-Музыка

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в verbava

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 13.07.2007
Записей:
Комментариев:
Написано: 12897

польська-польська

Дневник

Понедельник, 05 Ноября 2007 г. 19:26 + в цитатник
знаєте, а пан ришард знову мене похвалив. п'ятнадцятого будемо брати участь у всеукраїнському турі... обидва вірші, які я читала сьогодні і, ймовірно, там читатиму, десь вже висіли. тепер буде ше один. мені просто подобається =)

seahorse

LIST

kolejny dzień pod znakiem wielkich nieobecnych
słów. zdrabniamy się mechanicznie, mamrocząc
miłość bezmyślnie jak wieczorną modlitwę.
masz wzrok skuty grubą warstwą szkła. przykładam
lusterko do ust, sprawdzam czy wciąż żyjesz.

dawniej byłaś skupiona jak żółwica składająca jaja
w wilgotnym piachu, a ja potrafiłem cię ogłuszyć
zwykłym pocałunkiem. piłaś mnie rozwartymi oczami,
zrzucałaś skórę za skórą jak zmięte bibułki maków.
karma. miąższ opium w mrocznym ziarnistym wnętrzu.

lada dzień ostrzyżesz jej włosy na chłopca. nie zostanie ci nic
prócz błękitnej żyłki pulsującej żałośnie na skroni. już dziś
masz ścięgna skręcone w supły i piersi pełne kamieni.

obiecaj że od jutra będziemy młodsi. bądź znów jak lampion
z japońskiej bibuły, rozpięty czule na kruchym szkielecie.
zalej nas żółtym światłem. wybaczmy sobie wszystkie nasze śmierci.

/ще один день під знаком великих неприсутніх
слів. ми механічно подрібнюємося, бурмочучи
кохання бездумно, як вечірню молитву.
твій погляд скутий товстим шаром скла. я прикладаю
дзеркальце до вуст, щоб перевірити, чи ти все ще жива.

колись ти була зосереджена, як черапаха, що відкладає яйця
в теплий пісок, а я міг оглушити тебе
простим поцілунком. ти пила мене розплющеними очима,
скидала шкіру за шкірою, як зім'яте маковиння.
карма. товчи опіум у нутрощах - темних, зернистих.

скоро ти пострижеш її волосся, як хлопчикові, не лишиться нічого,
крім блакитної жилки, що пульсує жалісливо на скроні. вже сьогодні
твої стегра скручені у вузли і груди повні каміння.

обіцяй, що завтра ми станемо молодші. будь знову, як ліхтарик
з японського паперу, ніжно зачеплений за тендітний скелет,
залий нас жовтим світлом. ми пробачимо собі всі наші смерті.../

Метки:  

знову ліричне

Дневник

Среда, 17 Октября 2007 г. 00:11 + в цитатник
знову божественний гроховяк.
аж трохи боюся його текстів - такі вони... чудові, мабуть. хоча епітет підібрати важко. ці вірші нагадують тонку павутину, на яку нанизалися краплі роси перед світанком - і лячно торкнутися, шоб не порушити, і читати їх хочеться тільки пошепки, і перекочувати їх у своїй голові ніжно-ніжно, наче знаючи, що від необережного поруху вони розсиплються...

Dla zakochanych to samo staranie - co dla umarłych,
Desek potrzeba zaledwie też sześć,
Ta sama ilość przyćmionego światła.

Dla zakochanych te same zasługi - co dla umarłych,
Pokój z miłością otoczcie bojaźnią,
Dzieciom zabrońcie przystępu.

Dla zakochanych - posępnych w radości - te same suknie.
Nim drzwi zatrzasną,
Nim zasypią ziemię,
Najcięższy brokat odpadnie z ich ciał.

/закоханим - те ж саме, що й мертвим,
дошок треба теж ледво шість,
ту ж кількість приглушеного світла.

закоханим - ті ж заслуги, що й померлим,
кімнату коханців оточіть острахом,
дітям забороніть підступати.

закоханим - похмурим у радощах - ті ж одежі.
перш, ніж зачинять двері,
ніж засиплють землею,
найважча парча впаде з їхніх тіл./

переклад мій, тому не судіте строго - все одно він навіть половину краси не відбиває... принаймні, якесь розуміння тексту...

Метки:  

натомість на писанні...

Дневник

Понедельник, 15 Октября 2007 г. 17:01 + в цитатник
вірш марти подгурнік (так, знову польська, але якшо я вже чимось заразилася, то це надовго), який я колись давно прочитала в перекладі остапа сливинського - який, між іншим, і сам гарний автор.

а може, я його засовую сюди тільки тому, шо мені сумно, і польська тут ні до чого. здається, я дорослішаю - я вже можу не кричати про те, як скучила, і трошки обдумувати те, шо кажу або пишу... але зовсім трошки. бо зриваюся. вважайте, це я знову зірвалася. і мене мучать багацько речей, але в цей момент найбільше - дві: те, шо я страшенно скучила, і те, шо на писанні це позначається все гірше - шо, звичайно ж, дуже кумедно =(

бррр... як мене понесло.
вірш марти подгурнік під катом, у форматі малюночка - а біля нього теж у малюнковому форматі переклад пана остапа.
приємного читання (в чому не сумніваюся)

Метки:  

а ще - по-польськи...

Дневник

Воскресенье, 14 Октября 2007 г. 02:54 + в цитатник
про поїздку розповім, певно, потім.
коли будуть фотки і все таке.
але під час неї виявилося, шо я таки братиму участь у читаннях віршів польською мовою. просто дуже хочеться, та й пан ришард (якого не псують ні дружина, ні двоє дітей, ні лисина... чудовий пан ришард) зробив комплімент щодо моєї фонетики. після цього просто шкода буде відмовлятися - бо фонетика у мене таки непогана, особливо, якшо можна спілкуватися з нейтів спікерами і за ними тягнутися.
сьогодні пів вечора думала, шо б його читати.
поки шо зупинилася на цьому вірші станіслава гроховяка. якшо буде цікаво - можу зробити який-небудь підрядковий переклад, бо до літературного перекладацтва з польської мені поки шо далеко.
але він дуже мелодійний, цей вірш, подобається мені навіть більше, ніж "дивний цей світ" чеслава нємена (який я спочатку думала, шо читатиму). тихенько розчиняюся в ньому...

Upojenie (Stanisław Grochowiak)

Метки:  

 Страницы: [1]