-Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Vairo

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 14.06.2005
Записей:
Комментариев:
Написано: 78


Розділ 5

+ в цитатник

Cообщение скрыто для удобства комментирования.
Прочитать сообщение


Аноним   обратиться по имени Від промінчика. Що залишилося там, де колись біуло сонце... Понедельник, 27 Июня 2005 г. 23:11 (ссылка)
Чекав та продовження декілька днів. А отримав маленьку главу :-(

А хочеться ще, і ще, і ще... Як наркотик. А в мене буде "ломка" :-( І я покінчу життя самогубством...

:)
Ответить С цитатой В цитатник    |    Не показывать комментарий
Vairo   обратиться по имени Понедельник, 27 Июня 2005 г. 23:43 (ссылка)
Гей, го! Сонце! Ану вилазь з-за хмар. І припини робити мені компліменти, я до них не звикла і сприймаю дуже насторожено:)) Не ображайся:)) Мур-мур. Ось тобі дві вееееликі глави. Тільки теє... Хотіла наперед вибачитися... Гм...
Справа у тому, що Альварські оповідки вигадувалися мною ще з 11 років. А я ж клята феміняка. І хоч зараз я лишаюся фемінякою лише для годиться, однак Альварські оповідки дуже сильно нагадують фемінячну писанину. Однак забіжу наперед: під кінець ніяких наїздів на чоловіків не буде, герої багато чого переосмислять, місце дії перенесеться далеко за межі Альварії, і феміністичний присмак повністю зникне. А поки ... прошу пробачення персонально у Емріса та Сонця... Я так не думаю:( Думаю, але трішки. І взагалі.. ех, ладно, мовчу.
(все одно жінки ще гірші..)
Ответить С цитатой В цитатник
Аноним   обратиться по имени Від радісного-радісного сонечка! :-) Вторник, 28 Июня 2005 г. 03:37 (ссылка)
Вау!! Классс!! Спасибі, маленька! Я просто на сьомому небі від думки, що зараз все це прочитаю!!! :-) Спасибі! Я тебе люблю!!! :)

А компліменти... Настю, які там компліменти? Мені справді буже подобається! :-) Можна, звичайно, було б справді робити тобі лише компліменти. Але не так же ж часто! І якби мені не подобалось, то я, зробивши їх раз, просто більше не заходив бі сюди... А тому ти можеш бути певна, що то - щира правда :-) Цём! :)
___________________________________________

Там хтось казав, що твій опис Альварії схожий на колишній СРСР. (Хоча насправді історія знає не одну таку країну. Візьмемо хоча б Спарту...) А я від себе додам, що дитинство Вайри, та і сама вона, схожа на тебе, маленька! :-) Особливо розділ 5... :-)

Ну все. Побіг я читати, сонечко! Мій принтер вже закінчує друк і я помираю від нетерпіння... "ТАК"! :-)
Ответить С цитатой В цитатник    |    Не показывать комментарий
Vairo   обратиться по имени Вторник, 28 Июня 2005 г. 13:23 (ссылка)
Сонце, хе-хе:)))
спарта - не зовсім схожа на келькію... Скоріше вже на альварію частково...
Ну, а Вайро (до речі, не відмінюється) воно і є така собі я. Щоправда, перечитую, і мені стає з себе соромно;)
Ответить С цитатой В цитатник
Vairo   обратиться по имени Вторник, 28 Июня 2005 г. 13:33 (ссылка)
Ей-йе?!!! Чому це я схожа на Вайро у розділі п*ятому? І це чим же, перепрошую?!
І взагалі! Я незайманість не у 14 років втратила! фі! У 14 років я була святою дитиною, яка ще гралася у цяцьки!...
Ответить С цитатой В цитатник
Vairo   обратиться по имени Вторник, 28 Июня 2005 г. 13:57 (ссылка)
:(
ось з чим мене люди асоціюють...
Ответить С цитатой В цитатник
Аноним   обратиться по имени :-( Вторник, 28 Июня 2005 г. 15:21 (ссылка)
Фііі... Причому тут незайманість! :( Гарної ті про мене думки... :(

Я кажу про характер самої Вайро! Про її почуття... Про її бажання постійно комусь щось доводити! Прямо як ти :)
____________________________________________
Так, ти права. На Альварію більше. Просто асоціації у мене виникли перш за все через своєрідний спосіб виховання дітей... І якщо у Спарті їх справді забирали у 11 років від батьків та виховували до повноліття, то у нас такого ніколи не було. Хоча не можна так прискіпливо порівнювати, я знаю :) Та!.. То пусте... Иені тепер соромно :(
_____________________________________________
Читав продовження аж до світанку, хоча в чотири години був вибір - лягти у ліжечко чи прочитати нові глави. І я радий, що вибрав друге :) Сонечко, а можна продовження? :)
Ответить С цитатой В цитатник    |    Не показывать комментарий
Emris   обратиться по имени Вторник, 28 Июня 2005 г. 22:36 (ссылка)
Пятая глава мне понравилась ))) Роман с каждой главой становится всё интересней и интересней )))
А за что прощения просить? За феминистические наклонности в романе? Нормально всё )))!
Ответить С цитатой В цитатник
Vairo   обратиться по имени Среда, 29 Июня 2005 г. 10:57 (ссылка)
Дякую, хлопці. Якщо вам справді так цікаво, як ви пишете, то мені вельми приємно, що писання найшли свою аудиторію. Хоча, чесно кажучи, я думала, що оповідки сприйматимуться войовничими дівчатками 13 - 15 років. Власне, на кого розраховувалося. Ну да ладно. Все одно спасибі, хоча я чекаю на критику:(
Наступні розділи видадутсья вам більш нудними, адже писалися вони, аби просто прив*язати два вже давно продумані періоди, і були навіть мені самій не цікаві.... Сьогодні, певно, вивішу.
Ответить С цитатой В цитатник
Emris   обратиться по имени Среда, 29 Июня 2005 г. 11:07 (ссылка)
Ну, мне, лично, и критиковать-то нечего. Да, кое-чего не хватает... Но, я лучше промолчу, чего! ;)
Ответить С цитатой В цитатник
Аноним   обратиться по имени Для найдивовижнішої дівчинки у Світі! :-) Среда, 29 Июня 2005 г. 15:35 (ссылка)
Исходное сообщение Vairo
Дякую, хлопці. Якщо вам справді так цікаво, як ви пишете, то мені вельми приємно, що писання найшли свою аудиторію. Хоча, чесно кажучи, я думала, що оповідки сприйматимуться войовничими дівчатками 13 - 15 років. Власне, на кого розраховувалося. Ну да ладно. Все одно спасибі, хоча я чекаю на критику:(
Наступні розділи видадутсья вам більш нудними, адже писалися вони, аби просто прив*язати два вже давно продумані періоди, і були навіть мені самій не цікаві.... Сьогодні, певно, вивішу.


Ти так і не можеш повірити, що твої оповідки нам справді дуже подобаюсься!.. :( А це щира правда! :)

Але буде тобі і критика, щоб ти про нас такого не думала! :)

1) У всіх розділах події розгортаються занадто швидко. І читач, ще не встигши вдосталь насолодитися описами та атмосферою навколишнього світу, думками персонажів, їхніми мріями, розмовами та оповідками, одразу ж бачить розв'язку. :-\ В принципі, можливо це і добре. Але якщо готувати цей роман до видавництва, то я б його трошечки розтягнув - у найцікавіший місцях, де це б не зробило його а ні трошки занудним...

2) Порівняй, наприклад, як закінчується Розділ 4, та інші розділи! Після кінцівки четвертого просто неможливо зупинитися, щоб не читати далі! Бо він закінчується так цікаво, що перервати такі пригоди та відкласти книжку просто неможливо. Теж саме з Першою частиною Розділу 5 до "...
Прокинувшись, Вайро сіла на постелі..."

Ці дві частинки одного розділу також можна було б розділити. І стане цікавіше.

3) Було б чудово мати паралельно з главами про Вайро переплетені з ними коротенькі події про, наприклад, Елас, про друга Вайро, з яким вона вперше полетіла подорожувати, і так далі... І тоді, через деякий час, вони могли б цікаво перетнутися там, де ми б ніколи такого не чекали. Це по-перше. А по-друге, це підігрівало б інтерес читача, бо, закінчивши читання того ж таки розділу 4-ого, він читав би розділ х про інші, не менш цікаві події, та з нетерпінням чекав на 5-й.

Ну все. Тільки не сміятися! Бо я ж таки звичайнісінький чатич та нічого у цій справі не тямлю... :(
(І вибач за помилки, бо коли друкую - на монітор я не дивлюся...)

Цілую тебе, Вайро! :-) Па-па :)
Ответить С цитатой В цитатник    |    Не показывать комментарий
Vairo   обратиться по имени Пятница, 01 Июля 2005 г. 16:50 (ссылка)
[i]

1) У всіх розділах події розгортаються занадто швидко. І читач, ще не встигши вдосталь насолодитися описами та атмосферою навколишнього світу, думками персонажів, їхніми мріями, розмовами та оповідками, одразу ж бачить розв'язку. :-\ В принципі, можливо це і добре. Але якщо готувати цей роман до видавництва, то я б його трошечки розтягнув - у найцікавіший місцях, де це б не зробило його а ні трошки занудним...

++++ Згодна. Мені давно робили такі зауваження, я сама це розумію. Але я ж страшенно лінива, ліньки було переписувати, то просто трохи виправилася згодом. окрім того, я ж панічно боюся, що буде нудно і затягнуто!.. Буду думати, як зарадити ситуації:) ++

2) Порівняй, наприклад, як закінчується Розділ 4, та інші розділи! Після кінцівки четвертого просто неможливо зупинитися, щоб не читати далі! Бо він закінчується так цікаво, що перервати такі пригоди та відкласти книжку просто неможливо. Теж саме з Першою частиною Розділу 5 до "...
Прокинувшись, Вайро сіла на постелі..."

Ці дві частинки одного розділу також можна було б розділити. І стане цікавіше.

+++ :)


3) Було б чудово мати паралельно з главами про Вайро переплетені з ними коротенькі події про, наприклад, Елас, про друга Вайро, з яким вона вперше полетіла подорожувати, і так далі... І тоді, через деякий час, вони могли б цікаво перетнутися там, де ми б ніколи такого не чекали. Це по-перше. А по-друге, це підігрівало б інтерес читача, бо, закінчивши читання того ж таки розділу 4-ого, він читав би розділ х про інші, не менш цікаві події, та з нетерпінням чекав на 5-й.

+++ Згодна. далі так і буде... Раніше планувалися оповідки як повість, з однією сюжетною лінією. Тому початок, який писався давно, дійсно на кшталт повісті. Далі вже йде типу роману... І надалі буду старатися дотримуватися цього..
++


Ну все. Тільки не сміятися! Бо я ж таки звичайнісінький чатич та нічого у цій справі не тямлю... :(
(І вибач за помилки, бо коли друкую - на монітор я не дивлюся...)

+++ Ой, прям таки, не тямить він:))) Ти чудовий!
Цілую тебе, Вайро! :-) Па-па :)
Ответить С цитатой В цитатник
Комментировать К дневнику Страницы: [1] [Новые]
 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку