tim walker vs philippe halsman



як на мене, це прекрасно. дурію від інтертекстуальних фотографій.

більше для себе, ніж для будь-кого іншого.

Anémic cinéma (1926) Marcel Duchamp



під катом - більше відео для виносу мозку з фернандом легером, гансом рішером та вальтером рутманом включно. акуратно, не поламайте голови

опапулєчки, мої хороші.
я ж казала, шо всьо плоха? печінкою, видно, чула.
знайомтеся - моя нова велика біда, Jamie Burke. усе було б добре й не страшно, якби воно просто отак виглядало. не руде навіть, але типаж, типаж який! ви тільки на цю сережечку подивіться - ну повний аут, вже від цього можна вдавитися слиною. але, як уже було сказано, якби воно просто виглядало, нічого страшного не було б - ну, обклеїмо стіни рекламами кляйна, в яких він активно знімається, та й усьо, все одно ремонт заплановано на весну. так нє, йому мало, він ше й музикант, як виявилося. грає в гурті Bloody Social. і - шо мене винесло зовсім, бо так ніззя - він не басист і не ударник, а вокаліст фронтмен, котрий, до того ж, знає, шо робити з гітарою. тепер лажу по всіх відомих мені файлозбірниках, шукаю їхній довбаний гурт, проте єдине, поки шо надибане, - кілька концертників кашмарної якості на ютубі. ну встрельте мене, ну чого я така причеплива, точно ж знаю, шо скачаю два альбоми, послухаю сто вісімдесят разів і вирішу, шо то не моє, але спочатку їх треба знайти, бо не попустить.
йолке =( пора припиняти лазити в інтернеті, там занадто багато прекрасного лежить.



ну як так можна?

тобто вже не всьо плоха, а тіки так, шматочками.
ейсід полікував зубика, і тепер сидить, відчуваючи, як анестезія все-таки діє - так гарно, шо аж на вушко. ейсід мусить лікувати ше багато зубиків, але не сьогодні, не в цьому житті, досить. можна навіть не шкодувати його, тому шо сам дурний, але шо зробиш, якшо деяким людям не вдається побороти страх стоматологів, навіть якшо вони обіцяють гарні укольчики, від яких усьо пофіх.
зате тепер ейсід всміхається майже як мона ліза. може, їй перед позуванням теж зубики лікували? =)
узагалі-то пост мав бути про те, шо я знов обломуюся вчити англійську, а треба би, бо є шанс не вкластися в жоден дедлайн. і про причини, чому можна собі дозволити принаймні сьогодні не вчити англійської. узагалі-то пост навіть вийшов про те, про шо мав бути. ейсід герой, і йому сьодні можна всьо. так-от.

не люблю, коли з фотками таке роблять, але розумію.
не люблю викладати фотки, з якими таке зробили, але не можу втриматися, бо це так зворушливо - лів тайлер, яскрава сукенка і бєрци, і такі безпосередні й радісні вирази обличчя... є жінки вродливі, а є жінки прекрасні. вона світиться зсередини. вона чудова.



ще...

це те, від чого мені, мабуть, найбільше зносить дах. (про дію на мене гарного волосся поговоримо якось іншим разом. це теж важливо. образи, образи...)
руки - це якась цілковито сакральна частина тіла. може, моє особливе ставлення до них народилося з різних банальностей, з підсвідомого сприйняття способу життя людини за долонями тощо-тощо... але в якийсь момент руки перетворилися на фетиш, глибину й силу якого навряд чи можна подолати. та й не дуже хочеться. я закохуюсь у гарні руки; я припиняю спілкування з людьми, руки яких некрасиві й недоглянуті. це теж, зрештою, можна пояснити різними банальностями - але нащо?
люди, в головах яких панує таке самісіньке божевілля, створили місце під назвою All Hands On Deck. там багато чого нема, звісно, - але з часом...

прекрасні руки прекрасних чоловіків.
Johnny Depp


більше...

the last, but not least, як іноді кажуть англомовні люди =)
прекрасна зворушлива пісня для toska_oseni.

дивовижно психоделічне відевко :)
сама пісня мені здалася дуже правильною, коли писалося про Незбагненна. відеоряд трошки інший, але зате який яскравий.




ше бітлів. це так чудово, шо є бітли

by ross halfin


more...