Оригинал сообщения

На сьогоднішній день існує безліч джерел, що розповідають про величезну кількість різних поз, що дивно чути, як у якоїсь пари виникають проблеми, при яких одного з партнерів обовязково щось не влаштовує при такому розмаїтті, а, можливо, не умінні використовувати свої анатомічні особливості.

Це може статися через неоднакового психологічного сприйняття будь-який з поз кожним з партнерів. А ще більше труднощів, іноді навіть переростають у конфлікти, виникає, коли у кожного партнера одна і та ж позиція викликає абсолютно різні відчуття та сприйняття.

Розглянемо, наприклад, групу позицій, де партнери знаходяться обличчям один до одного.

Необхідно сказати, що в першу чергу такі пози повинні задовольняти потреби, що стосуються безпосереднього спілкування  контакту не тільки фізичного, а й психологічного, що відрізняє нас від світу тварин, де такі пози просто відсутні.

Наприклад, поза, де чоловік зверху. Вона якнайкраще задовольняє цю комунікативну потребу. Крім цього, більшість жінок сприймає таку позицію, як свого роду символ захищеності, так як їх тіло майже повністю прикрите тілом чоловіка.

Дану позу всі називають місіонерською. Існує легенда виникнення цієї назви, що розповідає про те, як дикуни, звиклі злягатися тільки в тварин позах, з величезним подивом спостерігали, як цим займалася пара місіонерів. Хоча це твердження є помилковим, тому що подібні позиції були виявлені вже давно на наскальних малюнках первісних людей.

Таким чином, ми переконуємося, що соціальне значення занять любовю прийшло до нас досить давно. Так може дану позицію правильніше буде що назвати не місіонерської, а людської? Адже у тих народностей і цивілізацій, де ця поза не мала популярності чи просто не використовувалася, відбувся певний спад в їх цивілізованому розвитку.

LIci WP