ще один доказ того, шо вони, можливо, живі...


...

зі мною так ніхто й не пішов (крім юлі). зате я пішла сама (коли не з юлею). і це... збираюся ше раз. а потім - ше. експозиція час від часу змінюється, але не зникає звідти. тому - як тільки матимете час і натхнення...
під катом - краса від авторів, там виставлених. насолоджуйтеся...

ірина горюнова, мій улюблений "упрямец" ще раз.
(на бірочці від ключика написано: "ворота (новые)")


ляльки живуть тут

муза комедії й легкої поезії - муза любовної поезії.

муза історії, та, котра зображає.

у мене давно не було ні котів, ні ляльок. і це треба терміново виправляти. спробуємо все одночасно... ;)

на жаль, автора не пам'ятаю. але киця - чудова. в коментах багато.

в галереї "парсуна" відкрилася нова експозиція.
там виставлено роботи івон фліпс, ірини горюнової, володимира гвоздєва... і я туди неймовірно хочу.
виставка працює щодня, з 10:00 до 18:00. протриває до 16 лютого. від мене це зовсім неподалік, тому саменька теж дійду запросто... але хотілося б із кимось поділитися цією радістю неймовірною.
бо - так. забула сказати. галерея "парсуна" спеціалізується з виставок авторських ляльок. аби остаточно запевнити вас у доцільності походу туди - під катом кілька робіт ірини горюнової.

дивитися на цю красу...

дуже атмосферні ляльки.

я щиро вдячна її власникові за ці фотографії.

власне, просто назва пісні, яку я зараз слухаю.

я втомлена, але лишилося ше небагато - кінець тижня не за горами.
треба переставляти систему, бо вона якось агресивно глючить, але говорити про то - глупство.

буду сумною лялькою. просто буду - і все тут.

наводить на якісь цікаві роздуми. яких я не виклдатиму, бо не маю настрою на розлоге писання.
наче й не маріонетки, але...
я хочу бути лялькою. але не хочу - _такою_ лялькою. незважаючи на те, шо вони мені божевільно подобаються, обидві, такі по-ангельськи милі...