Квіти кольору веселки

Українську назву півники отримали, мабуть, за схожість своїх квітів з гребенем або пістрявим хвостом свійського птаха. Знаємо їх ще як іриси (грецьке «іris» означає веселка), косарики, косачі – бо пласке листя схоже на лезо коси. Раніше побутувала і давня язичницька назва «перуники», бо рослина квітувала у травні-червні, у пору гроз. Народна уява пов’язала яскраві квіти з богом Перуном – володарем громів і блискавок.

Лише у природі зустрічається понад дві сотні видів півників. Вони увібрали в себе таку гаму кольорів, яка не поступається навіть веселці. Тож не дивно, що греки назвали їх ірисами на честь богині веселки Іриди.

Своєю вишуканою красою та розкішним цвітінням полюбилися півники й українцям. Однак іриси – не тільки окраса садиби. Дикорослі й культурні представники цього роду знані у народній медицині. Вони мають близький хімічний склад, трохи відрізняючись лише співвідношенням компонентів та деякими речовинами. Найчастіше для лікування беруть підземну частину.

Ароматичним речовинам, особливо запашному кетону ірону завдячують своїми пахощами кореневища німецьких, блідих та флорентійських ірисів. За тонкий приємний аромат їх кореневища називають «фіалковим коренем», навіть вирощують як ефіроолійні рослини для парфумерної промисловості.

Відхаркувальну, обволікаючу, знеболювальну і протизапальну дію ірисів зумовлює увесь комплекс речовин, які накопичують кореневища. Для лікування кашлю, бронхітів та запалення легенів їх частіше використовують у зборах рослин або ж готують мононастій.

Настій кореневища півників
1ч. л. добре подрібненого кореневища залийте 2 склянками окропу, дайте настоятися 2 год., процідіть. Пийте по півсклянки 4 рази на день до вживання їжі.

Такий настій корисний при захворюваннях печінки і жовчного міхура, лікує запальні процеси шлунка та кишківника (коліти), рятує від шлункових та кишкових кольок.

При водянці (асциті) та набряках стане у нагоді такий відвар.

Відвар кореневища півників
Проваріть 5-10 хв. на маленькому вогні ст. л. сухого подрібненого кореневища у 200 мл води. Дайте настоятись, доки прочахне, процідіть і застосовуйте по 1 ст. л. тричі на день до вживання їжі.

Відвар можна вживати всередину як знеболюючий засіб від головного та зубного болю, а зовні додатково робити компреси на лоб та полоскати ротову порожнину.

Півники можна використати як легкий послаблюючий засіб: свіже стебло (або корінь) подрібніть до кашкоподібної маси і змішайте з медом у пропорції 1:2. Приймайте при закрепах по столовій ложці вранці, при необхідності й надвечір, запиваючи невеликою кількістю води.

Побічної дії засоби з півників не мають, але їх не радять при підвищеному згортанні крові та індивідуальному несприйнятті.

Відвар або настій кореневища використовують як полоскання при запальних захворюваннях горла і рота; як обмивання і примочки при шкірних захворюваннях, гнійних ранах, виразках, норицях; роблять сидячі ванночки при геморої. При нейродермітах допомагає присипка з подрібненого кореневища.

Засіб для зовнішнього використання
1 ч. л. подрібненого кореневища півників залийте склянкою холодної перевареної води, настоюйте 8 годин, процідіть.

Відваром кореневища можна успішно виводити пігментні плями і ластовиння. «Фіалковий корінь» жують для очищення й відбілювання зубів, свіжого подиху. Іноді дають і малечі, коли прорізаються зубки.

Для примочок на хворі місця, полоскань, обмивань використовують і настоянку (її ч. л. розводять у склянці води). Якщо робити такі примочки кожну другу ніч, можна позбутися п’яткових шпор.

Настоянка кореневища півників (зовнішнє)
Свіжий корінь подрібніть і залийте горілкою у співвідношенні 1:1, настоюйте у темному місці три тижні, періодично збовтуючи, потім процідіть.

Погодьтеся, що красою дикої квітки завжди краще милуватися у її рідному середовищі – в природі. Тож не поспішайте шукати дикорослих косариків, у більшості випадків їх успішно замінять домашні іриси. Не зривайте квіти диких півників для букету. Через свою красу переважна їх більшість вже давно потрапила до Червоної книги України. Наприклад, півники німецькі колись вільно росли в природі на Закарпатті, а сьогодні їх там не зустрінеш...

І насамкінець невеличка порада. Якщо збирати кореневища домашніх півників восени, навесні вони порадують квітами. Проте у весняній заготівлі є своя перевага: оскільки для лікування підходять лише старі, трьохрічні кореневища, їх молоді верхівки можна висадити в ґрунт, тоді прекрасні цілющі квіти буятимуть біля вашої оселі й наступного року.