Дивну тенденцію помітила: більшість моїх друзів та знайомих, котрі живуть в громадському шлюбі понад два роки... після жаданого одруження живуть разом пару місяців, ну максимум рік – і розбігаються.
Отаке от. І я собі думаю: А, може, ік чорту те одруження? А, може, ми і далі поживемо собі так? Тим паче, що традиційного весілля все рівно не буде. Вся родина однаково не збереться.. а велике дійство загалом влаштовується для гурту глядачів. А з невеликим кавалком можна і в кафе посидіти, або в парку, в кафе на воді – якщо тепло буде. Бо щонайкращий останнім часом постійно заводить мову про одруження. Але в Москві це не можливо, бо ми громадяни України. А у відпустку нас разом не відпускають.
Отож, я вся така незаміжня-незаміжня баришня. Холостякую от.

PS Дякую комусь... дякую тобі... я ПОСМІХАЮСЬ (ми собі знаємо, ви собі здогадуйтесь) о