки ієрогліфами.
Українці знайшли на Донбасі каміння, що горить і котре плавиться, й назвали їх вугіллям та рудою. І незабаром винайшли ковальство, збудувавши першу в світі кузню, яку назвали Запоріжсталлю.
Досягнення в науці та техніці привертали все більшу увагу інших народів. До України потягнулись каравани купців. Євреї взагалі вирішили забити на розведення нільських крокодилів та виготовлення з них жіночих сумочок і податись всім табором ближче до культурного центру світу - України.
Темної ночі вони втекли з Єгипту в бік України. Але через 40 років зупинились на півдорозі - помер Мойша-провідник, єдина людина, що знала дорогу та українську мову.
В цей час в Україну приїхав Чингізхан з Улан-Батора. Він навчив українців кататись верхи на конях, а вони йому подарували собаку, свиню та корову і пояснили як їх доглядати, щоб Чингізхан більше не тинявся по Євразії, морочачи всім голову й десь нарешті осів.
Чингізхан повернувся в Азію. На Близькому Сході по дорозі додому в нього здохла свиня. Потім трохи далі втекла корова, по дорозі він зустрів корейських вчених-астрономів, які повертались з Назарету. Вони спитали: «Що це?», - вказуючи на собаку.
Чингізхан був неписьменний, і наплутавши те, що йому казали в Україні, пояснив, що собаку можна або доїти, або їсти - в неї смачне сало. Корейці, які голодували через свого вождя Кім Чен Іра, купили того собаку для розплоду.
Корову зустріли індуси. Вона стояла посеред шосе перегородивши рух транспорту. Індуси попадали долілиць й стали поклонятись небаченій досі тварюці.
Свиня, що здохла під жарким сонцем Близького Сходу почала розкладатись й смердіти. Всі народи, що там жили, довго нудило через той сморід. Їх досі нудить при виді свиней. Аборигени Близького Сходу вирішили, що то була свиня іудеїв, котрі приперлись з Єгипту і сказали, щоб ті забирались геть. Так з’явився антисемітизм.
Крим стає європейською здравницею. Тут відпочивали та творили такі видатні люди, як Сократ, Аристотель, Діоген. Сюди припливали аргонавти та інші алканавти, щоб покращити своє здоров’я.
Найбільшим курортом було кримське місто Троя. Але в надцятому році древньогрецькі москалі від заздрощів зруйнували Трою і тоді троянські українці на чолі з отаманом Енеєм заснували Древній Рим де збудували Колізей. Там вони годували левів москалями й насолоджувались цим видовищем. Так завдяки українцям з’явився цирк та театр.
В той же час в українських заробітчан Марічки та Йосифа в невеликому ізраїльському місті Віфлеємі народився син Іісус - засновник християнської віри. Іісус проповідував любити всіх ближніх та неньку Україну. Його учні заснували Ватикан, Царгород, Нью-Йорк та багато інших міст світу.
Зокрема апостол Андрій, мандруючи набережною Дніпра і обираючи, де б збудувати Дніпрогес, зустрів чотирьох бурсаків, що повертались з бурси КІСІ додому. "Тут буде велике місто з каштанами та скляними теплицями в центрі міста" - вказав він на пагорби біля дорогожицької телевежі. (Колись під час її будування Бог перемішав мови народів, доти ж все людство гоорило українською). І бурсаки Кий, Щек та Хорив заходились його будувати, а Либідь була за архітектора.
Так з’явилось найбільше в ті часи місто - Київ. В ньому було повно церков, університетів та універмагів, місто стало духовним, освітнім та торговим центром.
В цей період на півночі дикі племена москалів, з’ївши останнього мамонта, вирішили, що далі так жити не можна і треба загарбати Україну й поневолити свободолюбивих нащадків Першобогдана.
Вони в глухому лісі, на болоті, будують кілька шалашів та обносять його парканом. Паркан нарікають Дерев’яним Кремлем, а болото - Москвою.
В цей час Колумб відкриває Америку. Але, відкривши її, думає, що потрапив до України, тільки з іншого боку, бо мистецтво вишивки інків повністю співпадає з гуцульськими узорами. Народ інків та індійців був започаткований древніми гуцулами, які ще до Всесвітнього потопу, коли ще не було винайдено ГрінКард, потрапили до Америки.
В цей же час у Львові з’являється перший друкарський станок створений Федоровичем. Україна навчила весь світ друкувати паперові гроші та книжки.
В Києві розквітає Могилянська Академія, в котрій винаходять порох, динаміт, пеніцилін, безпечну бритву, та багато інших предметів, необхідних у побуті.
В Запоріжжі з’являється Запорізька Січ - наймогутніше військове формування в історії людства. Тільки через тисячу років за зразком Січі на острові посеред Потомаку буде збудовано Пентагон. Але звитягу українських військових так нікому й не вдасться повторити.
В Україні розквітає культура та мистецтво. Твори Шевченка перекладають на всі мови світу. Завдяки Шекспіру котрий перекладав твори Шевченка, Лесі Українки та Франка англомовне населення планети дізнається про романтичну історію кохання української пари Романа та Юлі.
Тим часом лютим москалям не давав спокою добробут українців і вони починають все частіше й частіше шкодити Україні, забуваючи що Київ - мати російських міст, а Україна виплекала для Московії таких видатних людей, як Ломоносов, Гоголь, Хрущов та Мазепа. Що саме в Києві вони навчились користуватись туалетом, носити брюки та краватки, та голити бороди.
Москалі почали все частіше й частіше робити набіги на Україну, нищачи її. Українців вони або вбивали, або гнали в полон, де русифікували та робили янучарами. Піком москальської навали стала середина 20-го століття, коли москалі разом з фашистами захопили Україну. Тільки титанічна боротьба українських опришків під проводом ОУН-УПА звільнила Україну та інші народи Європи спершу від коричневої чуми, а згодом в 90-хх роках і від москальської.
Потомки Першобогдана зберегли його нестримну любов до Свободи та власної землі. Слава Україні!
|
|
Співпадіння ? |
|
|
КоСмОс |
|
|
Різні лінки |
|
|
Пельменні посідєлкі |
|
|
Звіринець... |
|
|
Нова мода |
|
|
Сподобалось :) |
|
|
Віртуально |
|
|
Все пройшло... |
|
Про мову і Київ |
|
|
Колись давно... |
|
Бібліотеки |
|
|
Знайшов на сайті Yahoo! |
|
Пошук музики |
|
|
![[Image]](http://www.aratta-ukraine.com/textua/06122102.jpg)
![[Image]](http://www.aratta-ukraine.com/textua/06122102_1.jpg)
