така південна-південна готика. майже хрестоматійна. утім, чого я пишу «майже»? там є все, шо треба, і дуже гарне, фолкнер би зацінив. а музику грають хлопці з sons of perdition.

The Backwater Gospel




(дописую. їм пєчєньки, слухаю ліричну музику, відчуваю, як потихеньку повзе мій дах).

шо більше їх слухаю, то кращими вони здаються.
abney park – це така суміш дарквейву, синтпопу й дирижаблів, з яких (сумішей, не дирижаблів) час від часу народжується стімпанк. (втім, окей, про дирижабль у попередньому уточненні я поспішила – іноді одного його для стімпанку предостатньо, й більш того, навіть не обов'язково, шоб він літав).
до холєри атмосферний гурт, справді. а це – живе виконання кавер-версії одної до холєри атмосферної пісні (і як після такого можна не захотіти на їхній концерт?).

abney park – creep

дуже люблю його музику.
Ólafur Arnalds – це ісландський юнак, який грає пронизливу (нео)класику.
його Tunglið як саундтрек до епізоду з The Weird Girls Project:

не знаю, чи це зомбі стають трендом, чи то просто мені все частіше трапляється різне зомбяче. в кожному разі, його вже багато й воно чудесне.
наприклад.

дивитися:
радісне різдвяне відео від team unicorn



вдягатися:

soo sad. sooo beautiful.
(воно змушує мене плакати).

моя шалена дитяча любов. до чортиків просто. таке суцільне ррррр, відколи я їх тільки вперше побачила.
було дуже смішно, як я намагалася виловити їхні кліпи на польському телебаченні хоча б по шматочку на день і як дивилася всі польські фестивалі, де вони мали шанс бути, навіть якшо це були страшенно фігові фестивалі. ну тобто так, це смішно зараз, а тоді було просто благоговіння якесь.
цей рудий вокаліст... боже.
потім я виросла і зрозуміла, шо моя улюблена їхня пісня - кавер на die toten hosen. а вони виросли і спопсилися до того рівня, коли не тільки дивитися - слухати вже неможливо. sooo sad. не шукайте їхніх кліпів на ютубі - травмує.
але курча, шо вони робили колись...

/моя сумасшедшая детская любовь. просто до чертиков. такое сплошное ррррр - с тех пор, когда я их впервые увидела.
было очень смешно, как я пыталась поймать их клипы на польском телевидении хотя бы по кусочку в день и как я смотрела все польские фестивали, на которых они могли появиться, даже очень фиговые фестивали. в смысле, смешно сейчас. тогда жа это было благоговение какое-то.
этот рыжий вокалист... боже.
потом я выросла и поняла, что моя любимая песня у них - кавер на die toten hosen. а они выросли и спопсились так, что не только смотреть - слушать невозможно. не ищите их на ютубе - травматично.
но чорд, что же они когда-то делали.../

Ich Troje - A wszystko to, bo Ciebie kocham (вона ж - alles aus liebe)



ше чудесного...

а тепер - музики.
по-перше, нову альбому Vперше 4ую (мені подобається їх так писати, але не подобається перемикати розкладку) можна стягнути в них на сайті: v4.kiev.ua. раніше не чутого там мало, але воно все в хорошій якості й навіть з виправленою граматикою в тексті "боже, храни" (цікаво, це мене одну так страшенно радує? :)). з нового-пренового там є пісня "есенин", яка стилістикою нагадує шевчука.
по-друге, я розумію, як вам тяжко через те, шо вас не було на відкритті клубу творчої молоді в смолоскипі, посєму викладаю трошки відео звідтам (знову ж, стибзеного із сайту. а ше на сайті є вагон фотографій, ну просто ельдорадо якесь). і спробуйте сказати, шо вони не прекрасні. дожену і стукну :)

/а теперь - музыки. поскольку перевести предыдущий пост на русский я все равно не осилю, могу только сказать, что главное в нем - вот эти парни. и кофе по-венгерски, но это уже совсем личное :)
во-первых, новую альбому Vперше 4ую (переводится как "впервые слышу"; я очень люблю писать их именно так, но очень не люблю переключать раскладку) можно стянуть на их сайте: v4.kiev.ua. из раньше совсем не слышанного (по крайней мере, мной) там немного, зато оно в хорошем качестве и даже с исправленной грамматикой в песне "боже, храни" (интересно, это только меня так радует? :)). из совершенно нового - песня "есенин", стилистикой очень напоминающая шевчука.
во-вторых, немножко видео из открытия клуба творческой молодежи (опять же, стянуто из сайта. еще на сайте есть вагон фоток, просто эльдорадо какое-то). и попробуйте сказать, что они не прекрасны. догоню и стукну :)/

не треба



ще...

це невиправно. зовсім-зовсім.
але чорт, на світі надто мало ідеальних істот (за моїми підрахунками - дві).
про outside та інші речі.
ночі затишної.

это неисправимо. совершенно.
но черт, в мире слишком мало идеальных существ (по моим подсчетам - два).
об outside и другом.
уютной ночи.




ще...

не знаю, хто ці хлопці, але дуже їх поважаю.
гурт зветься Vonnegut Commonage, їхній дебютний альбом (обіцяють ше) - Mr. Trout. звучання мені не те шоб дуже й дуже асоціювалося з воннегутом, хоча, з іншого боку, я взагалі не певна, яка музика - воннегутівська. а ця доволі симпатично вписується в нічне читання...
перший альбом можна безкоштовно скачати на last.fm. 22 хвилини інструментального пост-року.

artist: Vonnegut Commonage
album: Mr. Trout (Rough Demo)
title: When The Apples Drop
video: Voodoo Caravan




(а, до речі. знайшла їх учора, поки лазила інтернетами в пошуках різних штук про дядька курта. трошки подивилася жежешечку - схоже, vonnegut скоро стане найповнішою базою інформації з теми... головне, шоб мене не обламало на півдорозі).

який він скрізь абсолютно прекрасний.

Never Get Old (2004 M/V)



more...