Анемона жовтецева

Сонячним квітом спалахує у весняному лісі анемона жовтецева. На приземистих зелених стеблинах із розсіченим трійчастим листям – великі жовті квіти. Рослини поспішають швидше рости й розквітнути, а живуть недовго, за що їх у ботаніці назвали ефемероїдами (від грецької «ефемерос» – одноденний, короткочасний). Ближче до літа навіть сліду від анемони не знайти.

Ця ніжна на вигляд рослинка – дуже отруйна. Але отруйність зникає, якщо анемону висушити. Сухою рослиною теж треба обережно користуватися. Нею можна допомогти хворим на параліч, водянку, подагру. Допомагає анемона тим, хто потерпає від шлункових кольок, жовтяниці, покращує рослина діяльність нирок та легень. І все це завдяки болетамувальним, антиспастичним, кровоспинним, сечогінним та антибактеріальним властивостям.

В народі анемону жовтецеву ( латиною – Anemone ranunculoides) за стародавніх часів використовували як болетамувальний засіб. Якщо людина довгий час хворіє, навіть на онкозахворювання, для втамування сильного болю офіційна медицина пропонує знеболювальні засоби. А колись людині давали мінімальну дозу анемони жовтецевої. Оскільки вона отруйна, настоювали лише 1 чайну ложку сухої трави у склянці окропу до охолодження, пили по 1 столовій ложці 4 рази на день, або по 1 чайній ложці кожних 2 години.

Анемона здатна посилювати діяльність нирок, усувати набряки ниркового та серцевого походження, нормалізувати ритм серця, заспокоюючи серцебиття. Вона налагоджує функцію нирок, виводить солі сечової кислоти, тобто лікує подагру.

За застуди й грипу або рослину саму, або у суміші із калиною, малиною, смородиною використовували раніше як потогінний засіб.

Люди старшого віку, у яких хворіли суглоби, особливо за сильного ревматичного болю, застосовували чай із сушеної анемони жовтецевої.

-------- Соком із коріння цієї рослини змащують бородавки й вони зникають.---------------------- Можливо, тільки цю пораду в наш час можна взяти до уваги, бо лікування інших хвороб може бути небезпечним!

Знову попереджаємо: щодо анемони треба радитися із лікарем-фітотерапевтом та дотримуватися мінімальних доз, оскільки рослина отруйна й може завдати шкоди.