В колонках играет - Кому Вниз - Білі Демонидумати довго змусив
цей пост, а точніше - коментарі до нього. я там трошки прогнала, але зі мною буває часто - ну, туплю.
але сьогодні шось весь день мені не давало спокою. неправильне шось. наприклад, у цій фразі:
Как и любой здравомыслящий НС, в качестве освободителей я имею в виду конечно же Рейх!
я спробувала на неї відповісти, але думала ше потім, і потім, і цілий день, і таки зрозуміла, чого тоді не сказала і шо варто було сказати.
просто не буває нс узагалі. як не буває націоналістів узагалі. як не буває патріотів узагалі. бувають патріоти, і націоналісти, і нс окремо взятої держави, які відстоюють ідеї певної окремо взятої нації. тому будь-який український (у випадку мого співрозмовника - російський) нс, який тверезо мислить, мав би розуміти, шо будь-які іноземні нс, які приходять на його територію з чіткою метою розширення власного життєвого простору, за визначенням не можуть бути визволителями. це просто ше одні, інакші окупанти. звичайно, інша річ, шо окупанти теж бувають різними, але від того сутність їхня не змінюється.
чому я вважаю і совєтів, і німців окупантами? та хоча б тому, шо люди, які приходять на твою територію, офіційно вводять власну, відмінну від твоєї, мову й валюту, створюють власні керівні й каральні органи, шо працюють за відмінними від твоїх принципами, не можуть бути зацікавлені у збереженні твоєї індивідуальності - оскільки ця індивідуальність для них небезпечна. тому шо ці люди з мирних сусідів перетворюються на загарбників, як би вони себе не позиціонували. і якшо ти патріот (мовчу про високі терміни типу націоналізму, це річ, яку тільки у справах і видно), ти боротимешся проти них. тому шо єдина альтернатива - здатися, прийняти їхні - нав'язані тобі на твоїй же землі - правила гри. йти з голими руками на гармати смішніше, але водночас правильніше. принаймні, так мені здається. хоча, з іншого боку, якшо всі героїчно помруть, сенсу з того?
я дуже поважаю гітлера - він мусив виграти ту війну, він просто не знав, шо можлива аж така шиза, як та, шо косила ряди радянської армії (очевидці згадують, шо дніпро по трупах переходили вбрід, а танки під москвою просто не могли їхати, грузнучи в людському м'ясі, і м'ясо це не належало німцям...), і не треба мені казати про героїзм - близько десяти відсотків померлих з радянського боку було розстріляно своїми ж за невиконання; це приблизно половина складу німецької армії, загиблого за весь (!) час окупації. отож, я поважаю цього шаленця, я в чомусь ним захоплена, і я пишаюся присутністю в нашій історії дивізій сс нахтігаль і галичина (принаймні, вони намагалися), але з мене погана націонал-соціалістка - я фашистка скоріше. без принципу розширення життєвого простору, в сенсі. я занадто поважаю патріотів інших держав.
ну от, виговорилася. тепер можна спати, сподіваюся, перестану про це думати, бо такі думки в поєднанні з кому вниз (неперевершена музика, я вже казала?) наводять на мене сплін. точно певна, шо забула написати шось достобіса важливе, але його можна буде написати завтра.
до речі, висловлюю повагу своєму співрозмовникові - мої рефлексії найменше стосувалися його, там нема й натяку на наїзд. я його теж розумію.
таке враження, наче я завжди про це знала, але чомусь не могла до сьогодні вербалізувати. зі мною таке часто останнім часом трапляється...
слава україні!
