Исходное сообщение Vairo
Дякую, хлопці. Якщо вам справді так цікаво, як ви пишете, то мені вельми приємно, що писання найшли свою аудиторію. Хоча, чесно кажучи, я думала, що оповідки сприйматимуться войовничими дівчатками 13 - 15 років. Власне, на кого розраховувалося. Ну да ладно. Все одно спасибі, хоча я чекаю на критику:(
Наступні розділи видадутсья вам більш нудними, адже писалися вони, аби просто прив*язати два вже давно продумані періоди, і були навіть мені самій не цікаві.... Сьогодні, певно, вивішу.
Ти так і не можеш повірити, що твої оповідки нам справді дуже подобаюсься!.. :( А це щира правда! :)
Але буде тобі і критика, щоб ти про нас такого не думала! :)
1) У всіх розділах події розгортаються занадто швидко. І читач, ще не встигши вдосталь насолодитися описами та атмосферою навколишнього світу, думками персонажів, їхніми мріями, розмовами та оповідками, одразу ж бачить розв'язку. :-\ В принципі, можливо це і добре. Але якщо готувати цей роман до видавництва, то я б його трошечки розтягнув - у найцікавіший місцях, де це б не зробило його а ні трошки занудним...
2) Порівняй, наприклад, як закінчується Розділ 4, та інші розділи! Після кінцівки четвертого просто неможливо зупинитися, щоб не читати далі! Бо він закінчується так цікаво, що перервати такі пригоди та відкласти книжку просто неможливо. Теж саме з Першою частиною Розділу 5 до "...
Прокинувшись, Вайро сіла на постелі..."
Ці дві частинки одного розділу також можна було б розділити. І стане цікавіше.
3) Було б чудово мати паралельно з главами про Вайро переплетені з ними коротенькі події про, наприклад, Елас, про друга Вайро, з яким вона вперше полетіла подорожувати, і так далі... І тоді, через деякий час, вони могли б цікаво перетнутися там, де ми б ніколи такого не чекали. Це по-перше. А по-друге, це підігрівало б інтерес читача, бо, закінчивши читання того ж таки розділу 4-ого, він читав би розділ х про інші, не менш цікаві події, та з нетерпінням чекав на 5-й.
Ну все. Тільки не сміятися! Бо я ж таки звичайнісінький чатич та нічого у цій справі не тямлю... :(
(І вибач за помилки, бо коли друкую - на монітор я не дивлюся...)
Цілую тебе, Вайро! :-) Па-па :)